Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №727/4470/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4470/26

Провадження № 3/727/841/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Слободян Г.М., за участі секретаря судових засідань – Бабин А.О.; представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , адвоката Симоненко В.М.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КпАП України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №749031 від 18.03.2026 року було встановлено, що 17.03.2026 року неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинила адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП, а саме у складі групи осіб одноліток вклала фото ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із образливим текстом та нецензурною лайкою, внаслідок чого принизили честь і гідність, однак оскільки дитина не досягла 16-річного віку, тому до відповідальності притягується матір – ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , та в її інтересах представник адвокат Симоненко В.М., заперечували щодо обставин викладених у протоколі. Зокрема, ОСОБА_1 пояснила, що 18.03.2026 року класний керівник її доньки зателефонувала до неї та повідомила про ситуацію, пов`язану із розміщенням у телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » образливого допису щодо учениці 7-го класу. ОСОБА_1 пояснила, що зі слів працівника поліції та педагогів їй стало відомо, що її донька лише надала фотографію однокласниці ОСОБА_4 , тоді як безпосереднє створення тексту допису та його публікація здійснювалися іншими особами, оскільки її донька не знала про намір використання фотографії для образливого допису, а між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були добрі стосунки та відсутні будь-які конфлікти. Вказала і на те, що під час з`ясування обставин події працівниками школи та інспектором служби освітньої безпеки не було забезпечено належної участі батьків та психолога під час опитування неповнолітніх, а висновки щодо причетності її доньки були зроблені передчасно та без всебічного дослідження всіх обставин справи. Окрім цього, ОСОБА_1 вказала, що після спілкування між учасниками конфлікту ОСОБА_5 фактично не мала претензій до її доньки, а допис був видалений, однак їй повідомили що складений прокол відносно неї вже складений і його направляють в суд для розгляду по суті.

Просили закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважають, що матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_2 здійснила публікацію образливого допису чи діяла умисно з метою приниження честі та гідності потерпілої.

Відповідно до ч.3 ст. 184 КУпАП, передбачена відповідальність батьків або осіб, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачена КУпАП.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дітей.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав й обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, а також за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення 16-річного віку. За правопорушення неповнолітніх, які не досягли 16-річного віку, несуть відповідальність батьки або особи, які їх замінюють.

Суб`єкт правопорушенняспеціальний: батьки неповнолітнього або особи, які їх замінюють.

Суб`єктивну сторону правопорушення характеризує наявність вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Разом з цим, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є доведеність події правопорушення та вини особи належними і допустимими доказами.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та чи є обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, органом, який склав протокол, визначено протокол про адміністративне правопорушення; фото допису з телеграм-каналу «Сутність Чернівців»; пояснення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; рапорт інспектора служби освітньої безпеки.

Однак, суд вважає, що зазначені матеріали не підтверджують належним чином факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, зважаючи на наступне.

Так, із пояснень вчителів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вбачається, що інформація про можливу причетність ОСОБА_2 була отримана ними зі слів інших учениць, без безпосереднього встановлення факту створення або публікації спірного допису саме ОСОБА_2 .

Крім того, судом встановлено, що пояснення неповнолітніх були отримані без участі батьків та без належного процесуального оформлення, що ставить під сумнів допустимість таких доказів.

Суд також бере до уваги, що жодним доказом не підтверджено, що ОСОБА_2 мала умисел на поширення образливого допису або усвідомлювала подальше використання наданого фото іншими особами.

Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що фотографія була передана її донькою однокласниці на прохання останньої без повідомлення про намір використати її для створення образливого допису.

При цьому, будь-яких об`єктивних доказів, які б беззаперечно підтверджували, що саме ОСОБА_2 здійснила публікацію допису у телеграм-каналі, матеріали справи не містять.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 , надані що були надані адвокатом Симоненком В.М. в порядку ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», 17.03.2026 року під час перебування у шкільній роздягальні однокласниця Остафі Ірина в присутності ОСОБА_9 запитала у ОСОБА_2 про наявність фотографії учениці 7-го класу ОСОБА_5 та попросила надіслати її через месенджер Telegram. ОСОБА_2 пояснила, що надіслала фото, однак про справжню мету його використання їй відомо не було, оскільки між нею та ОСОБА_5 були нормальні товариські відносини та будь-яких конфліктів не виникало.

Зі змісту пояснень також встановлено, що вже ввечері того ж дня ОСОБА_2 побачила у телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » допис образливого характеру щодо ОСОБА_5 із використанням вказаного фото. При цьому вона припустила, що публікацію могла здійснити ОСОБА_10 , оскільки в дописі був зазначений відповідний акаунт. У подальшому ОСОБА_5 телефонувала ОСОБА_2 та запитувала, хто саме розмістив допис. ОСОБА_2 пояснила, що точно цього не знає, а згодом ОСОБА_5 повідомила, що допис розмістила ОСОБА_10 , та попросила, щоб ОСОБА_2 попросила ОСОБА_11 його видалити, оскільки вони однокласниці. Наступного дня ОСОБА_2 поспілкувалася з ОСОБА_12 , яка повідомила їй, що текст до допису написала ОСОБА_9 , а сама ОСОБА_10 розмістила публікацію у телеграм-каналі. ОСОБА_2 стверджує, що попросила ОСОБА_11 видалити допис. ОСОБА_2 у своїх поясненнях зазначила, що класні керівники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проводили з нею бесіду щодо обставин події без попереднього повідомлення та участі її матері. В ході спілкування вона повідомила педагогам, що фото було передане ОСОБА_4 без будь-якого усвідомлення чи наміру використання його для створення образливого допису. ОСОБА_2 наголосила, що не мала жодного умислу завдати шкоди ОСОБА_5 , а навпаки після того, як дізналася про ситуацію, сприяла видаленню допису. Просила адміністративну справу стосовно її матері закрити.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вважає за необхідне закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КпАП України, на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП України, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. (Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року в справі № 177/525/17(2-а/177/23/17) вказав, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, з огляду на викладене, дослідивши та оцінивши належним чином наявні докази по справі, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого правопорушення, а тому приходить до висновку, що провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 184, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 184 КпАП України, на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП України, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення.

Суддя Слободян Г.М.