Постанова від 16 квітня 2026 р. у справі №448/686/25 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/686/25

Провадження № 3/448/13/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

17.04.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Романченко І.А., за участю захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Сталевич Г.О. та адвоката Мар`яш Л.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м.Мостиська матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, відомості щодо працевлаштування особи в матеріалах справи - відсутні,

за ч.1 ст.130 КУпАП, –

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.

ОСОБА_1 , 20.04.2025 року о 10:38 год. по вул.Гориславицькій, 11 в с.Гусаків Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом – автомобілем марки «Volkswagen Passat», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку - відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ІІ. Позиція та пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак з матеріалів справи відомо, що його інтереси представляють захисники – адвокат Сталевич Г.О. та адвокат Мар`яш Л.В.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Сталевич Г.О., в межах даної справи подала письмові пояснення, в яких зазначає таке: ОСОБА_1 у момент складання протоколу не перебував за кермом, отже відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП; відеозйомка на бодікамеру працівників поліції не велась безперервно, що є підставою для сумніву у достовірності доказів. При складанні адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 мали бути одночасно застосовані такі заходи забезпечення: вилучення посвідчення водія; відсторонення від керування транспортним засобом; огляд на стан сп`яніння, однак такі працівниками поліції не застосовувались. Звертає увагу на те, що, в порушення вимог ст.268 КУпАП, ОСОБА_1 не було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; в порушення вимог ст.266 КУпАП працівниками поліції не дотримано процедури відсторонення особи від керування транспортним засобом та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Вказує, що відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Однак рішенням Мостиського районного суду Львівської області у справі № 448/759/25 від 18.06.2025 року прийнято рішення про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Вважає, що у справі відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та просить закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В судових засіданнях підтримувала дані пояснення та наполягала на закритті провадження у даній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Мар`яш Л.В. скерувала до суду клопотання про закриття провадження, посилаючись на наступне: відеозапис розпочинається з моменту, коли ОСОБА_1 іде по вулиці, не керує жодним транспортним засобом. ОСОБА_1 неодноразово пояснював патрульним поліцейським, що не керував автомобілем, а тому не зобов`язаний проходити огляд, так як не є водієм. Не зрозуміло яким чином поліцейські встановили особу ОСОБА_1 , не перевіряючи його документів, а в протоколі вказано, що особу встановлено згідно посвідчення водія. Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 18.06.2025 року у справі №448/759/25, яке набрало законної сили, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення Серії ЕНА 4542755 від 20.04.2025 року за ч.5 ст.121 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Отже, проводиться огляд водія на стан сп`яніння, однак матеріали справи, зокрема відеозапис, не містять доказів руху транспортного засобу та доказів керування ОСОБА_1 автомобілем. Вказує, що процедура направлення на огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння не відповідає вимогам чинного законодавства та є недійсною на підставі ч.5 ст.266 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не було доставлено до лікарні, однак у матеріалах справи наявне направлення на огляд ОСОБА_1 до медичного закладу, у якому з невідомих причин заповнена графа «доставлення особи до медзакладу», що свідчить про фабрикування доказів у справі та те, що ОСОБА_1 направлено до КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», який не є найближчим закладом охорони здоров`я, таким є медичний заклад, що знаходиться у м.Яворів. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки такий складено без участі ОСОБА_1 , останньому не було відомо про складення протоколу, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом., а також ОСОБА_1 не роз`яснено його прав. Вказує, що відеозапис, який додано до матеріалів справи є не повний та не безперервний, на відеозаписі не зафіксовано рух та керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оформлення та оголошення протоколу про адміністративне правопорушення. До матеріалів справи долучено відеозапис з вуличної камери відеоспостереження, посилання на який у матеріалах справи відсутнє, відсутні докази його походження та спосіб отримання. Стверджує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із чим просить провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні поліцейський - капітан ОСОБА_2 , який складав протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №306115 від 20.04.2025 року пояснив, що під час патрулювання екіпажем поліції у с.Гусаків Яворівського району Львівської області назустріч їм рухався транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 . У зв`язку з виявленням порушення Правил дорожнього руху, зокрема керування транспортним засобом без пристебнутого ременя пасивної безпеки, екіпаж патрульної поліції розвернувся та почав переслідування зазначеного транспортного засобу. Після цього водій ОСОБА_1 зупинив транспортний засіб та вийшов з автомобіля. Працівники поліції підійшли до нього та, виявивши ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а в подальшому - і в закладі охорони здоров`я. Водій відмовився від проходження відповідного огляду, у зв`язку з чим працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, зазначив, що у зв`язку із запереченням особою факту керування транспортним засобом працівниками поліції було долучено відповідний відеозапис з камер відеоспостереження в населеному пункті с.Гусаків, що отриманий в дільничого офіцера громади, який спростовує такі твердження та фіксує керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Також поліцейськими зазначено, що у м. Мостиська Яворівського району Львівської області відсутні працівники медичного закладу, які могли б проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з тим, що вони не пройшли відповідного навчання, внаслідок чого направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння було направлено у КНП ЛОР «ЛОМЦПТАТУ», що за адресою: м.Львів вул. Кульпарківська, 95. Крім цього, зазначив, що водію ОСОБА_1 було роз`яснено його права, а також що протокол складався у його присутності, оскільки спочатку він самовільно залишив місце події, однак згодом повернувся. Враховуючи викладене, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено правомірно.

ІІІ. Застосоване судом законодавство.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов`язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об`єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. (із відповідними змінами), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 вказаних Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Диспозицією ч.1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп`яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені пунктами 2, 3, 6, 7 Розділу І, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.

Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктами 1, 10 розділу ІІ Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Законом не передбачено поважних чи неповажних причин відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ІV. Досліджені судом докази, оцінка суду щодо фактичних обставин справи та висновки суду на підставі наданої оцінки.

Заслухавши та проаналізувавши доводи захисників особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатів Сталевич Г.О. та Мар`яш Л.В., пояснення поліцейського Процака В.І., дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №306115 від 20.04.2025р.;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук та порушення мови), які виявлено у ОСОБА_1 , а також відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння;

- направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 20.04.2025р., а саме о 10:50 год., на огляд в заклад охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння;

- рапортом помічника чергового ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області І.М. Тишкевича від 20.04.2025 року, згідно з яким 20.04.2025 року надійшло телефонне повідомлення про те, що екіпажем поліції було зупинено транспортний засіб за порушення Правил дорожнього руху та складено адміністративний протокол;

- відеозаписами (відеофайлами), які містяться на DVD-диску. Наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні відеозаписи стосуються обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та фіксують перебіг подій за участю ОСОБА_1 . Зокрема, з відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , у час та місці, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення. Після цього він зупинив транспортний засіб біля місцевої автобусної зупинки, вийшов з автомобіля та почав рухатися пішки. У цей момент до транспортного засобу під`їхали працівники поліції на службовому автомобілі. Після цього працівники поліції одразу запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager», оскільки у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема різкий запах алкоголю з порожнини рота. Однак ОСОБА_1 уникав відповіді, у зв`язку з чим працівники поліції повторно, декілька разів, запропонували пройти такий огляд. У відповідь він пояснював, що транспортним засобом не керував, працівники поліції його не зупиняли, та що він є пішоходом. Після цього працівники поліції повторно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 , не надавши чіткої відповіді на ці пропозиції, залишив місце події. Працівниками поліції роз`яснювалось, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, дії ОСОБА_1 були розцінені працівниками поліції як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку. При цьому з відеозапису вбачається, що жодних активних дій, спрямованих на проходження такого огляду на вимогу працівників поліції, водій не вчиняв, а навпаки своїми діями уникав проходження такого.

Долучений до протоколу відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних в них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

З відеозапису чітко вбачаються дії ОСОБА_1 спрямовані на уникнення проходження відповідно до встановленого законом огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, поведінка ОСОБА_1 , яка зафіксована відеозаписом вказує, що він повністю усвідомлював вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, розумів ситуацію у якій опинився, однак вчиняв дії щодо уникнення проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і у закладі охорони здоров`я.

Суд враховує також те, що наданий та досліджений судом відеозапис відображає подію адміністративного правопорушення та містить обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, зокрема із переглянутого судом відеозапису чітко вбачається наступне: що саме ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Passat» у зазначений час і місці, після чого зупинився, залишив транспортний засіб та почав рух пішки. Відео фіксує неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з наявними ознаками сп`яніння, а також відсутність згоди з боку водія, його заперечення факту керування та подальше залишення місця події.

Відеозапис є одним із сукупності доказів у справі, які суд у відповідності до 252 КУпАП оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Досліджений судом відеозапис записаний на DVD-диск фрагментами, які є послідовним продовженням один одного. Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації. Наявний відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження

Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення особи до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами.

Доводи захисників про неналежність та недопустимість наявних у матеріалах справи відеозаписів є необґрунтованими, долучені до протоколу відеозаписи суд вважає належними та допустимими доказами у справі. Відеозапис обставин події містить достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу, що має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст.251 КУпАП.

Крім цього, суд звертає увагу, що чинним законодавством не покладено на орган поліції обов`язку зафіксувати лише за допомогою відеозапису з бодікамер факт зупинки транспортного засобу, адже події, за яких водій керує транспортним засобом в стані сп`яніння можуть бути різними.

Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.

Під час розгляду справи, судом не встановлено порушень чинного законодавства при оформленні матеріалів та складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до роз`яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За таких обставин, судом встановлено, що наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складений, в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Щодо покликання сторони захисту на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 18.06.2025 року, відповідно до якого позов ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа поліцейський ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітан поліції Процак Віктор Іванович про притягнення до адміністративної відповідальності задоволено, постановлено скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4542755 від 20 квітня 2025 року, винесену за ч.5 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП закрито, то вважаю за необхідне зазначити, що сам по собі факт скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП не містить оцінки факту керування транспортним засобом, оскільки підставою для скасування постанови було виключно встановлення процесуального порушення, пов`язаного з притягненням особи до відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, що жодним чином не спростовує встановлені у даній справі обставини, а також не нівелює наявність у матеріалах справи належних і допустимих доказів, які підтверджують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Зазначені вище докази є чіткими, узгоджуються між собою, підстав ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів, на думку суду, відсутні, оскільки такі повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об`єктивної сторони вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що 20.04.2025р. водій ОСОБА_1 вдавався до дій та поведінки, які свідчили про відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Щодо доводів сторони захисту, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, є недопустимими доказами у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, то вказані доводи суд оцінює, як частину способу захисту, спрямовану на уникнення відповідальності за вчинене ОСОБА_1 правопорушення. Крім того, суд звертає увагу на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 по суті здійснювався судом та в розгляді справи приймають участь захисники ОСОБА_1 – адвокати Сталевич Г.О. та Мар`яш Л.В.

Оцінюючи інші доводи сторони захисту, зокрема захисників ОСОБА_1 – адвокатів Сталевич Г.О. та Мар`яш Л.В., суд вважає їх такими, що надані лише з метою уникнення (применшення) ОСОБА_1 відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі доводи суперечать встановленим обставинам справи та спростовані наведеними вище доказами.

Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо досліджені в ході розгляду даної справи в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

V. Накладення адміністративного стягнення.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, - не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП,- не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке є тяжким порушенням Правил дорожнього руху, високу ступінь його суспільної небезпеки, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність ОСОБА_1 , вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

VІ. Судові витрати.

Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. (3328 грн.*0,2).

Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33, 40-1, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАПта призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.В.Кічак