Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №753/24836/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/7560/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа №753/24836/25

05 травня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

- Рейнарт І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» Костюченко Валерії Андріївни на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Сирбул О.Ф., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та абонентської плати у розмірі 27 886, 41 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 10, 99 грн., 3% річних у розмірі 0, 85 грн, та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 3028 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без руху.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернуто позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» - Костюченко ВалеріяАндріївна подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що вважає зазначену ухвалу суду такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Зазначає що, на виконання вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач додав до позовної заяви у справі № 753/24836/25 її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів, тобто, додатково у трьох примірниках. Позивач належним чином засвідчив копії додатків до позовної заяви в примірниках, призначених для суду.

Відтак, у матеріалах справи № 753/24836/25 наявні докази або в оригіналі (розрахунки заборгованості, платіжна інструкція про сплату судового збору), або в належним чином засвідчених копіях.

Вказує на те, що засвідчення копій документів, які призначаються для подальшого направлення (вручення) відповідачам та іншим учасникам судового процесу, не передбачено ЦПК України, не спрямоване на виконання завдань цивільного процесу та є проявом надмірного формалізму, що визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд, згідно зі статтею 6 Конвенції (постанова Верховного Суду від 04.12.2024 у справі № 297/1881/23.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відтак, ЦПК України може допускати подання доказів у копіях без засвідчення.

Зазначає, що позивач зобов`язаний належним чином засвідчити копії документів, призначених для судового розгляду, які покладатимуться в основу прийнятого судом рішення та забезпечуватимуть дотримання принципу обґрунтованості судового рішення. Натомість, процесуальна доцільність у засвідченні копій документів, що підлягають направленню іншим учасникам справи, відсутня, як і законодавча вимога про таке засвідчення.

Вказує на те, що у новій редакції позовної заяви, що була подана до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 19.12.2025 року, позивач зазначив, що додатком № 7 до позовної заяви є «Належним чином засвідчена копія витягу зі Статуту позивача (сторінки 1, 2, 3, 10, 11, 15, 16, 17, 18)».

Так, відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

При цьому, звертає увагу суду, що ЦПК України не визначені правила оформлення витягу з документа, а тому, в разі подання позивачем декількох сторінок документу та зазначення в позовній заяві в переліку додатків про подання «витягу» документу, у суду наявні підстави вважати відповідний документ витягом без додаткового проставлення на ньому відміток або написів «витяг», «витяг з документу», тощо.

Зазначає, що у додатках до позовної заяви по справі № 753/24836/25 ТОВ «Євро-реконструкція» надано докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги (розрахунки заборгованості; тарифи, діючі в спірний період; ліцензія позивача як теплопостачальної організації).

ТОВ «Євро-реконструкція» самостійно визначено спосіб захисту, коло відповідачів та докази, якими підтверджуються обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Питання щодо обґрунтованості вимог позивача, належності, допустимості, достовірності та достатності поданих доказів вирішується судом після розгляду справи по суті на стадії ухвалення рішення суду, а не на стадії відкриття провадження по справі.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд даної справи здійснюється апеляційним судом без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людини при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Як встановлено судом, у листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» звернулось до Дарницького районного суду м.Києав з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованостізалишено без руху.

Як на підставу для залишення позовної заяви без руху суд в ухвалі від 19 грудня 2025 року посилався на те, що у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивачем не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідачів, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів (за наявності), номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі); додатки до позову для відповідачів не посвідчені, відповідно до вимог приписів статті 95 ЦПК України. В порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Так, на підтвердження позовних вимог позивач надав до позову копію Статуту лише 1, 2, 3, 10, 11, 15, 16, 17, 18 сторінки, зміст яких викладено не в повному обсязі (фрагментарно). Водночас, позивач зазначив такий додаток до позовної заяви: «7. Належним чином засвідчена копія із Статуту позивача». При цьому, відсутні підстави вважати копію цього документу Статутом або витягом із Статуту, оскільки він належним чином як Статут або як витяг не оформлений.

На виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року про залишення позовної заяви без руху представник позивача ТОВ «Євро-реконструкція» 29 грудня 2025 року подав до суду заяву до якої долучена позовна заява у новій редакції.

Початок форми

Кінець форми

Початок форми

Кінець форми

Початок форми

Кінець форми

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернуто позивачу.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги ухвали суду від 19 грудня 2025 року позивачем не усунуто, а саме, у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви посвідчені належним чином копії додатків до позовної заяви для відповідачів, а також не додав копію Статуту ТОВ «Євро-реконструкція» або належним чином оформлений витяг цього документу.

Колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені у статті 175 ЦПК України. Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Частиною першою ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно положень частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу (форма та зміст позовної заяви та документи, що до неї додаються), протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 статті 185 ЦПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. При цьому підставою для такого рішення може бути недодержання позивачем вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються.

Одночасно, частинами 2, 4, 5 статті 95 ЦПК України, яка регламентує вимоги до письмових доказів, встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Повертаючи позовну заяву у даній справі позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не долучено до позовної заяви належним чином завірених копій документів для направлення відповідачам, у порушення вимог ст. 95 ЦПК України.

При цьому судом першої інстанції не враховано, що за приписами ст. ст. 175, 177 ЦПК України, в яких визначені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, вимог до копій документів, які направляються сторонам не передбачено.

Колегія суддів вважає, що посилання суду першої інстанції на те, що додатки до позову для відповідачів не засвідчені, за умови належного засвідчення додатків, які адресовані суду, є проявом надмірного формалізму, який створює перешкоди позивачу у доступі до правосуддя.

Вимоги суду щодо ненадання позивачем до позовної заяви належним чином засвідченої копії Статуту ТОВ «Євро-реконструкція» чи витягу з цього Статуту на нормах ст. ст. 175, 177 ЦПК України не ґрунтуються, оскільки не тільки зазначені норми, а й будь-які інші норми ЦПК України не визначають Статут юридичної особи, як такий, що обов`язково має бути поданий разом з позовною заявою.

Обсяг доказів, що має бути поданий при поданні позову визначається виключно позивачем. В той час як належність, допустимість та достатність доказів, перевіряється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ТОВ «Євро-Реконструкція», звертаючись до суду першої інстанції з позовом, подало позовну заяву з додатками, доказами про сплату судового збору, а також копії позовної заяви з додатками для відповідачів.

На стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог. Кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред`явлених позовних вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті.

До подібних висновків Верховний Суд дійшов у постановах: від 08 квітня 2020 року у справі №761/41071/19 (провадження №61-2192св20); від 25 січня 2021 року у справі №308/13063/19 (провадження №61-7912св20).

Виходячи з аналізу наведених норм процесуального права, суд при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі не може давати оцінку зазначеним заявником доказам, їх достатності, вимагати надання доказів, встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, що відповідно не може слугувати підставою для повернення позовної заяви.

Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення ТОВ « Євро-реконструкція» позовної заяви з підстав неусунення позивачем недоліків, визначених ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ виходить із того, що, реалізуючи положення Конвенції необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» - Костюченко Валерії Андріївни на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 12 січня 2026 року скасувати.

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованостінаправити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Судді: