Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №757/61483/24-ц — Київський апеляційний суд

справа № 757/61483/24-ц

провадження № 22-ц/824/4194/2026

головуючий у суді І інстанції Єрмічова В.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Тихої П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2025 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 2-8004/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гаврилова І. А. подала клопотання про скасування заходів забезпечення позову шляхом зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва (суддя Волкова С. Я.) від 29.10.2010 у справі № 2-8004/2010. Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2010 у вказаній справі судом були вжито заходи забезпечення позову. Оскільки, квартира, на яку накладено арешт, станом на даний час не є власністю відповідача ОСОБА_2 , а реалізована на прилюдних торгах іншій особі з подальшою реєстрацією за останньою права власності, підстави для існування та дії заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1 , наразі відсутні. Заходи забезпечення позову скасовані не були, у зв`язку з наведеним, позивач звернулася до суду з указаною заявою.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Гаврилової Ірини Анатоліївни про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити та скасувати заходи забезпечення позову, а саме арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва (суддя Волкова С. Я.) від 29.10.2010 у справі № 2-8004/2010.

Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги та клопотання підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причину неявки в судове засідання не повідомила.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову та додатки до нього, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що Печерським районним судом м. Києва розглянуто справу № 2-8004/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Під час розгляду справи № 2-8004/2010 ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2010 задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка, на той час, належала відповідачу ОСОБА_2 .

Рішенням Печерського районного суду м. Києва в справі № 2-8004/2010 від 05.11.2010 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1 084 966,24 грн та судові витрати в розмірі 1820 грн.

На виконання даного рішення Печерським районним судом м. Києва 30.03.2011 видано виконавчий лист.

Постановою головного державного виконавця Слободчика Д. Г. ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві від 04.07.2012 було відкрито виконавче провадження на виконання рішення Печерського районного суду м. Києва в справі № 2-8004/2010 від 05.11.2010.

В порядку виконання рішення суду державним виконавцем накладено арешт на майно боржника відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 05.02.2014.

В порядку реалізації арештованого майна боржника Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 07.11.2014 проведено електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 , яка на той час належала боржнику ОСОБА_4 .

Указана квартира продана на прилюдних торгах Товариству з обмеженою відповідальністю «Кейнас» (код ЄДРПОУ 38716051).

Тобто, на даний час квартира, на яку накладався арешт в порядку забезпечення позову, реалізована в порядку виконання рішення суду та не належить відповідачу (боржнику) на праві власності. Власником є інша особа, це - ТОВ «Кейнас», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.11.2024.

В матеріалах справи міститься постанова старшого державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Мусієнко Д. В. про зняття арешту з майна від 10.12.2014, де зазначено: «…в ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем накладено арешт на майно боржника відповідно до постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 05.02.2014 року. В порядку здійснення виконавчого провадження Дії "Інформаційний центр" МЮУ проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна боржника, а саме кв. АДРЕСА_1 18.11.2014 на рахунок ДВС надійшли кошти у сумі 430 236 грн. від реалізації зазначеного майна. На підставі протоколу про проведення електронних торгів від 07.11.2014 № 9478 державним виконавцем видано відповідний акт.

Відповідно до абз. 2 п. 4 Розділу 8 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 №656/5, не пізніше наступного робочого дня з дня затвердження акта про проведені електронні торги державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна.

Постановлено: Звільнити з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.02.2014 року № 33241755. наступне майно: кв. АДРЕСА_1 , що належить боржнику:

ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

1) Звільнити виключно вказане майно з-під арешту з моменту надходження постанови…»

Тобто, постановою державного виконавця з указаної квартири було знято арешт з подальшою реєстрацією права власності новим власником.

Відмовляючи у задоволенні клопотання сторони позивача про скасування заходів забезпечення позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтованість звернення з даним клопотанням, оскільки матеріали клопотання не містять даних про те, що:

- власник вищевказаного майна ТОВ «Кейнас» був залучений позивачем як заінтересована особа для розгляду клопотання;

- відсутні відомості, що власник майна повідомлений про наявність (розгляд) даного клопотання;

- інші особи намагаються вчиняти будь-які дії щодо належного йому на праві власності нерухомого майна, оскільки позивач ніколи не була і не є власником даного майна, тобто жодні її права не порушені, однак через 11 років у позивача виникла потреба в скасуванні заходів забезпечення позову.

Тому суд першої інстанції вважав, що правові підстави для задоволення клопотання відсутні.

Колегія апеляційного суду не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Питання, пов`язані із забезпеченням позову, зміною виду чи їх скасуванням вирішуються у порядку, передбаченому ЦПК України, і не можуть бути предметом розгляду в іншому провадженні.

Водночас, за приписами частини першої статті 158 ЦПК України із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно) може звернутися виключно учасник справи. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутися до суду з позовом про зняття з нього арешту. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 753/12741/17 (провадження № 61-15806св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 607/15533/17 (провадження № 61-43809св18), від 06 травня 2020 року у справі № 756/8156/18 (провадження № 61-48774св18), від 19 листопада 2020 року у справі № 759/3883/17 (провадження № 61-21905св19), від 27 січня 2021 року у справі № 757/9023/18-ц (провадження № 61-14051св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 641/1271/19-ц (провадження № 61-5579св20), від 25 травня 2023 року у справі № 334/1250/22 (провадження № 61-12728св22).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як слідує із матеріалів цієї справи, арешт у справі № 2-8004/2010 було накладено саме в інтересах ОСОБА_1 , яка є стороною названої справи. Також судом першої інстанції було встановлено на підставі наданих у справу доказів, що обтяжене арештом майно було реалізоване безпосередньо з метою виконання судового рішення. Тобто, за рахунок арештованого майна відбулось поновлення порушених прав позивача: арештоване майно було реалізоване на торгах, виручені кошти пішли на погашення боргу перед позивачем. Оскільки в результаті продажу квартири новим її власником стало ТОВ «Кейнас», клопотання позивача про зняття обтяження подане саме в інтересах цього товариства, який не є учасником справи № 2-8004/2010.

Отже заявлене стороною позивача клопотання про скасування заходів забезпечення позову у заявленій частині є цілком мотивоване і обґрунтоване.

Процедура скасування заходів забезпечення позову за клопотанням самого ініціатора забезпечення позову не передбачає обов`язку залучення нового власника майна, який не є учасником справи.

Суд першої інстанції указуючи на те, що позивачем не був залучений ТОВ «Кейнас» як заінтересована особа для розгляду клопотання взагалі не навів жодних обґрунтувань, яким чином, незалучення нового набувача майна впливає на розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову та права нового набувача.

Ураховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем не доведено обґрунтованість звернення з даним клопотанням, тому наявні правові підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової про задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала (ч. 4 ст. 158 ЦПК).

Керуючись ст.ст. 158,367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року про забезпечення позову скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврилової Ірини Анатоліївни про зняття заходів забезпечення позову задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка на той час належала ОСОБА_2 .

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали.

ГоловуючийТ.О. Писана

СуддіК.П. Приходько

С.О. Журба