Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №644/7171/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/7171/25

Провадження № 2-а/644/24/26

12.05.2026

РІШЕННЯ

іменем України

12 травня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Рибалка В.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

у с т а н о в и в:

У позові ОСОБА_1 просить скасувати постанову, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1813-1П від 30.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді накладення штрафу в сумі 17000 грн. та закрити провадження у справі.

Позовна заява обґрунтована тим, що постановою №1813-1П від 30.07.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 30.07.2025 року.

В постанові вказується, що 19.06.2025 року позивачу за місцем його перебування (проживання) за адресою: АДРЕСА_1 , поштовим відправленням направлено повістку № 40318108 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 29.06.2025 року о 14:00 год. для уточнення даних, а саме відомостей про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Зазначена повістка була повернута у зв?язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою.

ОСОБА_1 29.06.2025 року о 14:00 год. за вказаною повісткою не з?явився, чим порушив вимоги абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Проте, оскаржувана постанова не містить відомостей про підтвердження оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 29.06.2025 року у один із способів, визначених Порядком № 560.

Крім того, з 15.07.2024 року позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , оновивши вчасно дані.

За таких обставин, мета виклику позивача (для уточнення даних), зазначена оскаржуваній постанові, не передбачена вимогами п.п. 1 п. 27 Порядку № 560 та є протиправною.

Крім того, відповідно до відомостей військового квитка, 15.07.2024 року ОСОБА_1 взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Підставою взяття на військовий облік була зміна позивачем місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 на адресу: АДРЕСА_2 , що підтверджується також відповіддю відповідача на запит представника позивача.

У період з 24.07.2024 року по 31.03.2025 року позивач 12 разів викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом вручення повісток (в тому числі на відправку), у яких зазначалась адреса позивача: АДРЕСА_2 . За вказаними викликами позивач своєчасно з?являвся.

Крім того, за направленням відповідача, позивач проходив медичний огляд військово - лікарською комісією.

Проте, незважаючи на наявність відомостей про нове місце проживання позивача, повістка про виклик останньому, згідно відомостей оскаржуваної постанови, направлена за адресою: АДРЕСА_1 , за якою ОСОБА_1 на той час не проживав, про що було відомо відповідачу.

Відповідачем з невідомих причин не виконано обов?язок щодо внесення відповідних відомості до Реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів про актуальне місця проживання позивача, яке останній повідомив при взятті на облік.

Таким чином, відповідачем направлено повістку позивачу за адресою, за якою останній не проживав, а також без мети виклику, передбаченої п.п. 1 п. 27 Порядку № 560, чим штучно створено підстави для притягнення до адміністративної відповідальності, що є неприпустимим.

Позивач жодних порушень правил військового обліку не вчиняв. Оповіщення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 не отримував та не міг отримати, оскільки за адресою зазначеною у постанові на той час не проживав, про що було відомо відповідачу.

Позивач на виконання вимог законодавства вчасно оновив військово-облікові дані та став на військовий облік у зв?язку із зміною місця проживання, виконавши покладений на нього законодавством обов`язок.

Вказані обставини свідчать про належне виконання позивачем правил військового обліку і у разі отримання оповіщення про виклик у належний спосіб, жодних підстав не з?являтись за викликом у позивача не існувало.

Ухвалою суду від 22.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

08.12.2025 року до Індустріального районного суду м. Харкова від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бухана В.Г. надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

26.01.2026 року до Індустріального районного суду м. Харкова від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 – Михайлова О.М. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи пояснень щодо належності доказів.

Клопотання обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 (надалі ТЦК та СП) військовозобов`язаному ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» була направлена повістка допомогою Єдиного № 4031808 (сформована державного реєстру автоматично за призовників, військовозобов`язаних та резервістів) за задекларованим місцем проживання, а саме АДРЕСА_3 , про виклик до ТЦК та СП до 29.06.2025 для уточнення даних, а саме відомостей про наявність підстав про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, які відносяться до персональних даних призовника, військовозабов`язагого та резервіста, згідно до п. 34, ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозабов`язаних та резервістів».

У вказаному рекомендованому поштовому відправленні № 0610262388401 з описом вкладення зазначено щтриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку та решта відповідних реквізитів.

Згідно довідки про причини повернення з відбитком печатки “Укрпошта” вищезазначена повістка № 4031808 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою, про що свідчить також роздруківка трекінгу поштового відправлення № 0610262388401.

Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на 29.06.2025 о 14:00 годині, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився, про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив абз. 8, част. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

24.07.2025 року представниками національної поліції України в ході опрацювання звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянина ОСОБА_1 було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 210 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, 24.07.2025 року відносно правопорушника ОСОБА_1 , уповноваженою на те особою, був складений протокол №1813-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 статті 210-1 Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

У протоколі зазначено: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При складанні адміністративного протоколу були дотримані норми КУпАП щодо процедури розгляду адміністративної справи, роз`яснено ст.63 Конституції України, його права, передбачені ст. 268 КпАП, позивач отримав особисто другий примірник протоколу, про що військовозабов`язаний особисто поставив свій підпис.

До протоколу про адміністративне правопорушення №1813 1 від 24.07.2025 долучені достовірні докази, підтверджуючи факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме - повістка № 4031808, трекінг Укрпошти, Відомості з реєстру «Оберіг».

Під час розгляду були з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, зокрема встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 чим вчинив адміністративне правопорушення, встановлено його вина та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи проводити без його участі.

Згідно з ч. 4 ст. 229 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 № 1813-1п від 30.07.2025 року, ОСОБА_1 був визнаний винним у порушенні ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки не з`явився по повістці № 4031808 (сформована автоматично за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів) про необхідність з`явитися 29.06.2025 о 14:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_4 , з метою уточнення даних.

В матеріалах справи міститься копія повістки та копія опису вкладення до поштового вкладення, за яким, як зазначає відповідач, направлялась повістка № 4031808, копія повістки, копія опису вкладення до поштового відправлення, копія довідки Укрпошти про причини повернення повістки, в якій зазначено, що повістка повертається в зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Адресою, за якою була направлена повістка є: АДРЕСА_1 .

Позивачем не заперечуються обставини неявки за повісткою, але зазначено, що він не був повідомлений про неї, тож вини у неявці до ІНФОРМАЦІЯ_3 немає, також зазначив про те, що оновив всі свої дані вчасно.

Жодного доказу того, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали справи не містять.

Більш того, в період з 24.07.2024 року по 31.03.2025 року позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом вручення повісток (в тому числі на відправку), у яких зазначалась адреса позивача: АДРЕСА_2 .

Таким чином, принаймні з 24.07.2024 року відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 був ознайомлений з адресою місця проживання позивача у місті Харкові.

Судом встановлено, що 17.03.2014 після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію" в Україні діє особливий період.

Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

У зв`язку із цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" оголошено проведення загальної мобілізації (далі Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 3 ст.210-1КУпАП передбачена відповідальність саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Положеннями ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаний та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Виходячи з матеріалів справи та враховуючи викладене встановлено, що позивач є військовозобов`язаним.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені в особливий період.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково в період після закінчення воєнних дій.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Також, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

Отже, з одного боку законодавець встановив обов`язок військовозобов`язаного з`явитись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з іншого боку територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має право викликати громадянина повісткою з певною метою, встановленою ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед переліку підстав виклику за повісткою згідно з ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відсутня така підстава, як «уточнення даних».

Щодо уточнення даних, у ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначено, що «інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.».

Отже, як зазначає суд, виклик для уточнення даних можливий, згідно з ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у випадку неуточнення військовозобов`язаним своїх облікових даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 30.07.2025 року особисто був присутній в ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо нього була розглянута справа про адміністративне правопорушення, пов`язана саме з неуточненням облікових даних та складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за таке порушення.

Повістка № 40318108, яка направлялась позивачу містить підставу виклику «для уточнення даних», а не інші підстави виклику, передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок № 560).

Згідно з п. 34 Порядку № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Таким чином, позивачем на момент його виклику вже були здійснені всі дії, пов`язані з уточненням персональних даних, які передбачені вимогами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а повістка відповідачем була направлена на адресу, яка не є адресою місця проживання ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово визначав поняття "легітимної мети" у контексті обмеження прав людини. Згідно з Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ), держави можуть обмежувати певні права та свободи, але лише за наявності законної підстави, необхідності в демократичному суспільстві та відповідності легітимній меті.

Таким чином, відповідач, здійснюючи виклик позивача за повісткою повинен був діяти у відповідності до порядку, визначеного Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та у відповідності до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які по-перше не передбачають виклик за повісткою військовозобов`язаного, який вже уточнив свої дані, саме з метою уточнення даних., а по-друге повинна була направлена на адресу позивача, яка була ним задекларована.

Отже, судом досліджено надані позивачем та відповідачем докази, вивчено аргументи та обґрунтування сторін, які дають підстави суду у їх сукупності та взаємозв`язку для висновку про задоволення позову.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Європейський суд з прав людини по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, у рішеннях яких неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.139 КАС України у зв`язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень.

Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 № 1813-1п від 30.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя С.В. Шевченко