Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 10 травня 2026 р.
Справа: №705/7900/25
Суддя: Єщенко О. І.
Справа №705/7900/25
3/705/219/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2026 м.Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 2 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, який проживає по АДРЕСА_1 , такого, що не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.12.2025 серії ЕПР 1 № 546723 ОСОБА_1 21.12.2025 о 10 год. 05 хв. в м. Умань по вул. Тищика керував автомобілем Форд Фузіон д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія було проведено за допомогою алкотеста Драгер на місці зупинки, результат 0,64 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Цімоха Р.Р. 27.04.2026 подав письмове клопотання про закриття провадження у справі, в якому вказав, що ознайомившись з матеріалами справи, ОСОБА_1 вину не визнає. Із відеозапису вбачається, що поліцейський не дотримався вимог щодо порядку проведення огляду особи та притягнення його до відповідальності. В матеріалах справи відсутні жодні докази правомірності зупинки транспортного засобу. У працівників поліції були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, так як не було факту порушення Правил дорожнього руху України. Крім протоколу за ст. 130 КУпАП повинна бути ще постанова за порушення ПДР або інша інформація, яка б підтверджувала підставу такої зупинки. Крім того, працівник поліції розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення, не роз`яснюючи ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а також положення ст. 63 Конституції України, що є істотним порушенням прав особи. Це підтверджується відеозаписом з місця події, на якому відсутній будь-який належний процес роз`яснення його процесуальних прав. Зазначив, що працівниками поліції під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не було роз`яснено, які саме ознаки алкогольного сп`яніння ніби то були у нього виявлені. Поліцейські не з`ясували у ОСОБА_1 його згоду з результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та не запитали, чи бажає він пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а відразу мовчки почали складати протокол, не роз`яснивши наслідки ст. 130 КУпАП. З відео, яке наявне у матеріалах справи, встановлено, що працівник поліції, підозрюючи про те, що ОСОБА_1 перебуває у нетверезому стані, вказав останньому перепаркувати автомобіль, оскільки він ніби то заважає їм проїхати, тим самим спровокував водія до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній здійснив рух транспортного засобу на вимогу працівника поліції та сам працівник поліції підозрював, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Відсутність належної фіксації та повідомлення ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а також їх не підтвердження матеріалами відеозапису свідчить про безпідставність ініціювання працівниками поліції проведення огляду на стан сп`яніння. Просив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні захисник Цімоха Р.Р. підтримав раніше подане клопотання та просив його задовольнити.
Вислухавши пояснення адвоката Цімохи Р.Р., дослідивши матеріали справи, доходжу таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом статей 251, 256 КУпАП обов`язок щодо належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 (а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до тесту, проведеного приладом Alcotest 6810 ARAM 2291 21.12.2025 о 10 год. 08 хв., встановлено наявність у видихуваному повітрі ОСОБА_1 0,64 проміле алкоголю.
Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 за № 1452/735 (надалі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року (далі-Порядком).
Відповідно до п. 2 розд. 1 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 5 розділу 1 Інструкції передбачає, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, а відповідно до п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства притягненню до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає водій за керування ним транспортним засобом у стані сп`яніння, при цьому необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп`яніння, передбачені ч. 3, ч. 4 розд.1 Інструкції як підстави для огляду, запропонувати та проінформувати водія про порядок огляду, після проведення огляду та позитивного результату, з`ясувати у водія, чи він згідний з результатом, та у разі незгоди запропонувати пройти огляд у медичному закладі. Вищевказані дії мають бути зафіксовані у визначеному законом порядку (відеозаписом або у присутності двох свідків).
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, додано диск відеозапису, здійсненого працівниками поліції.
Дослідженням відеозапису, долученого до матеріалів справи, встановлено, що на ньому зафіксовано рух автомобіля Форд Фузіон д.н.з. НОМЕР_1 . Коли автомобіль зупиняється, водій автомобіля ОСОБА_1 надає на вимогу для огляду водійське посвідчення. Під час розмови поліцейський запитує ОСОБА_1 , чи він вживав спиртні напої, на що той відповідає, що він вживав учора. Поліцейський пропонує пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погоджується. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Alcotest Drager, результат якого показав 0,64 проміле алкоголю.
Водночас із указаного відеозапису вбачається, що поліцейський не дотримався у повній мірі вимог щодо порядку проведення огляду особи та притягнення її до відповідальності.
Зокрема, працівник поліції розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення, не роз`яснюючи особі її права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, не роз`яснили особі її право на отримання правничої допомоги та навіть не повідомили, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пропонуючи водію пройти огляд на стан сп`яніння, поліцейський як посадова особа органу державної влади не роз`яснив ОСОБА_1 , що згідно зі ст. 266 КУпАП це є обов`язком водія, а не його правом. Також поліцейський не роз`яснив особі наслідки проходження огляду або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння (а саме вилучення посвідчення водія, накладення штрафу, позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів).
Також, із досліджених під час розгляду справи доказів не вбачається, що поліцейський роз`яснював ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан сп`яніння та право пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським, також поліцейський не з`ясував, чи погоджується ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За наведеного вбачається, що відеозапис не може бути прийнятий судом до уваги на доведення обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що позбавляє процесуальної можливості суд з`ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене та вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що наданий відеозапис не є достатнім доказом, який би підтверджував факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вину ОСОБА_1 в його вчиненні.
Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об`єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи викладене вище, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, встановленого в законний спосіб без істотних порушень норм чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 247, 251, 284, 287 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І.Єщенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua