Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №511/2251/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 511/2251/25

Номер провадження: 1-кп/511/111/26

13 травня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №120251162390000377 від 12.05.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоукраїнка Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, працюючого пастухом, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученого, у цивільному шлюбі, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

У зв`язку з військовою агресією збройних сил Російської Федерації, на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, на всій території України з 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан строком на 90 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діяв станом на 12.05.2025 і діє на теперішній час.

В період дії воєнного стану, а саме 12.05.2025 приблизно о 15:00 год. ОСОБА_4 , проходячи повз будинку АДРЕСА_1 , помітив на території двору велосипед марки «Харків Супутник» вишневого кольору. В цей момент у ОСОБА_4 виник корисливий умисел на таємне викрадення вказаного велосипеду.

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді неправомірного заволодіння чужим майном, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, зайшов на територію двору через отвір між хвірткою та бетонним парканом та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно здійснив крадіжку велосипеду марки «Харків Супутник» вишневого кольору із багажником білого кольору, який належить потерпілій ОСОБА_6 , вартість якого становить 4162,50 грн.

Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядився викраденим майном на власний розсуд та спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 4162 грн 50 коп.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 12.05.2025 в обід проходив мимо будинку АДРЕСА_1 , де проживає дружина його покійного брата ОСОБА_6 . Він знав, що в неї є велосипед. Помітив, що велосипед стоїть у дворі. Зайшов через отвір біля хвіртки у двір, потерпілої там не було, взяв з двору її велосипед та поїхав на ньому в магазин за продуктами, там випив спиртного, велосипед викинув на дорозі, а сам повернувся на пасовище випасати худобу. Велосипед знайшов староста та передав потерпілій, а вона написала заяву до поліції. У вчиненому щиро кається, зі слідством співпрацював.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, надала суду заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність.

Відтак, обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення по всім обставинам пред`явленого йому обвинувачення, не оспорював фактичних обставин і не заперечував проти них.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні доведена, а дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Суд призначаючи, покарання ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення враховує, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має не меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступень тяжкості вчиненого кримінальне правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, наслідки кримінального правопорушення.

Обставини, які пом`якшують покарання для ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання для обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання, не офіційно працевлаштований, є особою пенсійного віку, потерпіла претензій до нього немає.

Враховуючи вищевикладене, а також відомості про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідне й достатнє для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 буде призначення йому покарання у виді позбавлення волі без його реального відбуття, так як суд з урахуванням всіх обставин справи вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України.

Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого, покласти на нього обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Призначене в такий спосіб покарання обвинуваченому ґрунтується на положеннях ст.50 та ст. 65 КК України, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання суд також враховую позицію сторін кримінального провадження, потерпілої та досудову доповідь від 16.02.2026 року з висновком про можливість призначення ОСОБА_4 покарання без його реального відбуття.

Цивільний позов не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався і підстав його обирати немає.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376, 377 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Речовий доказ: велосипед марки «Харків Супутник» вишневого кольору після набрання вироком законної сили вважати повернутим потерпілій ОСОБА_6 .

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу через Роздільнянський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1