Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №349/1308/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 349/1308/25

Провадження № 22-ц/4808/742/26

Головуючий у 1 інстанції Рибій М. Г.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів Василишин Л.В., Баркова В.М.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю представника особи, яка подала апеляційну скаргу, позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» адвоката Білана Н.М., відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття», поданою ОСОБА_3 , на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Рибій М.Г. 12 лютого 2026 року в м. Рогатин Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» подано до ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 позов про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та скасування запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Позов обґрунтовано тим, що 10.09.2015 року за договором оренди землі ОСОБА_1 передала ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків Агро» в оренду земельну ділянку площею 1,355 га, кадастровий номер 2624484300:04:001:0258, строком на сім років.

19.07.2018 року між ОСОБА_1 , ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків Агро» та ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10.09.2015 року. Відповідно до умов зазначеної угоди, орендаря замінено з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків Агро» на ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», а також продовжено строк дії договору оренди на сім років з дати підписання додаткової угоди. Строк дії договору оренди землі сплив 19.07.2025 року.

Договором оренди передбачено, що орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. Для реалізації цього права орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір його продовження.

З метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» 10.06.2025 року направлено ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору, який отримано нею 18.06.2025 року.

ОСОБА_1 не надала жодної відповіді на зазначений лист, тобто не скористалася правом, передбаченим частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме у місячний строк з дня отримання листа не повідомила про заперечення щодо поновлення договору.

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.10.2025 року встановлено, що щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2624484300:04:001:0258, площею 1,355 га, розташованої на території Підвинянської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, 21.07.2025 року проведено державну реєстрацію іншого речового права (номер запису 60831759). Таким чином, Позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 уклала договір оренди вказаної земельної ділянки, яка на той момент перебувала в оренді Позивача, з ФОП ОСОБА_2 .

Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та вважає договір оренди землі від 10.09.2015 року поновленим на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі».

З урахуванням наведеного, ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» просить визнати укладеною додаткову угоду від 06.06.2025 року до договору оренди землі від 10.09.2015 року між ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та ОСОБА_1 ; визнати відсутнім у ФОП ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки площею 1,355 га, кадастровий номер 2624484300:04:001:0258 та скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди цієї земельної ділянки.

Короткий зміст оскаржуваного рішення

Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди від 06.06.2025 року до договору оренди землі від 10.09.2015 року між ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та ОСОБА_1 , визнання відсутнім у ФОП ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки площею 1,355 га, кадастровий номер 2624484300:04:001:0258 та скасування запису щодо державної реєстрації у нього права оренди на зазначену земельну ділянку.

Короткий зміст апеляційної скарги

Позивачем ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» подано апеляційну скаргу на рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2026 року.

Позивач не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ухвалене без повного та всебічного з`ясування обставин справи, з порушенням норм процесуального права та на підставі неналежного і недопустимого доказу повідомлення № 0075. Зазначене повідомлення не підтверджене належними доказами його направлення і вручення позивачу, а також подане з порушенням строків і порядку його подання.

Відповідно до усталеної судової практики належними доказами направлення іншій стороні листа з конкретним змістом є, зокрема опис вкладення до поштового відправлення, засвідчений підписом працівника оператора поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля; документ, що підтверджує оплату та надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Натомість надане ОСОБА_1 рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не містить відомостей про зміст вкладення, а отже не може вважатися належним доказом направлення повідомлення №0075 із відповідним змістом.

Таким чином, відсутність належних доказів направлення Позивачу повідомлення № 0075 свідчить про недоведеність обставин, на які посилається ОСОБА_1 , а відтак відповідні висновки суду першої інстанції є такими, що не ґрунтуються на належних і допустимих доказах. Відсутність опису вкладення як обов`язкового доказу змісту поштового відправлення виключає можливість вважати доведеним факт направлення саме заперечень проти продовження орендних правовідносин.

Крім того, подання ОСОБА_1 зазначеного доказу з порушенням процесуальних строків та без належного обґрунтування причин такого порушення, а також без направлення його копії іншим учасникам справи, свідчить про недопустимість такого доказу відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства.

ОСОБА_1 не дотрималася встановленого частиною п`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» порядку реалізації свого права на заперечення проти поновлення договору оренди землі, оскільки не направила орендарю належного листа-повідомлення про прийняте рішення у відповідь на отриманий лист із проєктом додаткової угоди та не вчинила жодних дій, спрямованих на узгодження істотних умов договору.

Висновок суду першої інстанції про наявність заперечень ОСОБА_1 щодо поновлення договору оренди землі є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки він зроблений виключно на підставі доказу, який подано з порушенням процесуальних строків та порядку, встановлених статтею 83 ЦПК України, без належного обґрунтування причин такого порушення, а також без підтвердження його направлення іншим учасникам справи, що свідчить про його недопустимість.

Поведінка ОСОБА_1 свідчить про недотримання нею принципів добросовісності, розумності та справедливості, закріплених у статтях 3 та 13 Цивільного кодексу України, оскільки вона не вчинила жодних дій, спрямованих на розгляд пропозиції орендаря, не ініціювала переговорів та не надала належної відповіді у встановленому законом порядку.

Вважає, що ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» у повній мірі реалізовано своє переважне право на поновлення договору оренди землі, що підтверджується: належним виконанням умов договору та своєчасним направленням орендодавцю листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, відсутністю заперечень орендодавця у порядку, визначеному статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та продовженням користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.

З огляду на викладене, апелянт просить скасувати рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2026 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» задовольнити.

Позиція інших учасників справи

Відповідачі ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Представник особи, в інтересах якої подана апеляційна скарга, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття» адвокат Білан Н.М. у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив цю скаргу задовольнити з підстав викладених у ній.

Відповідач ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали, просили відмовити у її задоволенні, а рішення суду залишити без змін.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Встановлені обставини справи

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.08.2016 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,355 га, кадастровий номер 2624484300:04:001:0258 (а.с. 23).

Договором оренди землі від 10.09.2015 року підтверджується, що ОСОБА_1 передала ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків Агро» в оренду на 7 років земельну ділянку площею 1,355 га, кадастровий номер 2624484300:04:001:0258 (а.с.16-17). Пунктом 8 цього договору визначено, що: «Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ні за 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

19.07.2018 року ОСОБА_1 , ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків Агро» та ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 10.09.2015 року, що підтверджується копією цієї угоди (а.с.24).

Згідно з додатковою угодою відбулася заміна орендаря з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Пуків Агро» на ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» та продовжено строк дії договору оренди на 7 років з дати підписання додаткової угоди.

В пункті 4.4 додаткової угоди встановлено термін (строк) в 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору оренди для надіслання орендарем повідомлення орендодавцю про намір продовжити дію договору оренди на підставі свого переважного права.

При цьому такий обов`язок для орендодавця не визначений а ні договором оренди землі, а ні додатковою угодою.

Разом з тим пунктом 37 Договору оренди землі визначено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Інформацією, яка міститься у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.09.2018 року підтверджується реєстрація права оренди земельної ділянки 09.12.2016 року, орендарем зазначено ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття», строк дії речового права – до 19.07.2025 року (а.с. 25).

ОСОБА_1 рекомендованою поштовою кореспонденцією направила повідомлення ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» про те, що вона не має намірів продовжувати договірні відносини з орендарем після закінчення строку дії договору 19.07.2025 року, просила провести з нею повний розрахунок з орендної плати на видати акт передачі земельної ділянки, яке вручено позивачу 12.05.2025 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на відправлення штрих-код 7700100063651 з датою подання 08.05.2025р. (а.с. 71-72)

10.06.2025 року ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» надіслано ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі, до якого додано два примірники додаткової угоди (а.с. 26).

ОСОБА_1 отримала лист-повідомлення 18.06.2025 року, що підтверджується списком згрупованих відправлень, описом вкладення в цінний лист та роздруківкою із сайту Укрпошти перевірки статусу відстеження із відомостями про вручення поштового відправлення одержувачу (а.с. 28-32).

12.05.2025 року ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» вручено лист-повідомлення ОСОБА_1 № 0075 про те, що вона не має наміру поновлювати дію договору оренди земельної ділянки площею 1,355 га, кадастровий номер 2624484300:04:001:0258, термін дії якого закінчується 19.07.2025 року, що підтверджується цим листом-повідомленням та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом представника ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» про його отримання (а.с. 71-72).

Копією інформаційної довідки від 07.10.2025 року підтверджується, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про реєстрацію 21.07.2025 року за ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки площею 1,355 га на підставі договору оренди землі від 21.07.2025 року, укладеного з ОСОБА_1 (а.с.33-34).

Копією договору від 21.07.2025 року підтверджується обставина передання ОСОБА_1 в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,355 га, кадастровий номер 2624484300:04:001:0258, на строк двадцять років (а.с. 57).

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд

Статтею 126-1 ЗК України визначений порядок поновлення договорів оренди землі.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час укладення договору оренди землі по закінченню строку, на який укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Частиною 1 ст. 777 ЦК України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором,- в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Отже, умовами реалізації орендарем свого переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк є повідомлення у визначений строк орендарем орендодавцю про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та відсутність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі.

Реалізація переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20) та № 159/5756/18 (провадження № 14-99цс20), а також у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 605/653/18 (провадження № 61-141св20), від 25 листопада 2020 року у справі № 605/658/18 (провадження № 61-189св20) та від 19 травня 2021 року у справі № 605/661/18 (провадження № 61-127св20), в яких зазначено, що виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах; переважне право орендаря буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні попереднім орендарем процедури повідомлення про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний позивачем спосіб. Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 січня 2020 року у справі № 379/1354/18 (провадження № 61-17309св19); від 25 березня 2020 року у справі № 379/1439/18 (провадження № 61-1715св20); від 06 квітня 2020 року у справі № 378/382/18 (провадження № 61-2684св19), від 20 серпня 2020 року у справі № 325/1951/19 (провадження № 61-7876св20), від 15 лютого 2023 року у справі № 399/295/11 (провадження № 61-13035св22), від 15 травня 2023 року у справа № 693/137/22 (провадження № 61-1217св23).

Право орендаря на поновлення договору оренди землі не є абсолютним, наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря не порушено. Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2019 року (справа № 625/166/18), 01 серпня 2019 року (справа № 615/593/18).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині першій статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Цей закон є спеціальним у цих правовідносинах, його положення підлягають застосуванню і в поєднанні із загальними нормами цивільного законодавства України щодо свободи договору забезпечують право орендодавця на вільне розпорядження своєю власністю і створюють справедливий баланс для учасників договору.

Так, між сторонами існували орендні правовідносини, строк яких закінчився 19.07.2025 року. Позивач справді звернувся до орендодавця із листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі. Водночас, як правильно встановлено судом першої інстанції, ще до отримання такого повідомлення орендодавець ОСОБА_1 висловила чітке та однозначне заперечення щодо поновлення договору оренди, що підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема листом-повідомленням від 12.05.2025 року, факт вручення якого позивачу доведений і не заперечується його представником у судовому засіданні. Доводи апелянта про відсутність опису вкладення до поштового відправлення є безпідставними, оскільки його відсутність не спростовує факту направлення ОСОБА_1 та отримання ТОВ «Агрокомпанія Прикарпаття» листа-повідомлення від 12.05.2025 року і не ставить під сумнів його зміст, який встановлений судом на підставі сукупності інших належних та допустимих доказів.

Відповідач висловила своє небажання продовжувати договірні відносини з позивачем ще до закінчення строку договору оренди, що свідчить про відсутність її згоди на його поновлення. Відтак, наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди виключає можливість поновлення такого договору як у порядку реалізації переважного права орендаря, так і в порядку «мовчазної згоди», передбаченому ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (чинної на час виникнення спірних правовідносин).

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував правові висновки Верховного Суду відповідно до яких наявність заперечень орендодавця виключає можливість поновлення договору оренди землі в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а переважне право орендаря не є абсолютним.

Посилання апелянта на частину 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) є безпідставними, оскільки застосування зазначеної норми можливе виключно за умови відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі як протягом строку його дії, так і протягом одного місяця після його закінчення. У спірних правовідносинах встановлено, що орендодавець висловив заперечення проти поновлення договору оренди завчасно, і такі заперечення не відкликані та залишалися чинними на момент спливу строку договору, що виключає можливість застосування вказаної норми.

Те що орендодавець направив заперечення щодо поновлення договору оренди до отримання листа-повідомлення орендаря, не впливає на його юридичну силу, оскільки стаття 33 Закону України «Про оренду землі» не ставить право орендодавця на відмову у поновленні договору в залежність від послідовності обміну повідомленнями між сторонами. Вирішальним є належним чином виражене волевиявлення орендодавця про небажання поновлювати договір оренди земельної ділянки. Якщо таке волевиявлення не відкликане ним, воно є дійсним на день закінчення строку договору.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що відповідно до принципу свободи договору орендодавець має право відмовитися від продовження договірних відносин.

Не мають значення для вирішення спору доводи апелянта, про те, що суд неправильно підвантажив до електронної справи подані докази відповідачем (повідомлення № 0075 та копію рекомендованого повідомлення про вручення) до заяви, поданої представником позивача, оскільки права сторін не можуть ставитися в залежність від дій суду. Крім того, із фіксації підготовчого судового засідання встановлено, що відповідач заперечували проти продовження договору.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що оскаржуване рішення судом першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому його слід залишити в силі. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374,375,381- 384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомпанія Прикарпаття», подану ОСОБА_3 , залишити без задоволення, а рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12 лютого 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.М. Барков

Повний текст постанови складено 13 травня 2026 року