Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №522/8297/23 — Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2026

Справа № 522/8297/23

Провадження № 2/522/74/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого – судді Ярема Х.С., при секретарі судового засідання – Мельник І.А., за участі адвокат позивача - Шипков О.О., відповідач - ОСОБА_1 розглянув у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про відшкодування матеріальної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

1.27.03.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 .

2.Позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду, пов`язану з пошкодженням автомобіля у розмірі 525 556 грн.

3.03.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

4.23.06.2023 відповідач подав відзив.

5.11.07.2023 позивач подав відповідь на відзив.

6.22.11.2023 призначено судову автотехнічну експертизу.

7.18.09.2024 надійшов висновок експерта.

8.13.11.2024 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог. Заяву прийнято судом 11.02.2025.

9.11.03.2025 відповідач подав заперечення на висновок експерта.

10. ОСОБА_2 звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що він є власником автомобіля «Mitsubishi Pajero», НОМЕР_1 , яким за життя фактично користувалась його покійна дружина (матір відповідача). Після її смерті ОСОБА_2 в січні 2018 року дав цей автомобіль для користування разом із свідоцтвом про реєстрацію ОСОБА_3 . На той час, коли він передав авто воно було повністю справне, адже ОСОБА_2 дбайливо обслуговував авто. Так, в 18.11.2017 автомобіль пройшов чергове обслуговування на СТО, в акті зазначено які види робіт проводили і можна зрозуміти, що авто було в хорошому стані. Через 3,5 роки, а саме 15.12.2021, ОСОБА_3 повернув автомобіль ОСОБА_2 на евакуаторі в абсолютно несправному стані, автомобіль не їхав, він фактично його достав до подвір?я ОСОБА_2 і залишив. Передачу авто ОСОБА_2 зафіксував на телефон та актом огляду в присутності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 цьому акті вони зафіксували що авто не їде через брак запчастин, знеструмлення, мотор виключався, робота вузлів та агрегатів на місці, покази одометру не перевірялись, корпус авто має подряпини, шини зношені на 95%. Далі 17.12.2021 ОСОБА_2 уже сам доставив авто на евакуаторі до СТО, де він був оглянутий фахівцями та складено дефектну відомість. Фахівцями СТО виявлено численні недоліки, зокрема, й те, що двигун не працює (заклинив). Вартість робіт становить 479 800 грн. ОСОБА_3 відмовляється відремонтувати авто за власні кошти.

11. ОСОБА_3 проти позову заперечує. Автомобілем фактично користувалась його мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його матір у шлюбі з ОСОБА_2 набули майно, зокрема, авто Лексус, яким позивач зараз користується, та дане авто Мітсубісі, яке було зареєстровано на ОСОБА_2 . Далі ОСОБА_2 відмовився від спадщини на користь ОСОБА_3 . Тобто, за усною домовленістю, вони домовились, що ОСОБА_2 віддає Mitsubishi Pajero ОСОБА_3 і переоформить право на нього. Він стверджує, що він не користувався цим авто, воно у нього стояло і він планував його продати, продати ще свою машину, а тоді купити одну кращу. Так вони з ОСОБА_2 усно домовились. Його мати хворіла на онкологію тому останні півроку не користувалась авто (розрядився акумулятор, моторне масло не змінювалось, двигун не запускався, погіршились властивості комплектуючих). Але згодом думка ОСОБА_2 кардинально змінилась, почав вимагати через 3,5 роки повернути авто, почав писати різні листи в прокуратуру, де працює відповідач, просив відсторонити від посади, подавати заяви в поліцію, подавати різні позови. Так, відповідач не заперечує, що авто йому передав позивач, але позивач зовсім не доводить в якому стані це авто було передано. Показання свідків, як і фіксація за їхньої участі якихось подій в акті огляду, не є належним доказом. Важливим є те, що Mitsubishi Pajero», НОМЕР_1 у власності ОСОБА_2 не значиться зараз. Відповідач мав намір відремонтувати автомобіль, для цього просив позивача переоформити на нього право власності на автомобіль, від чого позивач відмовився. Відповідач не брав на себе обов`язку щодо утримання автомобіля, фактично не користувався ним та повернув автомобіль у тому ж технічному стані, який був на час передачі автомобіля у січні 2018 року.

12.Також відповідач, його адвокат заперечують щодо прийняття до розгляду доказу поданого позивачем 11.03.2024 (наказ-наряд від 18.11.2017, а.с. 136), як такого, що поданий з порушенням вимог ЦПК. Заперечуючи щодо висновку експерта по суті звертають увагу, що суд не давав дозвіл на зміну запитання.

Судом встановлено такі обставини справи.

13.Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 17.12.2007 ОСОБА_2 є власником автомобіля «Mitsubishi Pajero», НОМЕР_1 .

14.Згідно інформацією з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ про зареєстровані ТЗ станом на 20.06.2023 за ОСОБА_2 зареєстрований лише автомобіль Lexus GX460.

15.10.12.2013 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (Свідоцтво про укладення шлюбу від 10.12.2013).

16.Згідно з полісом №АІ/0128348 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.10.2014, забезпеченим автомобілем є автомобіль «Mitsubishi Pajero» д/н НОМЕР_1 , страхувальник - ОСОБА_6 .

17.11.12.2017 ОСОБА_6 склала заповіт, яким заповіла усе належне їй майно сину ОСОБА_3 .

18. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 .

19.02.07.2018 ОСОБА_2 подав заяву про відмову від обов`язкової частки у спадщині після смерті дружини на користь її сина ОСОБА_3 .

20.Згідно з листом ФОП ОСОБА_7 від 26.02.2024 (а.с 135 подав 11.03.2024) автомобіль «Mitsubishi Pajero» НОМЕР_1 проходив регулярне техобслуговування на СТО з 2008 року, експлуатувався та утримувався в належному технічному стані. Останній раз автомобіль проходив ТО в листопаді 2017 року. Наряд-заказ в письмовому вигляді не зберігся, оскільки строк його зберігання 3 роки.

21.З Наряду-заказу від 18.11.2017 (а.с. 136, подано 11.03.2024) щодо діагностики автомобіля «Mitsubishi Pajero» НОМЕР_1 , проведеного СПД «Піт-Стоп» ФОП ОСОБА_7 , перевірено ходову, колеса, гальмівні диски, замінено гальмівні колодки, втулки стабілізаторів, замінено масло в двигуні, коробці передач та в диференціалі.

22.Відповідач заперечує щодо прийняття до розгляду доказу поданого позивачем 11.03.2024 (наказ-наряд від 18.11.2017, а.с. 136), як такого, що поданий з порушенням вимог ЦПК.

23.З приводу повернення доказів, неприйняття уваги, поданих позивачем 11.03.2024, суд зазначає, що перед проведенням експертизи експерт 29.01.2024 виставив клопотання про подання додаткових матеріалів, зокрема, надати (за наявності) відомості організацій (СТО, сервісних центрів), що проводили технічне обслуговування, ремонт з наданням актів виконаних робіт, які можуть свідчити про стан КТЗ до моменту передачі третім особам. Так, на виконання клопотання експерта, 11.03.2024 ОСОБА_2 надав копію свідоцтва про реєстрацію тз, лист автосервісу та наряд - заяву від 18.11.2017. Тому суд не погоджується з доводами відповідача, що ці докази подані з порушенням вимог ЦПК, адже подані на вимогу експерта.

24.Згідно з власноручно складеною однособово копією розписки від 15.12.2021 (а.с. 22, 102) ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 автомобіль «Mitsubishi Pajero» д/н НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу НОМЕР_2 та ключі від автомобіля. Стан неробочий, розукомплектований, потребує технічного висновку спеціаліста.

25.15.12.2021 ОСОБА_8 в присутності ОСОБА_9 , ОСОБА_5 склали Акт огляду автомобіля автомобіль «Mitsubishi Pajero» НОМЕР_1 , повернутого ОСОБА_3 , в якому записали, що: 1) автомобіль не на ходу (доставлений на евакуаторі); 2) показники спідометра неможливо встановити; 3) аккумулятор 2 шт. відсутні; 4) запасне колесо – відсутнє; 5) домкрат, ключі і т.п. відсутні; 6) декоративний захист запасного колеса відсутній; 7) спеціальний фаркоп відсутній; 8) важіль та щітка заднього склоочисника відсутні; 9) по лакокрасочному покриттю є подряпини; 10) заправні рідини двигуна, системи охолодження, кпп и т.п. є; 11) шини зношені на 95%. Акт має посилання на те, що він є поверхневим та попереднім. Стан та працездатність вузлів та механізмів (двигун, акпп, ходова і т.п.) можливо визначити тільки на спеціалізованому підприємстві (СТО) із спеціальним обладнанням, приборами та кваліфікацією.

26.17.12.2021 на замовлення ОСОБА_2 СТО «Friendly Srvice» складено дефектну відомість автомобіля «Mitsubishi Pajero» д/н НОМЕР_1 . У ній зазначено, що: автомобіль знаходиться в неробочому стані (доставлений на евакуаторі). Пошкодженими, не працюючими чи відсутніми вузлами та механізмами є: кузов та бампер – подряпини; праве зеркало заднього виду не працює; запасне колесо та фаркоп відсутні; люк не працює; двигун заклинений потребує капітального ремонту; акпп не реагує потребує діагностики та ремонту; трансмісія та ходова зношені; освітлення не працює; імобілайзер та вузол запобіжників зруйновані; проводка розірвана; інші вузли потребують додаткової перевірки. Вартість ремонту 479 800 грн.

27.Згідно з висновком експерта №24-237 транспортно-товарознавчої експертизи колісного транспортного засобу «Mitsubishi Pajero» д/н НОМЕР_1 від 05.09.2024, розмір матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля внаслідок неналежного користування/експлуатації в період часу з 01.01.2018 по 15.12.2021 станом на дату дослідження становить 525 556 грн.

28.В судовому засідання свій висновок роз`яснював судовий експерт, що його склав, оскільки сторона відповідача мала численні зауваження щодо висновку.

Висновки суду.

29.Предметом спору є відшкодування власнику авто збитків, спричинених користуванням фактичним користувачем цим автомобілем, а його підставами - передання авто в справному стані та повернення власнику в несправному стані внаслідок неналежного користування ним.

30.Відповідач не заперечує, що позивач дав йому за усною домовленістю автомобіль, який перебував в його користуванні з 01.01.2018, повернутий 15.12.2021. Проте позивач не довів, що є власником авто, не надав доказів, що виявлені ушкодження в автомобіля сталися в період його використання саме відповідачем.

Щодо права власності на автомобіль.

31.Верховний Суд у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 зробив висновок, що факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.

32.За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

33.Згідно з п. 2.2. Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

34.Згідно з Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 17.12.2007 ОСОБА_2 є власником автомобіля «Mitsubishi Pajero» д/н НОМЕР_1 .

35.Відповідач зазначає, що за інформацією з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, станом на 20.06.2023 за ОСОБА_2 зареєстрований лише автомобіль Lexus GX460, 2010.

36.Однак дані з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ щодо зареєстрованих транспортних засобів не є доказом того, що особа не є власником відповідного транспортного засобу у тому разі, якщо особа має свідоцтвом про реєстрацію цього транспортного засобу на своє ім`я.

37.Крім того, у період часу з 01.01.2018 по 15.12.2021 позивач значився як власник авто.

38.Отже, ОСОБА_2 , як власник автомобіля «Mitsubishi Pajero» д/н НОМЕР_1 , принаймні за період часу з 01.01.2018 по 15.12.2021 має право на звернення до суду з вимогами про відшкодування шкоди, спричиненої вказаному автомобілю.

Щодо підстав відшкодування шкоди.

39.Між сторонами були відсутні письмові договірні відносини про користування автомобілем.

40.Для відповідальності у деліктних правовідносинах має бути наявний склад цивільного правопорушення: шкода; протиправна поведінка особи; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою; вина особи.

41.Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

42.Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

43.Аналіз статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

44.Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

45.Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

46.Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

47.Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

48.Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

49.Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому особа, яка заявляє вимоги щодо відшкодування майнової шкоди доводить лише факти заподіяння такої шкоди (Постанова Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 584/947/20).

50.Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

51.Тягар доказування при наявності делікту виглядає наступним чином: протиправність дій – доводить позивач; шкоду – доводить позивач; причинний зв`язок – доводить позивач; вина – спростовує відповідач.

52.Позивач, як на доказ наявності шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та спричиненням шкоди, посилається на те, що:

- актом огляду від 15.12.2021 після повернення авто встановлено, що 1) автомобіль не на ходу (доставлений на евакуаторі); 2) показники спідометра неможливо встановити; 3) аккумулятор 2 шт. відсутні; 4) запасне колесо – відсутнє; 5) домкрат, ключі і т.п. відсутні; 6) декоративний захист запасного колеса відсутній; 7) спеціальний фаркоп відсутній; 8) важіль та щітка заднього склоочисника відсутні; 9) по лакокрасочному покриттю є подряпини; 10) заправні рідини двигуна, системи охолодження, кпп и т.п. є; 11) шини зношені на 95%. Акт має посилання на те, що він є поверхневим та попереднім. Стан та працездатність вузлів та механізмів (двигун, акпп, ходова і т.п.) можливо визначити тільки на спеціалізованому підприємстві (СТО) із спеціальним обладнанням, приборами та кваліфікацією.

- 17.12.2021 дефектної відомості автомобіля «Mitsubishi Pajero» д/н НОМЕР_1 автомобіль знаходиться в неробочому стані (доставлений на евакуаторі). Пошкодженими, не працюючими чи відсутніми вузлами та механізмами є: кузов та бампер – подряпини; праве зеркало заднього виду не працює; запасне колесо та фаркоп відсутні; люк не працює; двигун заклинений потребує капітального ремонту; акпп не реагує потребує діагностики та ремонту; трансмісія та ходова зношені; освітлення не працює; імобілайзер та вузол запобіжників зруйновані; проводка розірвана; інші вузли потребують додаткової перевірки. Вартість ремонту 479 800 грн.

- Наряд-заказ від 18.11.2017 (а.с. 136, подано 11.03.2024) щодо діагностики автомобіля «Mitsubishi Pajero» НОМЕР_1 , проведеного СПД «Піт-Стоп» ФОП ОСОБА_7 , перевірено ходову, колеса, гальмівні диски, замінено гальмівні колодки, втулки стабілізаторів, замінено масло в двигуні, коробці передач та в диференціалі.

- висновок експерта №24-237 транспортно-товарознавчої експертизи колісного транспортного засобу «Mitsubishi Pajero» д/н НОМЕР_1 від 05.09.2024, розмір матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля внаслідок неналежного користування/експлуатації в період часу з 01.01.2018 по 15.12.2021 станом на дату дослідження становить 525 556 грн.

53.Згідно з ст.ст. 76-89 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Докази мають бути належними, достатніми, достовірними та допустимими. Зокрема, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Зі змісту ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

54.Оцінюючи наявні докази суд зазначає наступне.

55.Розписка від 15.12.2021, складено одноособово позивачем, яка у нього й залишилась, а не у відповідача, акт огляду автомобіля від 15.12.20211 не відповідають критерію достовірності та належності доказів, оскільки їх складання обумовлене самим бажанням позивача, такі складені під його особистим впливом, а інформація, яка містить в цих доказах є надмірно суб`єктивною, оскільки як не дозволяє встановити дійсний розмір шкоди, як і встановити з якими пошкодженнями (чи без) був переданий автомобіль, щоб визначити пошкодження на момент повернення. Те саме стосується й дефектної відомості від 17.12.2021, якою не можна встановити дійсний розмір шкоди, встановити з якими пошкодженнями (чи без) був переданий автомобіль, щоб визначити пошкодження на момент повернення.

56.Що стосується висновку експерта транспортно-товарознавчої експертизи, яка проведена 05.09.2024.

57.Відповідач просив не приймати цей висновок як доказ, оскільки судовий експерт самостійно, неотримавши належний дозвіл суду у вигляді ухвали, самостійно змінив формулювання запитання, що ставилось в ухвалі про призначення експертизи, що суттєво вплинуло на дослідження. Також сторона відповідача навела аргументовані зауваження щодо проведеного дослідження, що стало підставою для виклику судового експерта для надання роз`яснень.

58.У висновку експерт надав відповідь на питання, “який розмір матеріального збитку завданого власнику авто внаслідок неналежної експлуатації.користування в період часу з 01.01.2018 по 15.12.2021 станом на дату дослідження?”, хоча первинно в ухвалі суду про призначення експертизи ставилось питання “яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті його експлуатації в період часу з 01.01.2018 по 15.12.2021?”.

59.Причина отримання дозволу від суду на зміну запитання викладена в клопотанні експерта від 20.05.2024, де він зазначає, що експерту невідомий технічний стан авто станом на 15.12.2021, відповідь на це питання можливо дати лише станом на дату дослідження.

60.В судовому засіданні експерт пояснив, що отримав цей лист і його вважав належним погодженням суду. Але суд не погоджується з таким.

61.Судом з`ясовано, що справді в клопотанні від 20.05.2024 експерт просив суд дозволу на зміну запитання. Дійсно жодної ухвали з цього приводу головуючим суддею у даній справи не постановлялось. Натомість секретарем судді було помилково складено лист від 25.06.2024 (який вийшов з суду за №284 на який посилається експерт), яким лише мали бути направлені матеріали справи на експертизу, натомість до змісту цього листа включено про ніби-то погодження питань, про які просив експерт. Цей лист в свою чергу був підписаний керівником апарату, яка мала б перевірити також зміст листа на предмет того чи уповноважена на його підписання такого змісту. Натомість обставини за яких це відбулось уже не мають значення оскільки і секретар суду, і той керівник апарату уже звільнились.

62.Проте це не змінює повноважень експерта щодо належності та можливості проводити дослідження на змінене запитання лише після отримання дозволу суду (тобто, ухвали того судді, який призначив експертизу). Експерт бачив, що він отримав лист за підписом від керівника апарату, а не відповідну ухвалу суду, отже, мав підстави для повернення без виконання.

63.В судовому засіданні експерт пояснив, що що міг дати відповідь на питання лише на дату проведення дослідження, тобто тоді, коли цей автомобіль є у нього на дослідженні, а доказів за період 01.01.2018 по 15.12.2021 тому він не міг дати відповідь на іншу дату.

64.Також суд звертає увагу, експерт не просто пропонував дати відповідь на питання, який розмір матеріального збитку завданого власнику авто внаслідок неналежної експлуатації.користування в період часу з 01.01.2018 по 15.12.2021 станом на дату дослідження?”, до питання він включає таке формулювання як “внаслідок неналежної експлуатації.користування авто”. Хоча первинно в ухвалі суду про призначення експертизи ставилось питання “яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в результаті його експлуатації в період часу з 01.01.2018 по 15.12.2021?”, тобто не йшлось про визначення збитку саме внаслідок неналежного користування. Тобто, в цій частині питання є дещо упередженим, оскільки ще не провівши дослідження експерт уже робить висновок, що було саме “неналежне користування”. Але в у процесі використання авто воно зрозуміло зношується, тобто силу самого користування, не лише неналежного.

65.Також відповідач зауважував про необ`єктивність висновку, починаючи з його вступної частини, де експерт описує дані (стор. 1-2) яких навіть немає в позові. Наприклад, пише. що згідно з актом приймання були деформації, але про деформації в акті від 15.12.2021 взагалі не йдеться.

66.Експертний висновок містить посилання (стор.9) на те, що стан об`єкту дослідження до передачі від позивача до відповідача вважається як справний, КТЗ неушкоджений, комплектний та укомплектований згідно матеріалів справи. Проте цей висновок не підтверджується матеріалами справи, а отриманий зі слід позивача.

67.Також експертний висновок містить посилання на те, що під час дослідження виявлені вузли та деталі, які було пошкоджено раніше, та вони не мають відношення до даної ДТП, а саме: пошкодження обивки сидінь, забруднення облицювання салону (стор. 13), що пояснив експерт як помилку. також допустив помилку на стор. 14 висновку, де зазначив, що підбір здійснювався на дату пошкодження, замість дослідження. Також експерт визнав, що в таб. №4 ним не всі пошкодження описано, які були описані в 17.12.2021 дефектної відомості. Не вказано, що двигун не працює.

68.Тобто, з цих підстав суд відхиляє висновок експерта як доказ.

69.Водночас суд зауважує і таке. Як видно експерт робив дослідження саме на дату його проведення, оскільки експерту не надано даних про стан авто станом на 01.01.2018 чи станом на 15.12.2021. Як видно позивач за інформацією з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, станом на 20.06.2023 за ОСОБА_2 зареєстрований лише автомобіль Lexus GX460, 2010. Хоча ніби-то свідоцтво про реєстрацію спірного авто позивач має (до матеріалів справи надав кольорову копію, хоча неможливо встановити, коли вона зроблена, у висновку не зазначено чи надав він оригінал, а відповідач був відсутній). Тобто, хто і як користувався авто з 15.12.2021 до проведення експертизи в 2024 році не має доказів, які не зрозумілий, не доведений період виникнення пошкоджень. Тому немає належних доказів, що саме відповідач внаслідок неналежного користування цим авто завдав йому збитків. Крім того, позивач міг би зафіксувати на час передачі та повернення авто його пробіг, чим би підтверджувалось або спростовувалось твердження відповідача, що він на нього не їздив. Показник 164 513 км. зафіксований лише на дату проведення дослідження 05.09.2024.

70.Для того, щоб встановити які саме пошкодження автомобіля були в період з січня 2018 року по 15.12.2021 необхідно встановити стан автомобіля на момент його передачі позивачем відповідачу та встановити стан автомобіля на момент його передачі відповідачем позивачу.

71.Однак жодних належних доказів того, який був стан автомобіля у січні 2018 року, коли його отримав відповідач не містять матеріали справи, а також ці докази не були надані експерту.

72.Посилання лише на наряд-заказу від 18.11.2017 щодо діагностики автомобіля «Mitsubishi Pajero» НОМЕР_1 , де перевірено ходову, колеса, гальмівні диски, замінено гальмівні колодки, втулки стабілізаторів, замінено масло в двигуні, коробці передач та в диференціалі, також не може безумовно свідчити, що на час передачі в січні 2018 авто було справне.

73.Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та шкодою, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 13.05.2026.

Суддя Ярема Х.С.