Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №520/29163/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року

м. Київ

справа № 520/29163/24

адміністративне провадження № К/990/19589/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 (головуючий суддя Біленський О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 (головуючий суддя Калиновський В.А., судді: Мінаєва О.М., Подобайло З.Г.) у справі № 520/29163/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - ГУ ДСНС у Харківській області), в якому просив:

визнати протиправними дії ГУ ДСНС у Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії;

зобов`язати ГУ ДСНС у Харківській області провести перерахунок розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці для перерахунку пенсії позивача, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), оформити і надіслати до ГУ ПФУ в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної Постанови № 704, з включенням процентної надбавки за вислугу років, та з урахуванням премії та усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025, позовну заяву задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ДСНС у Харківській області, які полягають у відмові підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії позивача.

Зобов`язано ГУ ДСНС у Харківській області підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, та з обов`язковим зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії за відповідною посадою, для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023.

07.05.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДСНС у Харківській області, у якій скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025, ухвалити рішення, яким касаційну скаргу ГУ ДСНС України у Харківській області задовольнити, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДСНС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 520/29163/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДСНС у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії та витребувано справу з Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2026 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позов обґрунтований тим, що відповідач, відмовляючи у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови № 704, визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що після 01.03.2018 грошове забезпечення військовослужбовців не підвищувалося, а Кабінет Міністрів України не приймав інших рішень щодо перерахунку пенсій військовослужбовців.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Позивач звернувся до ГУ ДСНС у Харківській області із заявою, в якій просив підготувати та направити до ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 та з урахуванням премії та усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Листом від 30.09.2024 № 65050-9205/65190 ГУ ДСНС у Харківській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для оформлення та надання запитуваної довідки.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення у спірний період виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, та право на перерахунок пенсії на їх підставі.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Обґрунтовуючи підстави звернення з даною касаційною скаргою скаржник посилається на приписи пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції застосував положення статті 48 КАС України без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а.

Скаржник зазначає, що при прийняті рішення у справі суди попередніх інстанцій поклали обов`язок його виконання на неналежного відповідача та не з`ясували належного відповідача у справі попри наявні клопотання з боку скаржника та надані докази.

Також як підставу касаційного оскарження скаржник вказує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, на думку скаржника, відсутній правовий висновок щодо застосування статті 7 законів України про державний бюджет України на 2022 та 2023 роки з поєднанням правових висновків, викладених у постанові Верховного суду України у справі № 440/6017/21.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися, хоча про відкриття касаційного провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується документально.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою, другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам відповідача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (частина перша).

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону (частина друга).

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта).

Правове регулювання заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій в свою чергу регламентоване частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ, відповідно до якої пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Водночас частиною дванадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро України та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом і які були відряджені для роботи в органах державної влади та органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах вищої освіти та одержували заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів та організацій, пенсії обчислюються виходячи з посадового окладу, встановленого за аналогічною посадою відповідно для осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 2, 3 цього Порядку Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальним органам, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих державними органами, згідно з наказами яких особи відряджалися для виконання службових обов`язків.

Особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо із займаних посад у зазначених органах, установах, до яких вони були відряджені, грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за аналогічними або відповідними посадами в органі, з якого вони були відряджені. За бажанням особи грошове забезпечення враховується за посадою, яку особа займала до відрядження для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств (пункт 5 Порядку № 45).

Постановою № 704 разом з тим установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до цієї Постанови, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804.

Аналізуючи відповідну процедуру, колегія суддів зауважує, що здійсненню перерахунку пенсії має передувати факт отримання пенсіонером довідки спеціально уповноваженого органу про розмір його грошового забезпечення.

В поданій касаційній скарзі ГУ ДСНС у Харківській області наголошує, що на нього покладено обов`язок з видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 особі, яка не проходила службу та не звільнялася з виходом на пенсію з ГУ ДСНС у Харківській області.

Аналогічні за змістом аргументи містилися і в апеляційній скарзі відповідача, що ОСОБА_1 не перебував та не перебуває на кадровому обліку ГУ ДСНС у Харківській області як діючий або колишній співробітник.

Разом з тим судами попередніх інстанцій незважаючи на аргументи відповідача залишено поза увагою як з якого органу державної влади і до якого закладу вищої освіти для роботи відряджено позивача, тобто де саме проходив службу позивач та на грошовому забезпеченні якого органу перебував, так і яким органом державної влади / закладом вищої освіти звільнено позивача зі служби, зокрема, у зв`язку із виходом на пенсію, що є визначальним при вирішенні питання уповноваженого органу на підготовку та видачу довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відмовлено судом апеляційної інстанції й у задоволенні клопотання відповідача про витребування копії пенсійної справи позивача, що надало б можливість суду з`ясувати зазначені питання задля всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, які входять до предмета доказування.

Водночас приписами частини третьої статті 48 КАС України визначено, що у разі якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина четверта статті 48 КАС України).

Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.

Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.

Проте суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався, та, вирішуючи спір, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.

Суд апеляційної інстанції в свою чергу обмежився посиланням на те, що підставою відмови відповідача у підготуванні та направленні до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 було те, що Постановою № 704 посадові оклади за тарифними розрядами визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018, на відповідний коефіцієнт, тому відповідач вважає, що у нього були відсутні підстави для виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, і саме ця причина слугувала відмовою у виготовленні довідки. Будь-яких інших підстав відмови відповідачем зазначено не було.

Колегія суддів уважає, що суд не може відмовляти у задоволенні позову з підстав неналежності відповідача, не обговоривши попередньо це питання зі сторонами. З`ясувавши, хто є належним відповідачем у справі, суд повинен вирішити питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Такий обов`язок суду випливає зі змісту статті 48 КАС України.

Між тим, суб`єктний склад учасників цієї справи залишився таким, яким його визначив позивач. Ураховуючи принцип офіційного з`ясування обставин справи, суд першої інстанції може самостійно залучити співвідповідача (частина третя статті 48 КАС України) чи залучити другого відповідача (частина четверта статті 48 КАС України), якщо для цього є підстави. На думку колегії суддів, в такій площині суди першої та апеляційної інстанцій спірних правовідносин не розглядали.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків щодо наявності підстав для задоволення позову, адже судами не досліджено ряд обставин, які мають визначальне значення для вирішення спору. Водночас зазначені недоліки не можуть бути усунені в межах касаційного провадження.

Так, за змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Без дослідження та з`ясування наведених вище обставин, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Отже, Верховний Суд уважає, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно встановити всі обставини справи щодо предмету спору, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові.

Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Водночас колегія суддів ураховує, що нормами КАС України апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежно відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

Невстановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у цій справі, свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні даного спору.

Касаційний суд у цій справі позбавлений можливості прийняти нове судове рішення, оскільки відповідно до частини другої статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного суду чи відхилені ними.

Враховуючи наведене, судові рішення на підставі статті 353 КАС України підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході проведення якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі № 520/29163/24 скасувати.

Справу № 520/29163/24 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук