Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №380/4849/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/4849/25 пров. № А/857/41065/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року, ухвалене суддею Потабенко В.А. у м.Львові у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №380/4849/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просив:

-визнати протиправним дії щодо визначення розміру загальної площі квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на яку призначається пільга 52,5 квадратних метрів;

- зобов`язати здійснити перерахунок і виплату з 01.01.2023 грошової компенсації за пільгу на оплату житлово-комунальних послуг за адресою: м.Львів, вул. Скрипника, 17-а/34 із розрахунку площі, на яку призначається пільга в розмірі 105 квадратних метри (по 42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю) в межах максимальної площі квартири.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки пільга ОСОБА_1 нараховується на послугу з постачання теплової енергії на опалення, а не природного газу на опалення, норма площі, на яку проводиться нарахування пільги, становить 52,5 кв.м (21 кв.метр опалювальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю). Також апеляційна скарга містить доводи щодо пропуску позивачем строку звернення з означеними позовними вимогами.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером МОУ, має статус особи з інвалідністю внаслідок війни III групи та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон 2262).

Сім`я позивача складається з двох непрацездатних осіб: позивача ОСОБА_1 , який є пенсіонером та особою з інвалідністю III групи та його дружини ОСОБА_2 , 1962 року народження, яка також є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області, що підтверджується посвідченням пенсіонера № НОМЕР_1 від 04.08.2022.

10.01.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Львівській області із заявою, до якої долучив необхідний пакет документів про перерахунок і виплату грошової компенсації пільги на оплату житлово-комунальних послуг - постачання теплової енергії не на 52,5 кв.м (із розрахунку 21 кв.м опалювальної площі на одну особу яка має право на знижку плати та додатково 10.5 кв.м на сім`ю), а на 105,0 кв.м (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю в межах максимальної загальної площі квартири).

ГУ ПФУ у Львівській області листом №1597-971/1-52/8-1300/25 від 23.01.2025 вказав заявнику на відсутність підстав для перерахунку грошової компенсації за пільгу в подвійному розмірі. Відмова мотивована тим, що сума призначених пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , відповідно до переданої справи, становить за період: з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року 2428,44 грн щомісячно; з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року 1823,28 грн; з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року 1218,12 грн; з 01 червня 2023 року по 30 вересня 2023 року 1338,12 грн щомісячно; з 01 жовтня 2023 року по 31 жовтня 2023 року 1962,80 грн; з 01 листопада 2023 року по 31 березня 2024 року 2548,44 грн щомісячно; з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2024 року 1943,28 грн; з 01 травня 2024 року по 31 травня 2024 року 1338,12 грн. з 01 червня 2024 року по 30 вересня 2024 року 1506,12 грн щомісячно; з 01 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року 2130,80 грн.

Сума призначених пільг на оплату житлово-комунальних послуг становить за період: з 01 листопада 2024 року по 28 лютого 2025 року 2805,89 грн щомісячно, зокрема:

-послуга з управління багатоквартирним будинком 470,40 грн. (тариф 8,96 грн/кв.м, норма площі 52,5 кв. м, кількість осіб - 2, розмір пільги 100%; 8,96*52,5*100% = 470,40 грн);

-постачання природного газу на плиту 52,52 грн (тариф 7,95689 грн/куб.м, норма 3,3 куб.м, кількість осіб 2; розмір пільги 100%; 7,95689*3,3*2*100% = 52,52 грн);

-розподіл природного газу на плиту 13,38 грн (тариф 2,028 грн/куб.м, норма 3,3 куб. м, кількість осіб 2, розмір пільги 100%; 2,028*3,3*2*100%=13,38 грн);

-постачання холодної води 69,17 грн (тариф 17,292 грн/куб.м, норма 2,0 куб. м, кількість осіб 2, розмір пільги 100%; 17,292*2,0*2*100% = 69,17 грн);

-постачання гарячої води 304,83 грн (тариф 95,26 грн/куб.м, норма 1,6 куб. м, кількість осіб 2, розмір пільги 100%; 95,26*1,6*2*100% = 304,83 грн);

-водовідведення 61,86 грн (тариф 8,592 грн/куб. м, норма 3,6 куб.м, кількість осіб 2, розмір пільги 100%; 8,592*3,6*2*100% = 61,86 грн);

-постачання електричної енергії 432,00 грн (тариф 4,32 грн/кВт*г, норма 100 кВт*г, розмір пільги 100%; 3 4,32*100*100% = 432,00 грн);

-постачання теплової енергії (тариф 1468,11 грн/Гкал, норма опалювальної площі 52,5 кв. м, норма Гкал 0,0383 Гкал/кв. м, пільгові Гкал (52,5*0,0383*0,41) 0,82441 Гкал, де 0,41- коефіцієнт поверховості будинку, розмір пільги 100%; 1468,11*0,82441*100% = 1210,32 грн (з 01.11.2024 по 31.03.2025);

-приєднане теплове навантаження 89,15 грн (тариф 1,698 грн/кв.м, норма опалювальної площі 52,5 кв. м, розмір пільги 100%; 1,698*52,5*100% = 89,15 грн);

-абонентське обслуговування за централізоване постачання холодної води 31,15 грн (тариф 31,15 грн, розмір пільги 100%; 31,15*100% = 31,15 грн);

-абонентське обслуговування за централізоване водовідведення 19,63 грн (тариф 19,63 грн, розмір пільги 100%; 19,63*100% = 19,63 грн);

-абонентське обслуговування за централізоване постачання гарячої води 27,30 грн (тариф 27,30 грн, розмір пільги 100%; 27,30*100% = 27,30 грн);

-абонентське обслуговування за постачання теплової енергії 24,18 грн (тариф 24,18 грн, розмір пільги 100%; 24,18*100% = 24,18 грн).

Також зазначено, що єдині для всієї України соціальні норми житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами для надання пільг та субсидій затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування». Згідно п. 2 вказаної постанови № 409 соціальна норму житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком становить для: 1) оплати житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; витрат на управління багатоквартирним будинком - 21 кв. метр загальної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю; 2) оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Для сімей ветеранів війни, жертв нацистських переслідувань, що складаються лише з непрацездатних осіб, у разі використання природного газу для індивідуального опалення зазначена норма становить 42 кв. метри опалюваної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. метр на сім`ю. Оскільки пільга ОСОБА_1 нараховується на послугу з постачання теплової енергії на опалення, а не природного газу на опалення, норма площі, на яку проводиться нарахування пільги становить 52,5 кв. метра (21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Нормами Закону № 3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, що проживають разом з ними, передбачено 100-відсоткову знижку плати за комунальні послуги в межах середніх норм споживання.

Законом № 3551 також визначено, що площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. м опалюваної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. м на сім`ю, тобто на одну особу - 31,5 кв. м, на сім`ю з 2 осіб - 52,5 кв. метра.

При цьому для сімей, що складаються лише з непрацездатний осіб, передбачено 100-відсоткову знижку плати за користування газом, що використовується для опалення житла, на подвійний розмір нормативної опалюваної площі (42 кв. м на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. м на сім`ю, тобто на одну особу - 63,0 кв. м, на сім`ю з 2 осіб - 105,0 кв. метра).

Таким чином Законом № 3551 визначено, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються в межах норм споживання.

Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України при наданні пільг та проведенні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім`ї пільговика належать дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II груп або особами з інвалідністю І групи; особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни І групи та доглядає за нею, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі; непрацездатні батьки особа яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

Згідно із Сімейним кодексом України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Статтями 5, 9 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017) визначено, що державні соціальні нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг, з оплати яких держава надає пільги та житлові субсидії громадянам.

На виконання вимог Закону № 2017 прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» (зі змінами) (далі - Постанова № 409), якою визначено соціальні нормативи користування комунальними послугами (далі - соціальні нормативи), в межах яких держава надає громадянам пільги на їх оплату. Соціальні нормативи встановлено на підставі фактичного споживання послуг.

До набрання чинності Постанови № 409 пільги на оплату житлово-комунальних послуг особам, які мали на них право, надавалися у межах норм споживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 №879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають право на пільги щодо їх оплати», яка втратила чинність на підставі Постанови № 409 з 01.10.2022.

Пільги нараховуються на соціальні нормативи незалежно від фактичного споживання послуг. Водночас споживання послуг понад соціальні нормативи оплачується на загальних підставах.

Сім`я позивача складається з двох непрацездатних осіб, а саме: позивача ОСОБА_1 , який є пенсіонером та особою з інвалідністю III групи, та його дружини ОСОБА_2 , 1962 року народження, яка також є пенсіонером за віком.

Судом встановлено, що листом-відповіддю ГУ ПФУ у Львівській області №1597-971/1-52/8-1300/25 від 23.01.2025 позивачу відмовлено в перерахунку грошової компенсації за пільгу в подвійному розмірі. Також повідомлено, що при обрахунку пільги відповідачем взято площу, на яку призначається пільга - 52,5 квадратних метри, із розрахунку 21 кв.м опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №409.

Однак, суд першої інстанції правильно виснував про необґрунтованість та безпідставність тверджень пенсійного орган і слуно погодився з доводами позивача, що на сім`ю ветерана війни, яка складається з двох непрацездатних осіб, повинна поширюватись норма на опалювальну площу, яка становить 42 кв.м. опалювальної площі на одну особу, яка має право на знижку плати, та додатково 21 кв. метр на сім`ю, як це прямо передбачено абз. 3 п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону № 3551-XII та абз. 2 пп. 2 п. 2 Постанови № 409.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що площа, на яку призначається пільга, повинна становити 105 кв метри (в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання)).

Таким чином, відповідач неправильно встановив площу, на яку призначається пільга 52,5 кв. метри, що призвело до неправильного розрахунку пільги на оплату житлово-комунальних послуг.

З огляду на доводи скаржника, судом апеляційної інстанції підлягає дослідженню питання дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Так, строк звернення до адміністративного суду визначено ст.122 КАС України, за змістом частин 1, 2 якої, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Загальні правила, закріплені у КАС України, передбачають обчислення строку звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення цих прав, свобод, інтересів.

Так, поняття «повинна була дізнатись», використане у ст.122 КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини прийняття цього рішення. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Верховний Суд у постанові від 02.03.2021 у справі №758/7700/17 наголосив, що у спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від пенсійного органу повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок тощо.

За наведених обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки про порушення прав щодо призначення (перерахунку) пільг на житлово-комунальні послуги, позивач дізнався з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1597-971/1-52/8-1300/25 від 23.01.2025, яким йому відмовлено в перерахунку грошової компенсації за пільгу в подвійному розмірі.

Поряд із тим, позивач звернувся до суду з даним позовом 12.03.2025, тобто з дотриманням строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно недотримання позивачем строків звернення до суду, вказаних вище висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315,316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі №380/4849/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко

судді В. С. Затолочний

Н. М. Судова-Хомюк