Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №755/20076/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 755/20076/25Головуючий у І інстанції Омельян І.М.

Провадження № 33/824/871/2026 Категорія ч. 3 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ІПН: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років без конфіскації транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою, ОСОБА_1 30.09.2025 року о 00:10, у м. Києві, по мосту Північному, керував транспортним засобом «Hyundai Elantra», н/з НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд особи на стан сп`яніння проводився за згодою водія у медичному закладі КНП «КМНКЛ «СОЦІОТЕРАПІЯ» у лікаря нарколога (результат огляду - стан наркотичного сп`яніння). Своїми діями водій порушив п. 2.9-а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати, та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, а справу розглянуто без повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи.

Вказує, що суддя вийшла за межі складеного протоколу про адміністративне правопорушення та перекваліфікувала діяння ОСОБА_1 на більш тяжку частину статті 130 КУпАП ( з ч.2 на ч.3) , чим порушила вимоги ст.7 та ст. 280 КУпАП.

Зазначає також, що суддя безпідставно послалася на висновок лікаря-нарколога КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» №004810 від 30.09.2025 року, який відсутній у матеріалах справи.

Вказує, що єдиним наявним у матеріалах справи документом є висновок КНП «КМНКЛ №10», без номера і дати. Однак, цей документ не містить встановленого виду сп`яніння, у ньому не зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, у ньому зазначено лише про перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння внаслідок вживання невідомої речовини, що не може свідчити про наявність саме наркотичного сп`яніння.

Крім того, зазначає, що суддя проігнорувала те, що медичний огляд водія ОСОБА_1 у лікаря-нарколога був проведений з порушенням вимог Інструкції №1452/735, оскільки обов`язкові лабораторні дослідження не проведені, біологічні зразки, зокрема, крові, для проведення відповідних досліджень не були відібрані, акт медичного огляду у матеріалах справи відсутній, що свідчить про незаконність проведеного огляду , хоча водій не лише не відмовлявся, а й наполягав на його проходженні, але в силу фізіологічних особливостей не зміг надати зразки біологічного середовища у вигляді сечі.

Вказує, що висновки судді про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі, є необґрунтованими.

Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є доказом винуватості, картки обліку адміністративного правопорушення не є доказами винуватості, постанови суддів від 11.08.2025 року та 19.09.2025 року не є оригіналами або належним чином посвідченими копіями, постанова про накладення стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП не є доказом перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння, відеозапис з бодікамери поліцейського спростовує його винуватість та підтверджує порушення вимог Інструкції №1452/735.

Зазначає, що суддя у постанові допустила перекручування фактичних обставин, оскільки ОСОБА_1 лише визнав порушення ним комендантської години та заперечував факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння та надав добровільну згоду на проходження огляду в медичному закладі.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, та захисник про час та місце апеляційного розгляду повідомлені, в судове засідання не з`явилися. Від захисника надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.280 КупАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч.1 статті 251 визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 ст.130 передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого із порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною 3 ст.130 КупАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами п. 2.9а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до складеного протоколу, ОСОБА_1 інкримінується повторне протягом року керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння в порушення вимог п. 2.9 а) ПДР та його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КупАП.

Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння за обставин, викладених у протоколі, суддя обґрунтувала доказами, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 30.09.2025 року, висновку лікаря-нарколога КНП «КМНКЛ «СОЦІОТЕРАПІЯ» № 004810 від 30.09.2025 року, картках обліку адміністративного правопорушення, довідці про визначення повторності вчинення правопорушення; копіях постанов Дніпровського районного суду м. Києва від 11.08.2025 року та Оболонського районного суду м. Києва від 19.09.2025 року; відеозапису з нагрудної відео камери патрульного поліцейського, постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Проте, висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні 30.09.2025 року транспортним засобом у такому стані як наркотичне сп`яніння матеріалам справи суперечить.

Із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм поліцейськими були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, в зв`язку з чим водія за його згодою було доставлено до закладу охорони здоров`я для проведення огляду.

Згідно висновку КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №004810, ОСОБА_1 на час огляду перебував в стані сп`яніння внаслідок вживання невідомої речовини (а.с.4).

При цьому, твердження апеляційної скарги про відсутність висновку №004810 у матеріалах справи є безпідставним.

Оскільки єдиним джерелом доказів перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння є висновок КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», який не містить зазначення про стан саме наркотичного сп`яніння, то вказівка у постанові судді про керування транспортним засобом у такому стані не ґрунтується на матеріалах справи.

У той же час вказаний висновок підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 перебував у стані сп`яніння внаслідок вживання невідомої речовини, тобто, у стані іншого (ніж алкогольне чи наркотичне) сп`яніння.

Зазначене свідчить про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 як керування транспортним засобом у стані іншого сп`яніння.

Згідно п.6 Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Доводи апеляційної скарги про недопустимість висновку лікаря про перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння внаслідок вживання невідомої речовини внаслідок не проведення лабораторних досліджень зразків біологічного середовища останнього є непереконливим, оскільки такий стан встановлений лікарем на підставі клінічних даних, а метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Всупереч доводам апеляційної скарги, сукупність доказів по справі, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення , картках обліку адміністративного правопорушення, копіях постанов суддів від 11.08.2025 року та 19.09.2025 року , копії постанови про накладення стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП, відеозапису з бодікамери поліцейського , підтверджують обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тому відсутні підстави вважати їх неналежними чи недопустимими.

З огляду на наведене , апеляційна скарга не містить доводів, які б могли слугувати підставами для визнання невірним висновку судді про наявність у діях ОСОБА_1 порушення вимог п.2.9а) ПДР.

Проте, висновки судді про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КупАП є помилковими.

Із юридичного аналізу ст.278 КупАП випливає, що суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення виключно у межах складеного протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським Буренко Н.В. за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП.

Довідка ст. інспектора з о/д відділу адміністративної практики управління патрульної поліції у м. Києві ДПП про необхідність розглядати дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.130 КУпАП не є протоколом про адміністративне правопорушення, тому не може бути предметом розгляду судді.

Визнаючи винуватим ОСОБА_1 у вчиненні більш тяжкого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, ніж зазначеного у складеному протоколі про адміністративне правопорушення, суддя вийшов за його межі, що є недопустимим.

Таким чином доводи апеляційної скарги про неправильну кваліфікацію суддею дій ОСОБА_1 та невірне викладення суті доведеного адміністративного правопорушення є слушними.

При цьому підстав для скасування постанови судді і закриття провадження по справі на підставі ст..247 КУпАП не встановлено.

За таких обставин постанову судді слід змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.130 КупАП на ч.2 ст.130 КупАП , застосувавши до нього адміністративне стягнення у межах санкції зазначеної правової норми.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.

Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.3 ст.130 КУпАП на ч.2 ст.130 КУпАП та вважати його винуватим у керуванні транспортним засобом у стані іншого сп`яніння повторно протягом року.

Призначене ОСОБА_1 адміністративне стягнення пом`якшити.

Накласти на ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у виді десяти діб адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

В іншій частині постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль