Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №542/412/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Суд: Новосанжарський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 10 травня 2026 р.

Справа: №542/412/26

Суддя: Кашуба М. І.

Справа № 542/412/26

Провадження № 3/542/136/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 травня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Кашуби М.І.,

за участю секретаря судового засідання Журавель О.В.

розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КпАП України, –

в с т а н о в и в :

У провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебуває на розгляді адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Встановлено, що 28.02.2026 о 19 год 00 хв в с. Зачепилівка по вул. Миру Полтавського району Полтавської області, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагували на світло, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Крім цього ОСОБА_1 не мав права керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким ТЗ. Вказане правопорушення вчинив повторно протягом року.

Постановою Новосанжарського районного суду від 11 травня 2026 року було об`єднано в одне провадження справу № 542/412/26 (провадження № 3/542/136/26) відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП в одне провадження зі справою № 542/413/26 (провадження № 3/542/137/26) відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Об`єднаній справі присвоєно № 542/412/26 (провадження № 3/542/136/26).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про день, час та місце розгляду справи належним чином за адресою: АДРЕСА_2 - адреса, яку ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції та яка зазначена у протоколах про адміністративні правопорушення. Також повідомлявся за адресою: АДРЕСА_1 – адреса, яка є зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 .

Як вбачається з частини 1 статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, при цьому від нього не надходило клопотань про відкладення судового засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи у його відсутність.

Крім того, суд вважає релевантним також посилання на постанову від 28.10.2021 (справа № 11-250сап21), у якій Верховний Суд (далі ВС) зауважив, що частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП) визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП, не є обов`язковою.

Суд, оцінивши дані протоколів про адміністративні правопорушення, додані до них документи, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП суд враховує наступне.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до абзацу 2 статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до 2.1 а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За ч. 5 ст. 126 КУпАП настає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами).

У протоколі про адміністративне правопорушення, складеному за ч. 5 ст. 126 КУпАП, від 28.02.2026 серії ЕПР1 № 603030 зазначено, що правопорушення вчинено повторно протягом року, відповідно до постанови серії ЕНА № 6555661.

При цьому, до матеріалів справи долучена роздруківка постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 23.01.2026, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Водночас, надану роздруківку постанови від 23.01.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КупАП, суд не бере до уваги, оскільки вона не містить підпису особи, яка її винесла, не містить доказів ознайомлення з її змістом особи, щодо якої її винесено, доказів отримання її ОСОБА_1 чи надсилання рекомендованим листом на його адресу. Відповідні графи постанови не заповнені. Крім того, зазначена постанова не містить відмітки про набрання нею законної сили.

Разом з тим, відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

А відповідно до положень статей 288, 289 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення.

Таким чином, надана роздруківка постанови не відповідає критерію достовірності та не доводить поза розумним сумнівом факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

При цьому, інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 раніше протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, до суду не було надано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.

Водночас, відповідно до норм чинного КУпАП, суд позбавлений можливості кваліфікувати (перекваліфікувати) дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на частину 2 статті 126 КУпАП, оскільки справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно до положень ст. 222 КупАП, розглядаються органами Національної поліції, а не судом.

Таким чином, викладене вище надає обґрунтовані підстави дійти висновку про недоведеність матеріалами справи об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що вказує на відсутність в його діянні складу цього адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі- ПДР), що кореспондується з п. 1.9 ПДР на учасників дорожнього руху покладений обов`язок знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення цих Правил вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція), передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно з пунктом 12 Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції проходження лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність наступає у разі керування транспортними засобами особаи в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На переконання суду вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603028 від 28 лютого 2026 року, згідно з яким 28.02.2026 о 19:00 в с. Зачепилівка по вул. Миру, поблизу будинку № 30 Полтавського району Полтавської області, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (а.с. 7), відеозаписом події (а.с. 8), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції із зазначенням ознак наркотичного сп`яніння у водія, а саме: звужені зіниці очей, не реагують на світло, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук (а.с. 5).

З дослідженого відеозапису видно, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , повідомили про причину зупинки, вказали на наявні ознаки наркотичного сп`яніння у нього. У подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у визначеному законом порядку, на що він відмовився.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Досліджені судом докази є належними, допустимими, узгоджуються між собою, доповнюють один одного та у своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що в діях громадянина ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення та кваліфікує його за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, при накладенні стягнення суд враховує також загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Так, ст. 33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, з урахуванням конкретних обставин та характеру вчиненого правопорушення, з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, а також, запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є накладення на нього адміністративного стягнення у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Визначаючи такий вид та розмір стягнення, суд враховує також наступне.

Відповідно до довідки, наданої інспектором СІП Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за відомостями ГСЦ у ОСОБА_1 посвідчення водія відсутнє.

Разом з тим, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду в постанові від 04.09.2023 року (справа №702/301/20) звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Обґрунтовуючи доводи наведені у вказаній постанові Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду дійшла висновку, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд вважає релевантним посилання на практину Касаційного кримінального суду Верховного суду, оскільки адміністративні правопорушення потрапляють під дію кримінального аспекту.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 33, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, статтями 276-280, 283, 285 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00 коп) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн шістдесят коп ) грн.

Роз`яснити, що відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що на підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Строк звернення постанови до виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М.І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua