Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №695/2762/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/2762/25

номер провадження 2/695/471/26

06 травня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Середи Л.В.,

за участю секретаря с/з - Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 71 498 грн.,30 коп., а також судових витрат та витрат на правову допомогу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступним.

У лютому 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено кредитні договори: №2105426967415 від 23.02.2021 на суму 3500,00 грн та №2105519470563 від 24.02.2021 на суму 1700,00 грн, строком дії 1 рік кожен. Також, 03.03.2021 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем укладено договір №555141482785, за яким надано кредит у розмірі 2500,00 грн на умовах строковості та платності.

Права грошової вимоги за договорами, укладеними із ТОВ «Служба миттєвого кредитування», на підставі договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 перейшли до ТОВ «Вердикт Капітал», згодом на підставі договору №10-01/2023 від 10.01.2023 — до ТОВ «Коллект Центр», та врешті 18.02.2025 за договором №18-02/25 були відступлені на користь позивача — ТОВ «Факторинг Партнерс». Право вимоги за договором №555141482785 перейшло до позивача 18.12.2023 на підставі договору №18/12-2023, укладеного безпосередньо із ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія».

Заборгованість за вказаними договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються ні перед попередніми кредиторами, ні перед позивачем, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості за трьома договорами станом на день формування позовної заяви становить 71 498,30 грн, з яких: 7 700,00 грн — заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) та 63 798,30 грн — заборгованість за нарахованими процентами. При цьому позивач зазначає, що по договору №2105426967415 ним самостійно зменшено розмір нарахованих процентів з 49 919,80 грн до 35 691,95 грн з міркувань розумності та співмірності.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості, а також просив стягнути з відповідача 2422,40 грн судового збору та 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник ТОВ «Факторинг Партнерс» не з`явився, у заяві, направленій на адресу суду через систему «Електронний суд» просив проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення заперечень не надав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження з додатками та судові виклики, які повернулись на адресу суду з написом «адресат відсутній».

Крім того виклик відповідача здійснювався шляхом розміщення оголошення на сайті суду.

Суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд та у зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач відзиву не надав, із жодними клопотаннями до суду не звертався, у відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Щодо Договору позики №2105426967415 від 23.02.2021.

Судом встановлено, що 23.02.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту за №2105426967415.

За умовами вказаного договору (п. 1.1, 1.3, 1.9) загальний розмір кредиту становить 3 500,00 гривень, строк кредитування: 16 календарних днів, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.

Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі – «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки – фіксована.

Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Z9». Додатком до вказаного договору є заява-анкета, у якій (додаток № 1 до Кредитного договору) зазначено, товариство надає кредит у розмірі 3500,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов`язують повернути кредит у розмірі 3500,00 грн та сплатити проценти у розмірі 1120 грн.

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, а також графік платежів, які також підписані одноразовим ідентифікатором Z9».

Виконання умов вказаного кредитного договору кредитором підтверджується довідкою ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 06.01.2025 відповідно до якої останнє 23.02.2021 здійснило переказ грошових коштів на номер карти НОМЕР_1 у сумі 3500 грн.

Дослідженим розрахунком заборгованості встановлено, що сума заборгованості складена за весь період дії кредитного договору, що встановлений п. 1.9 договору. Із наданого розрахунку вбачається, що позичальник погашень заборгованості не здійснював, а тому розмір заборгованості склав 53 419,80 грн., з яких тіло кредиту - 3 500 грн., заборгованість за нарахованими процентами – 49 919,80 грн..

Відповідачем жодних доказів щодо невірності наведених розрахунків чи наявності в них помилок, а також контр розрахунків не надав.

У позовній заяві позивач, посилаючись на принципи розумності, співмірності і пропорційності просив стягнути заборгованість у розмірі 39 191,95 грн., з яких заборгованість за основним зобов`язанням 3500 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 35 691,95 грн.

Суд, керуючись ст.ст. 12, 13 ЦПК України вирішує спір на підставі та в межах заявлених позовних вимог, а тому вважає за можливе стягнути з відповідача суму боргу у заявленому позивачем розмірі по договору №2105426967415 від 23.02.2021.

01.12.2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на підставі Договору факторингу № 1-12 за плату відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2105426967415 від 23.02.2021.

Перехід права вимоги підтверджується доданим до матеріалів справи договором факторингу №1-12, платіжним дорученням по сплаті за договором факторингу №307600018 від 03.12.2021, актом від 03.12.2021 приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №1-12 від 01.12.2021, актом від 03.12.2021 приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №1-12 від 01.12.2021, а також додатком №3 до договору факторингу – реєстром боржників від 03.12.2021.

10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 за плату відступило, а ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2105426967415 від 23.02.2021.

Перехід права вимоги підтверджується доданим до матеріалів справи договором факторингу №10-01/2023, актом від 10.01.2023 приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №10-01/2023, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, а також додатком №3 до договору факторингу – реєстром боржників від 10.01.2023.

18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги №18-02/25 за умовами якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2105426967415 від 23.02.2021.

Перехід права вимоги підтверджується доданим до матеріалів справи договором про відступлення прав вимоги №18-02/25, актом від 18.02.2025 приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №18-02/25, актом прийому-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді за договором №18-02/25 за договором про відступлення прав вимоги від 18.02.2025, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.03.2025, а також додатком №3 до договору факторингу – реєстром боржників від 18.02.2025.

Отже, до ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до укладених договорів перейшло право грошової вимоги до відповідача №2105426967415 від 23.02.2021.

Щодо Договору позики №2105519470563 від 24.02.2021.

Судом встановлено, що 24.02.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту за №2105519470563.

За умовами вказаного договору (п. 1.1, 1.3, 1.9) загальний розмір кредиту становить 1700 гривень, строк кредитування: 15 календарних днів, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.

Згідно п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі – «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки – фіксована.

Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «L3». Додатком до вказаного договору є заява-анкета, у якій (додаток № 1 до Кредитного договору) зазначено, товариство надає кредит у розмірі 1 700,00 грн. Орієнтовний строк повернення кредиту 15 днів з моменту отримання кредиту. Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов`язують повернути кредит у розмірі 1700,00 грн та сплатити проценти у розмірі 510 грн.

Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, а також графік платежів, які також підписані одноразовим ідентифікатором «L3».

Виконання умов вказаного кредитного договору кредитором підтверджується довідкою ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 24.02.2021 відповідно до якої останнє 24.02.2021 здійснило переказ грошових коштів на номер карти НОМЕР_1 у сумі 1700 грн.

Дослідженим розрахунком заборгованості встановлено, що сума заборгованості складена за весь період дії кредитного договору, що встановлений п. 1.9 договору. Із наданого розрахунку вбачається, що позичальник погашень заборгованості не здійснював, а тому розмір заборгованості склав 26 077,15 грн., з яких тіло кредиту - 1700 грн., заборгованість за нарахованими процентами – 24 377,15 грн..

Відповідачем жодних доказів щодо невірності наведених розрахунків чи наявності в них помилок, а також контррозрахунків не надано.

01.12.2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» на підставі Договору факторингу № 1-12 за плату відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2105519470563 від 24.02.2021.

Перехід права вимоги підтверджується доданим до матеріалів справи договором факторингу №1-12, платіжним дорученням по сплаті за договором факторингу №307600018 від 03.12.2021, актом від 03.12.2021 приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №1-12 від 01.12.2021, актом від 03.12.2021 приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №1-12 від 01.12.2021, а також додатком №3 до договору факторингу – реєстром боржників від 03.12.2021.

10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 за плату відступило, а ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2105519470563 від 24.02.2021.

Перехід права вимоги підтверджується доданим до матеріалів справи договором факторингу №10-01/2023, актом від 10.01.2023 приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №10-01/2023, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, а також додатком №3 до договору факторингу – реєстром боржників від 10.01.2023.

18.02.2025 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги №18-02/25 за умовами якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №2105519470563 від 24.02.2021.

Перехід права вимоги підтверджується доданим до матеріалів справи договором про відступлення прав вимоги №18-02/25, актом від 18.02.2025 приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №18-02/25, актом прийому-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді за договором №18-02/25 за договором про відступлення прав вимоги від 18.02.2025, актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.03.2025, а також додатком №3 до договору факторингу – реєстром боржників від 18.02.2025.

Отже, до ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до укладених договорів перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №2105519470563 від 24.02.2021.

Щодо Договору позики №555141482785 від 03.03.2021.

Судом встановлено, що 03.03.2021 ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 уклали договір позики №555141482785.

Згідно з п. 1.1. Договору, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 2500.00 грн. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п.п. 1.1.1. Договору, сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: 1.1.1.1 Знижена процентна ставка, фіксована 730 % річних від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку. Також, п.п. 1.1.1.2. Договору передбачена стандартна процента ставка, фіксована 950 % річних від суми Позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п. 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивiльного кодексу України.

Відповідно до пункту 2.1. Договору позики позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта – позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua.

Пунктом 2.2. Договору позики встановлено, що датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п.2.1. цього договору.

Згідно з п. 4.3. Договору, закінчення строку, на який було надано позику, не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання (порушення) зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 6.3. Строк, на який було надано позику (вказаний в п. 1.1 цього договору), не обмежує дії зобов`язань, які виникли з цього договору та/або з факту його порушення.

Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «8727». Додатком до вказаного договору є графік платежів №555141482785-1, паспорт позики, які також підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором №8727.

Виконання умов вказаного кредитного договору кредитором підтверджується квитанцією «Лікпей» про перерахування 03.03.2021 року коштів у розмірі 2 500 грн. на номер карти НОМЕР_1 .

Дослідженим розрахунком заборгованості встановлено, що сума заборгованості складена за весь період дії кредитного договору. Із наданого розрахунку вбачається, що позичальник погашень заборгованості не здійснював, а тому розмір заборгованості склав 6229,20 грн., з яких тіло кредиту - 2500 грн., заборгованість за нарахованими процентами – 3729,20 грн..

Відповідачем жодних доказів щодо невірності наведених розрахунків чи наявності в них помилок, а також контр розрахунків не надав.

18.12.2023 року ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу №18/12-2023 за мовами якого право вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі договором №555141482785 від 03.03.2021 перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс».

Перехід права вимоги підтверджується доданим до матеріалів справи договором факторингу №18/12-2023, додатковим договором №1 до договору факторингу №18/12-2023, актом приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді від 22.12.2023, актом приймання-передачі реєстру боржників у паперовому виді від 22.12.2023, платіжною інструкцією №793 від 27.12.2023 на виконання умов договору факторингу №18/12-2023, а також додатком №3 до договору факторингу – реєстром боржників від 22.12.2023.

Отже, до ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до укладених договорів перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №2105519470563 від 24.02.2021.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтями 6, 627, 628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Відповідно до ст. 205, 207, 1055 ЦК України, кредитний договір обов`язково укладається у письмовій формі, при цьому правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в електронному вигляді. Порядок укладення договорів в інформаційно-телекомунікаційних системах регулюється Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3, 11 якого електронний договір прирівнюється до письмового. Відповідно до ст. 12 вказаного Закону, належним підписом сторони у такому випадку є електронний підпис одноразовим ідентифікатором — алфавітно-цифрова послідовність, що надсилається особі на мобільний телефон та підтверджує її волевиявлення. За приписами ст. 1056-1 ЦК України, сторони мають право самостійно визначати у договорі розмір процентів, їх тип (фіксована ставка) та порядок сплати залежно від кредитного ризику.

Статтями 526, 610, 629 ЦК України закріплено принципи обов`язковості договору та належного виконання зобов`язань. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно зі статтями 1048, 1049, 1054 ЦК України, за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а стаття 612 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за завдані такими діями збитки.

Відповідно до ст. 512, 513, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за правочином, що вчиняється у тій самій формі, що і основний договір. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Спеціальним видом такого правочину є договір факторингу, за яким, згідно зі ст. 1077, 1078 ЦК України, одна сторона (фактор) передає грошові кошти другій стороні (клієнту) за плату, а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржника. Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою договір вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Статтею 13 ЦПК України встановлено принцип диспозитивності, згідно з яким суд розглядає справи на підставі доказів, наданих учасниками справи. Відповідно до статей 76, 77, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, при цьому кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається.

Суд наголошує, що за правилами ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх матеріалів справи у їх сукупності.

Оцінивши надані суду докази, що містяться в матеріалах даної справи, дослідивши доводи сторін, суд приходить до наступного висновку.

Надані кредитні договори є належним чином укладеними відповідно до чинного законодавства. Факт ідентифікації відповідача підтверджується тим, що персональні дані боржника та реквізити його банківської картки (номер картки), що були використані для перерахування коштів, могли бути надані виключно самим боржником при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі кредиторів та оформленні заявки. Це свідчить про усвідомлене волевиявлення відповідача на укладення правочину.

Водночас, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, жоден кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Факт отримання коштів відповідачем стверджується вказаними вище листами про переказ грошових коштів на номер картки НОМЕР_1 . При цьому суд зауважує, що кредитні кошти за трьома кредитними договорами перераховувались у строки, в розмірі, що визначені умовами договору та на одну і ту ж банківську картку.

Будь-які докази, які б спростовували зазначені обставини матеріали справи не містять.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що між вказаними кредитодавцями та відповідачем укладено зазначені вище договори, відповідно до умов яких відповідачу було надано кредитні кошти.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція дійсності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19).

Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання, а лише зумовлює ризик того, що виконання може бути здійснене первісному кредитору.

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (Постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11, постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги за кредитними договорами до ОСОБА_1 , а отже як новий кредитор має право вимоги до відповідача у відповідних сумах.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернув вказаний борг.

Суд звертає увагу, що протягом розгляду справи відповідачем не подано пояснень чи письмових доказів на підтвердження неможливості виконання умов договору.

Судом встановлено, що на підставі укладених договорів відповідач зобов`язався повернути позику (кредит) та відсотки за користування нею, однак свого зобов`язання вчасно не виконав, позику (кредит) не повернув, нараховані відсотки не сплатив.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, оскільки умови договорів відповідач не виконав своєчасно і належним чином, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити, стягнувши із відповідача на користь позивача заборгованість: за Договором позики №05426967415 від 23.02.2021 у загальному розмірі 39 191,95 грн.: за логовором №2105519470563 від 24.02.2021 у загальному розмірі 26 077,15 грн., заборгованість за кредитним договором №555141482785 від 03.03.2021 у загальному розмірі 6 229,20 грн., що разом становить 71 498,30 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

У поданому позові позивач просить стягнути із відповідача на свою корить судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 256 000,00 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, на підтвердження витрат на правову допомогу позивач долучив до матеріалів справи: копію договору № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року про надання Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»; копію прайс-листа Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявку на надання юридичної допомоги №309 від 01.05.2025 року щодо супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму послуг 25 000,00 гривень; витяг з акту №11 від 30.05.2025 про надання юридичної допомоги з якого вбачається, що ТОВ «Факторинг Партнерс» погодило надання правових послуг АО «Лігал Ассістанс», зокрема щодо відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 25 000,00 гривень.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 25 000 грн. 00 коп. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи з огляду на таке.

Суд зазначає, що пункти 1.2 та 1.3 Акту про надання юридичної допомоги за своєю суттю є підготовчими діями для складання позовної заяви. Надання спочатку усної консультації, а потім ще і письмової з вивченням документів є необґрунтованим, оскільки підготовка позову вже передбачає опрацювання доказів, законодавства, визначення правової позиції сторонами.

Складення позовної заяви тривалістю 6 годин на суму 18 000 грн. також не є належно обґрунтованим.

Суд зауважує, що дана справа відноситься до категорії малозначних та має незначну складність. Позовна заява є типовою (шаблонною) для подібних спорів про стягнення мікрокредитів, що не вимагає значних затрат часу (заявлені адвокатом 6 години на складання тексту позову є надмірними).

Враховуючи викладені обставини, складність справи, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правничої допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених у цій справі у сумі 3000 грн. 00 коп.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 267, 279, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитними договорами №2105426967415 від 23.02.2021; №2105519470563 від 24.02.2021 та №555141482785 від 03.03.2021 в загальному розмірі 71 498,30 (сімдесят одна тисяча чотириста дев`яносто вісім) гривень 30 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) витрати на правову допомогу у сумі 3000.00 ( три тисячі) гривень.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Середа Л.В.