Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №515/351/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/351/26

Провадження № 2-а/515/832/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васильєв Павло Олегович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження справі,

В С Т А Н О В И В:

27 лютого 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника Васильєва П.О. звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № R376852 від 24 лютого 2026 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та закриття провадження справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування вимог позивач посилається на таке.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) та є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на підставі п.1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки має відстрочку від такого призову на строк до 08 січня 2027 року.

Згідно з постановою тимчасово виконуючого обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_2 № R376852 від 24 лютого 2026 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн за ч.3 ст.210-1 КУпАП за те, що він в порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не прибув за викликом до військкомату у строк та місце, вказані у повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивач вважає, що вказана постанова про накладення адміністративного стягнення є протиправною, винесена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, без конкретизації норм, які порушено, та в чому саме виразилося таке порушення (коли була вручена повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи взагалі вона була вручена в належний спосіб, коли позивач мав з`явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою метою (взяття на облік, визначення призначення на особливий період чи проходження медичного огляду) та на яких підставах взагалі така повістка, ймовірно, вручалася чи направлялася, якщо позивач є особою, яка на підставі п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що фактично обмежує право на захист позивача.

Разом з тим, позивач не отримував будь-яких повісток про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , із зазначенням строку та місця прибуття, та які б були вручені йому у належний спосіб, що мало б враховуватися при вжитті заходів забезпечення у справі про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови. Такі докази відсутні, як в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, так і безпосередньо у відповідача.

За відсутності факту належного вручення повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням строку та місця прибуття, а також мети виклику, позивач об`єктивно не міг виконати свій обов`язок, що визначений п.1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», про порушення якого взагалі не конкретизовано в оскаржуваній постанові, та з`явитись у визначений день та час до військкомату.

За такого, позивач вважає, що у даному випадку відсутня подія адміністративного правопорушення, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи викладене, позивач просить скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R376852 від 24 лютого 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу у сумі 17 000,00 грн, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

02 квітня 2026 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 до суду надійшов відзив, у якому останній просив відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на таке.

Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до п. 20 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшим продовженням такого строку, який діє по теперішній час, оголошено загальну мобілізацію на території України.

Відповідно до ч.1 ст.22, п.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені ними у документах, зокрема повістках територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та особливий період, затверджених постановою КМУ № 560 від 16 травня 2024 року належним підтвердженням резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних, у т.ч. адреси місця проживання.

Так, позивач з 23 січня 2013 року перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , військово-облікова спеціальність 999097А, ІІ категорії обліку, військове звання – солдат, в статусі військовозобов`язаного.

Повісткою викликано ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 на 15 лютого 2026 року.

Позивач не з`явився за повісткою на 15 лютого 2026 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

23 лютого 2026 року ОСОБА_1 шляхом електронної взаємодії через за стосунок «Резерв +» через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста подав особисто заяву № S44DE2775-C80A-F111-9998-0050568472A8, що не оспорює допущене правопорушення та згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Протокол про адміністративне правопорушення не складався за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, у відповідності до абз. 7 ст. 258 КУпАП.

У зв`язку з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо ОСОБА_1 24 лютого 2026 року винесено постанову № R376852 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Копію постанови позивач отримав 24 лютого 2026 року особисто через за стосунок «Резерв +» в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (вх. № 2526/26-Вх 02.04.2026).

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Представник позивача – адвокат Васильєв П.О. подав суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення (вх. № 1785/26-Вх 06.03.2026).

Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність її учасників.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст.210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Так, положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 26 грудня 2023 року взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Татарбунари) та має відстрочку від мобілізації до 08 січня 2027 року на підставі аб. 1 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», заброньований на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; військове звання: солдат, склад: рядовий склад; адреса місця реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , про що свідчить облікова картка до військового квитка та Витяг з військово-облікового документа «Резерв+» (а.с. 20-26, 91).

24 лютого 2026 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та винесено постанову № R376852, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом ДО ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Так, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи,яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема,

1) організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

2) здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

3) виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

4) організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Підпунктом 2 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 3 цього Додатку 2 призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Позивач зазначає, що виклику не отримував, не був повідомлений ІНФОРМАЦІЯ_2 про прибуття на 15 лютого 2026 року.

Відповідно до положень п. 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року (далі - Порядок № 560), повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання (п. 41).

Форма повістки та розписки про її вручення, їх зміст визначені в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, згідно з яким повістка має відривну частину - розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.

Як зазначено у Примітці до форми розписки, повістка вважається врученою:

- рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення - у день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (роботи, навчання), якщо особа не повідомила про іншу свою адресу;

- шляхом вручення під особистий підпис - у день, зазначений у розписці до повістки, в якій проставлений підпис особи, або день складеного у довільній формі акта про відмову особи в отриманні повістки під особистий підпис (за підписом осіб, які мали намір вручити особі повістку).

Статтею 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом.

Також, як зазначено вище та відповідно до п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Відповідно до п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила, зі змінами на підставі постанови КМУ № 1147 від 08.10.2024), рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

За таких обставин, коли повістка ТЦК вертається відправнику з підстав відсутності адресата, слід з`ясовувати всі обставини, через які вручення повістки не відбулося, та в залежності від них вирішувати питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

Натомість у цій справі, відповідач застосував формальний підхід до цього питання, не врахувавши всіх обставин, як і факт отримання повідомлення позивачем про наявність повістки. Позивач заперечує зазначені обставини, вказуючи на те, що не отримував повістки про виклик.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, доказів того, що виклик про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 15 лютого 2026 року позивачу взагалі направлявся рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення та того, що до військкомату повернулося підтвердження про отримання останнім виклику чи поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній» не встановлено.

Крім цього, докази повідомлення позивача за наявним номером телефону, електронною адресою та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» в матеріалах справи також відсутні.

За такого, суд дійшов до висновку про відсутність у матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів того, що позивач був обізнаний про виникнення обов`язку явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 та мав умисел на невиконання такого обов`язку.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, підставою для накладення адміністративного стягнення може бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов`язку прибути по повістці. Відсутність доказів обізнаності особи про існування повістки не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.

Отже, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов`язок з`явитися до РТЦК і що від виконання цього обов`язку останній ухилився, а також не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Із врахуванням зазначених положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Крім того, з оскаржуваної постанови не зрозуміло саме з якою метою ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 15 лютого 2026 року. За даними інформації, зазначеної у додатку «Резерв +», ОСОБА_1 вчасно були уточнені військово-облікові дані – 04 липня 2024 року.

За такого, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів в повному обсязі правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення № R376852 від 24 лютого 2026 року, а тому вона підлягає скасуванню, з закриттям провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 286 ч. 2 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Суд вважає, що позивач не пропустив встановлений строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 24 лютого 2026 року, оскільки до суду з адміністративним позовом 27 лютого 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з цим позовом позивач поніс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн.

Таким чином, витрати в розмірі 665,60 грн підлягають стягненню на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Васильєв Павло Олегович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження справі – задовольнити.

Скасувати постанову № R376852 від 24 лютого 2026 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та закрити провадження у справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 к.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 13.05.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк