Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №539/4309/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4309/25

Провадження № 2/539/95/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Гуменюк Г.М.

за участі секретаря судового засідання– Коновал Т.Г.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності, поділ майна в натурі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності, поділ майна в натурі, в якому просить припинити право спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з житлового будинку А-1, загальна площа 106,7 кв.м., житлова площа 63,2 кв.м, житлової прибудови до житлового будинку А»-1, загальною площею 18,9 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., погрібу Г, житлової прибудови до житлового будинку а, загальною площею 9,4 кв.м., житлової прибудови до житлового будинку А1-1, загальною площею 24,7 кв.м., житловою площею 15, 4 кв.м., сараю б, сараю Б, гаражу В, гаражу Ж, вбиральні З, сараю И, літнього душу К, вбиральні Л, сараю-сажу М, замощення 1, огорожі № 1, огорожі № 2, воріт № 3, огорожі № 4, огорожі № 5, воріт № 6, огорожі № 7, вигрібної ями № 8 та провести поділ в натурі вищевказаного домоволодіння з розміром часток 1/1 та земельної ділянки площею з кадастровим номером: 5310700000:07:051:0009, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0532 га, по фактичному користуванню, що відповідає 1/2 частці.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2013 року № 14126658, наданого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області, 1/2 частина домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування №1483, виданого 06.12.2013 року приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області. Згідно п. 1, 2 договору Дарування, дарувальник, ОСОБА_5 подарував, а обдаровувана – його дочка ОСОБА_3 прийняла в дар 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель Документом, що підтверджує право власності дарувальника на предмет договору, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області 26.07.2012 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 188930553107. Згідно п. 3 договору Дарування від 06.12.2013 року, предмет договору має загальну площу 106,7 кв.м., житловою площею 63,2 кв.м, та в цілому складається з житлового будинку А-1, загальною площею53,7 кв.м.,житловою площею 33,0 кв.м., житлової прибудови до житлового будинку А»-1, загальною площею 18,9 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., погрібу Г, житлової прибудови до житлового будинку а, загальною площею 9,4 кв.м., житлової прибудови до житлового будинку А1-1, загальною площею 24, 7 кв.м., житловою площею 15, 4 кв.м., сараю б, сараю Б, гаражу В, гаражу Ж, вбиральні З, сараю И, літнього душу К, вбиральні Л, сараю-сажу М, замощення 1, огорожі № 1, огорожі № 2, воріт № 3, огорожі № 4, огорожі № 5, воріт № 6, огорожі № 7, вигрібної ями № 8.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2013 року № 14131302, наданого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області, 1/2 частина земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0532 га, кадастровий номер: 5310700000:07:051:0009, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування № 1484, виданого 06.12.2013 року приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області. Згідно п.п. 1.2 п. 2 договору Дарування, предмет договору належить дарувальнику на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Лубенською міською радою 11.06.2003 року, та рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.11.2012 року, справа №1618/4459/2012.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.07.2025 року № НВ-5301171392025, 1/2 частина земельної ділянки з кадастровим номером: 5310700000:07:051:0009, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0, 0532 га., належить ОСОБА_3 згідно договору дарування від 06.12.2013 року, виданого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області. Витяг містить схематичне зображення земельної ділянки з нанесення будівель і споруд.

Враховуючи те, що майно належить позивачу з відповідачем на праві спільної часткової власності, позивач зазначає що позбавлена можливості самостійно користуватися та розпоряджатися ним. Спільне майно необхідно ремонтувати, підтримувати в належному стані та зберігати, на що погляди відповідача дещо різняться з її власними. За наявності технічної можливості відповідач не виявляє бажання в добровільному порядку вирішити питання щодо реального поділу спірного майна в натурі, що і стало причиною звернення до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03.09.2025 року за позовною заявою відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

02.12.2025 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області справу призначено до судового розгляду.

29.12.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, вважає позов необґрунтованим оскільки вимоги не містять точних параметрів поділу нерухомого майна, викладених у висновках спеціалістів, а отже рішення буде таким, що суперечитиме вимогах діючого законодавства.

03.01.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримала та вважає, що у відзиві не вбачається, що відповідач не має наміру припинити право спільної часткової власності та оформити своє право на ідеальну частку майна, а лише наявні посилання щодо відсутності чітких параметрів поділу. Сторони мають можливість спільно визначати параметри поділу майна. Вважає, що для укладення мирової угоди у справі немає перешкод, враховуючи позицію сторони відповідача.

05.01.2026 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив у якому сторона відповідача вважає, що позивачем не надано належних доказів того, які саме частини нерухомого майна перебувають у фактичному користуванні кожної зі сторін, а саме план будинку із реєстрацією у державному будівельному реєстрі, розрахунок часток співвласників, результатів топографо-геодезичної зйомки земельної ділянки із зазначенням існуючих меж земельної ділянки і меж закріплених у правовстановлюючому документів або у документації із землеустрою.

У судовому засіданні представник позивача Якимова О.В. заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить задовольнити з підстав, викладених нею у позовній заяві, оскільки у добровільному порядку врегулювати із відповідачем питання поділу належної їм на праві спільної часткової власності не вдається, у сторін виникають сварки з приводу використання спільних об`єктів нерухомого майна, окрім того відповідачем порушена межа. У зв`язку із порушенням її права вільного володіння та користування належною їй часткою у майні, просить суд здійснити поділ у натурі домоволодіння та земельної ділянки.

Представник відповідача Кузьмич Н.О. у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечила, пояснивши, що позивачка не забезпечила проведення у справі будівельно-технічної експертизи, без висновку якої відповідно відсутні будь-які можливі варіанти поділу майна. Просить у задоволенні позову відмовити з підстав необґрунтованості такого, окрім того вказала, що будинок має два окремі входи, земельна ділянка поділена умовно.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Поняття спільної часткової власності викладено в частині першій статті 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробовому виразі. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності (ч.1 ст. 364 ЦК України).

Положенням ст.364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 ст. 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, ст.367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Матеріалами справи судом встановлено, що згідно Інформації, сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 25.08.2025 року №5005396849998, відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно (старий реєстр), 5 кімнатний житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м.): 106,7, житлова площа (кв.м.): 63,2; належить на праві приватної власності наступним фізичним особам: 1/2 ОСОБА_4 – підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 , видане Виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області 26.07.2012 року; 1/2 ОСОБА_5 – підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 , видане Виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області 26.07.2012 року.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2013 року №14126658, наданого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області, 1/2 частина домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 106,7 кв.м., житловою площею 63,2 кв.м., належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування № 1483, виданого 06.12.2013 року приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області. Згідно п. 1, 2 договору Дарування, дарувальник, ОСОБА_5 подарував, а обдаровувана – його дочка ОСОБА_3 прийняла в дар 1/2 (одну другу) частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель номер АДРЕСА_1 . Документом, що підтверджує право власності дарувальника на предмет договору, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області 26.07.2012 року. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 188930553107. Згідно п. 3 договору Дарування від 06.12.2013 року, предмет договору має загальну площу 106,7 кв.м., житловою площею 63,2 кв.м, та в цілому складається з житлового будинку А-1, загальною площею53,7 кв.м., житловою площею 33,0 кв.м., житлової прибудови до житлового будинку А»-1, загальною площею 18,9 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., погрібу Г, житлової прибудови до житлового будинку а, загальною площею 9,4 кв.м., житлової прибудови до житлового будинку А1-1, загальною площею 24, 7 кв.м., житловою площею 15, 4 кв.м., сараю б, сараю Б, гаражу В, гаражу Ж, вбиральні З, сараю И, літнього душу К, вбиральні Л, сараю-сажу М, замощення 1, огорожі № 1, огорожі № 2, воріт № 3, огорожі № 4, огорожі № 5, воріт № 6, огорожі № 7, вигрібної ями № 8.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.12.2013 року № 14131302, наданого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області, 1/2 частина земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0532 га, кадастровий номер: 5310700000:07:051:0009, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування №1484, виданого 06.12.2013 року приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області. Згідно п.п. 1.2 п. 2 договору Дарування, предмет договору належить дарувальнику на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Лубенською міською радою 11.06.2003 року, та рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.11.2012 року, справа № 1618/4459/2012.

На вищезазначене домоволодіння наявний технічний паспорт виготовлений Комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації». Зі змісту технічного паспорта вбачається, що власниками домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.07.2025 року №НВ-5301171392025, 1/2 частина земельної ділянки з кадастровим номером: 5310700000:07:051:0009, з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0532 га, належить ОСОБА_3 згідно договору дарування від 06.12.2013 року, виданого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Полтавської області. Витяг містить схематичне зображення земельної ділянки з нанесення будівель і споруд.

Відтак, станом на час розгляду справи домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером: 5310700000:07:051:0009 на праві спільної часткової власності у рівних частках, що належить позивачці ОСОБА_3 та відповідачці ОСОБА_4 .

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності», судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про поділ спільного майна або виділ з нього частки.

Відповідно до ст. 183 ЦК України, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

У постанові Верховного Суду України 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зазначено, що "виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно".

Відповідно до положень ч.1ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками, за домовленістю між ними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 23.04.2025 у справі № 357/3145/20 (провадження № 14-36цс25) Велика Палата Верховного Суду сформувала наступний висновок: «У результаті поділу нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників потрібно визначити окрему площу, яка має складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України, а щодо житлових приміщень - також з врахуванням вимог частини першої статті 379 ЦК, частини першої статті 50 Житлового кодексу України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття "поділ" та "виділ" не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

За змістом роз`яснень Пленуму Верховного Суду України наведених в пункті 14 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", об`єкт нерухомого майна, який є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі (виділу частки з нього), якщо можливо виділити сторонам ізольовані приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі приміщення або які можна переобладнати в такі.

Виходячи з положень статей 183, 367 ЦК України та роз`яснень, викладених в пунктах 6,7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок", виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Таким чином відповідно до ст.183, 356, 358, 364, 379, 380, 382ЦК України виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності; якщо виділ (поділ) є технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності.

Слід звернути увагу на те, що процесуальні норми вказують на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Таким чином, з огляду на заявлені позовні вимоги позивачкою не доведено належними та допустимими доказами технічної можливості поділу у натурі спірного нерухомого майна, при цьому із дотриманням при такому поділі розміру часток обох співвласників у праві власності.

В той же час, за наявних матеріалів справи та без необхідних спеціальних знань у цій сфері, суд без висновку експерта позбавлений можливості на свій розсуд визначити наявність реальної можливості поділу в натурі нерухомого майна у відповідності до належних кожній із сторін часток у праві власності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки поділ нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим лише тоді, коли кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності, належних та допустимих доказів чого позивачем суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, в той же час сторони не позбавлені права вирішити наявний між ними спір шляхом встановлення порядку користування спільним майном.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, всі судові витрати сторін залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 12,13,76,77,80,81,89, 259,263,265,268,273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності, поділ майна в натурі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Г.М. Гуменюк