Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №727/4973/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4973/26

Провадження № 3/727/895/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Гавалешко П.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

УСТАНОВИВ:

1. Зміст наданих до суду протоколів, позиції учасників справи

1.1. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628213 від 31.03.2026, о 00 годині 30 хвилин в м. Чернівці по вул. Сторожинецька, 102, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «VOLVO v50», номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 7510. Результат огляду – 0,47 проміле, тест №782 від 31.03.2026, чим порушив п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП, санкцією якої передбачено відповідальність зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

1.2. ОСОБА_1 в судові засідання, не з`явився, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, представлений адвокатом Мельником Ю.І., який надав письмове клопотання про закриття справи про адміністративне провадження в порядку п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення з огляду на наступне.

Щодо технічної недостовірності показів приладу Drager Alcotest 7510.

Температурний режим: згідно з відповіддю Чернівецького ЦГМ від 30.04.2026, фактична температура повітря у м. Чернівці 31.03.2026 о 00:38 становила близько +8°С. Проте у фіскальному чеку приладу Drager зафіксовано температуру +15°С. Така значна розбіжність (майже у 2 рази) свідчить про те, що прилад не був адаптований до умов навколишнього середовища і перебував у прогрітому стані (ймовірно, у салоні службового авто). Це прямо порушує вимоги щодо експлуатації газоаналізаторів, оскільки при видиху теплого повітря (+35-36°С) у прилад, який має значну температурну розбіжність із середовищем, утворюється конденсат, що критично викривляє результати сенсора. Термін калібрування: Останнє калібрування приладу проводилося 08.10.2025. На момент огляду (31.03.2026) минуло 5 місяців та 23 дні. Прилад працював на межі свого 6-місячного міжповірочного інтервалу. Кумулятивний ефект «втоми» сенсора та температурного шоку приладу ставить під обґрунтований сумнів результат у 0,47%о, який лише незначно перевищує норму.

Щодо професійної діяльності та відсутності суб`єктивної сторони вини.

ОСОБА_1 є священнослужителем. Як вбачається з відеозапису, він одразу повідомив поліцейським, що повертається з богослужіння (сповіді), де здійснював Таїнство Євхаристії (Причастя), що передбачає споживання вина (кагору). Поліцейські проігнорували ці обставини. Замість того, щоб усунути сумніви шляхом огляду в медзакладі (де лікар міг би оцінити клінічну картину та врахувати релігійний аспект), патрульні діяли упереджено. Походження запаху алкоголю має чітке логічне та професійне пояснення, що виключає умисел особи на вчинення правопорушення.

Щодо відсутності клінічних ознак сп`яніння.

Відеозапис підтверджує повну адекватність водія. Більше того, поліцейський на відео сам констатує: «Згідно, адекватно, нормально...». Це спростовує записи в протоколі про «поведінку, що не відповідає Обстановці». Відповідно до позиції Полтавського апеляційного суду (справа №538/15/26), «якщо поведінка особи відповідає обстановці, а результати технічних засобів викликають сумнів — справа підлягає закриттю».

Порушення процедури огляду (ст. 266 КУпАП).

Поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 право на огляд у лікаря після отримання результату на місці. Враховуючиграничний результат (0,47%о) та пояснення водія про Причастя, право на огляд у закладі охорони здоров`я було єдиним способом забезпечити об`єктивність, проте воно було фактично нівельоване діями поліції.

Інших належних, достовірних та допустимих доказів, які б об`єктивно доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що було б зафіксовано у спосіб, передбачений чинним законодавством, в матеріалах справи немає.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не грунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно зі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

З наведеного вбачається, що належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, враховуючи порушення визначеного законом порядку огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, що дає підстави вважати такий огляд недійсним, а отже, з огляду на те, що у діях останнього не вбачається складу указаного адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

2.Релевантні джерела права

2.1. Відповідно до ст.245, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

2.2. Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно законодавства України.

Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

2.3. Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.

Згідно з ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

2.4. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Відповідно п.3 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису.

3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників

3.1. 31 березня 2026 року о 00 годині 30 хвилин в м. Чернівці по вул. Сторожинецька, 102, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «VOLVO v50», номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився на місці у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 7510. Результат огляду – 0,47 промілє, тест №782 від 31.03.2026, чим порушив п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, на підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до адміністративного протоколу додані відеозаписи з нагрудних відеокамер №476886, №476946 та відеореєстратора, використання яких передбачено ст.40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що були досліджені судом та які містять фіксацію обставин виявлення 31.03.2026 працівниками поліції адміністративного правопорушення та складення щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.

Також, на підтвердження вини ОСОБА_1 надано тестом №782 Alcotest Drager 7510, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів від 31.03.2026, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.03.2026.

Щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом та причин зупинки.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», під час воєнного стану запроваджуються та здійснюються в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема комендантська година (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень).

Відповідно до ч.4 ст.8 Закону України «Про національну поліцію», під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Стаття 24 вказаного закону передбачає додаткові повноваження поліції, зокрема забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Судом досліджено відео з відео реєстратора, що долучено до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №628213 від 31.03.2026, на якому зафіксовано рух транспортного засобу «VOLVO v50», номерний знак НОМЕР_2 , та факт керування 31 березня 2026 року о 00 годині 30 хвилин в м. Чернівці по вул. Сторожинецька, 102.

Отже, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем 31.03.2026 року о 00 год. 30 хв., не маючи спеціальних, передбачених законом, документів. Таким чином, підстави вважати його зупинку у комендантську годину в період воєнного стану неправомірною у суду відсутні.

Окрім того, надана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6938070 від 31.03.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та дана постанова оскаржена не була.

Таким чином, судом встановлено правомірність зупинення транспортного засобу марки «VOLVO v50», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .

Щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

На відео з БК №476886, №476946 зафіксовано, що у інспектора виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, назва ознаки та запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на приладі «Alcotest Drager 7510», на що останній погодився. Так, згідно з Alcotest Drager 7510 від 31.03.2026 встановлено результат огляду на стан сп`яніння – 0,47 % проміле.

Окрім того, ОСОБА_1 , що зафіксовано на відео з БК №476886, №476946 (00:43:41), не заперечував факту, що вижив вино та не заперечував покази на «Alcotest Drager 7510».

На відео з БК №476886, №476946 зафіксовано, що інспектором роз`яснені ОСОБА_1 права, передбачені ст.63 Конституції та ст.268 КУпАП.

Відеозапис з відеореєстратора та бодікамер працівників поліції узгоджується з письмовими доказами, наявними в матеріалах справи та додатково підтверджує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Що стосується інших посилань в запереченнях на протокол, то вони носять загальний порядок та є суб`єктивними, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент, викладений в запереченнях на протокол.

При цьому суд керується висновком ЄСПЛ, зробленим ним у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, де в п.58 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», заяви №15809/02 і №25624/02 ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

На підставі викладеного, доводи адвоката Мельника Ю.В. не можуть бути прийнятними та слугувати підставою для не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 , вбачається порушення Правил дорожнього руху України, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: п.2.9 а ПДР України, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.

4. Накладення стягнення та вирішення інших процесуальних питань

4.1. При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до довідки про отримання особою посвідчення водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_3 , термін дії з 04.11.2021 по 04.11.2051, категорія В1, В статус – виданий.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд уважає, що ОСОБА_1 з урахуванням безальтернативності покарання слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

4.2. На підставі ст.40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 40-1, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Чернівецької ГУК Чернівецька ТТ (отримувач коштів Чернівецька ГУК Чернівецька ТТ 22030101, код ЄДРПОУ 37836095, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA828999980313141206000024405, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу судовий збір Шевченківський районний суд м. Чернівці) у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена Чернівецького апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Суддя П. С. Гавалешко