Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №619/1717/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1717/26

провадження № 3/619/638/26

ПОСТАНОВА

іменем України

13 травня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Коваленко Н.В., за участю секретаря судового засідання – Носачової І.В., прокурора Андруся П.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с.Олександрівка Золочівського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №201 від 13.03.2026, ОСОБА_1 , будучи депутатом Золочівської селищної ради, являючись згідно з п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам ч.1 ст.45 вказаного Закону, несвоєчасно, а саме: 16.02.2026 о 11.41, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2023 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №200 від 13.03.2026, ОСОБА_1 , будучи депутатом Золочівської селищної ради, являючись згідно з п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам ч.1 ст.45 вказаного Закону, несвоєчасно, а саме: 16.02.2026 о 11.48, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2024 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №199 від 13.03.2026, ОСОБА_1 , будучи депутатом Золочівської селищної ради, являючись згідно з п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 2-7 XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону, несвоєчасно, а саме: 16.02.2026 о 11.37, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №198 від 13.03.2026, ОСОБА_1 , будучи депутатом Золочівської селищної ради, являючись згідно з п. п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 2-7 XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону, несвоєчасно, а саме: 16.02.2026 о 11.34, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Постановою судді від 20.03.2026 зазначені справи об`єднано в одне провадження з присвоєнням справі єдиного номеру № 619/1717/26, та номеру провадження 3/619/638/26.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, не заперечував, що подав декларації несвоєчасно без поважних причин.

Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Надав висновок.

Заслухавши прокурора, особу, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З примітки до ст. 172-6 КУпАП вбачається, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, зі змісту статті слідує, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки вказує склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів, правил, положень, інструкцій.

Згідно ст. 2 Закону України «Про запобігання корупції», відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами, що визначено як законодавство у сфері запобігання корупції.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, п-п. «а», та «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до пункту 2-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій ст. 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені ч. 7-14 ст. 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст. 251 КУпАП, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення №200, №201, №199, №198 від 13.03.2026 які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушень;

- Рішенням Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області І сесії VIII скликання від 14.12.2020, відповідно до якого ОСОБА_1 було обрано депутатом виборчого округу №3 Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської;

- даними з Єдиного державного реєстру декларацій.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 підтверджена належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою. Ці докази є достатніми, оскільки у сукупності, у повній мірі, поза розумним сумнівом, доводять його вину у вчинені адміністративних правопорушень.

Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер та обставини вчинених правопорушень, особу порушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини та майновий стан, беручи до уваги відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, щире каяття, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції, визначеної ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у виді штрафу у мінімальному розмірі та призначити остаточне стягнення - у виді штрафу, який необхідно визначити у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.

Керуючись Законом України № 1700-VII «Про запобігання корупції», ст. 27, 33-38, 40-1, ч.1 ст. 172-6, ст. 276, ст. 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Н. В. Коваленко