Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Дата: 11 травня 2026 р.
Справа: №629/1438/26
Суддя: КАРАЩУК Т. О.
Справа № 629/1438/26
Провадження № 2/629/973/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.05.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., розглянувши у м. Лозова Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №629/1438/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона є квартиронаймачем вищевказаного помешкання. У даній квартирі зареєстровано чотири особи, а саме позивачка, її чоловік ОСОБА_4 , донька ОСОБА_2 , онука ОСОБА_3 . Донька та онука позивачки не проживають у спірній квартирі з 2021 року, комунальні платежі не сплачують, не несуть витрат по утриманню житла, особистих речей та майна, яке їм належить у квартирі немає. Добровільно з реєстраційного обліку обіцяють знятися, але фактично жодних дій для цього не вчиняють. ОСОБА_1 зазначає, що зі свого боку перешкод у користуванні квартирою відповідачами, не створювала. Позивачка вказує, що реєстрація відповідачів у квартирі порушує її права, тому вона звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.
Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідачів здійснювався шляхом розміщення оголошення.
Позивачка у судове засідання не з”явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.
Представник виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явилася, надала заяву у якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтями 1,2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою
ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. ст.15,16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Згідно копії ордеру на житлове приміщення №015213 виданого 17.12.1986 року на підставі рішення виконавчого комітету міської ради народних депутатів від 09.12.1986 року ОСОБА_5 є квартиронаймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
У даній квартирі зареєстровано чотири особи, а саме позивачка, її чоловік ОСОБА_4 , донька ОСОБА_2 , онука ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою №345 від 29.01.2026 року.
Позивачка зазначає, що відповідачі по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично не мешкають за адресою: АДРЕСА_1 з 2021 року, комунальні платежі не сплачують, не несуть витрат по утриманню житла, особистих речей та майна, яке їм належить у квартирі немає.
Зазначене підтверджується актами про не проживання осіб за місцем реєстрації від 17.01.2021, 19.05.2025 та 22.01.2026 року.
Враховуючи те, що відповідачі не приймають участі в утриманні квартири, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Згідно із частиною четвертою статті 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Стаття 71 Житлового кодексу України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до статті 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71,72 Житлового кодексу України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.
Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 Житлового кодексу України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі№ 760/13113/14-ц, від 26 лютого
2020 року у справі № 333/6160/17, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 758/12823/17, від 19 січня 2022 року у справі №344/9319/19.
Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови «Про деякі питання, що виникають в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року № 2 (зі змінами та доповненнями), роз`яснив, що, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 р. по справі № 815/2309/17 висловив правову позицію: «Таким чином, Суд робить висновок, що зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Відповідно до ст.263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд, перевіривши матеріали справи, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи достовірно встановлено, що відповідачі за місцем своєї реєстрації не проживають.
Оскільки, позивачкою не заявлялась вимога про стягнення судового збору з відповідачів, то суд не вирішує дане питання.
Керуючись 13, 81, 89, 141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням-задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Судовий збір залишити за позивачкою.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Інформація про сторони:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 04058829, адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд.1, м. Лозова, Харківська область.
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.О.Каращук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua