Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №508/380/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/380/26

Номер провадження 1-кп/508/30/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026162260000135 від 28.02.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ульяновка, Березівського (колишнього Миколаївського) району, Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 16.05.2024 постановою Миколаївського районного суду Одеської області у справі №508/880/23 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано відносно нього адміністративне стягнення - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортними засобами строком на один рік.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність постанови Миколаївського районного суду Одеської області від 16.05.2024, яка набрала законної сили, 30.07.2024 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, а також адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме повторне протягом року керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Постановою Миколаївського районного суду Одеської області від 29.10.2024 ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн. на користь держави з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 7 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Достовірно знаючи про наявність постанови Миколаївського районного суду Одеської області від 29.10.2024, яка набрала законної сили 09.11.2024, ОСОБА_5 , будучи ознайомлений із нею, ігноруючи виконання постанови суду, щодо позбавлення його права керування транспортними засобами та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України, в частині обов`язковості судових рішень, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч вищевказаної постанови суду, якою його позбавлено права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, вчинив дії щодо невиконання постанови суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.

28 лютого 2026 року, приблизно о 12:10 год. ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «ЗАЗ VIDA», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, позбавленою відповідно до постанови Миколаївського районного суду Одеської області від 29.10.2024 права керування транспортним засобом строком на 7 років, маючи реальну можливість виконати постанову суду, щонабрала законної сили, умисно її не виконував, а саме керував вказаним транспортним засобом по вулиці Петра Сагайдачного в селищі Миколаївка Березівського району Одеської області, де за порушення правил дорожнього руху був зупинений працівниками ВПД №1 СРПП Березівського РВП ГУНП у Одеській області.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме — умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, визнав повністю, за викладених в обвинувальному акті обставин.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, яке у відповідності до положень частин другої та п`ятої статті 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин (ч.1 ст.382 КК України), особу винного, його вік, сімейний стан, та стан здоров`я, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_5 має посвідчення серії НОМЕР_2 , видане Березівською районною державною (військовою) адміністрацією Одеської області від 28.10.2025 року, згідно якого пред`явник цього посвідчення є особою з інвалідністю II групи, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, під наглядом у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно з ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , у відповідності до вимог ст.67 КК України, не встановлено.

З огляду на викладене, та приймаючи до уваги, що покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції статті ч. 1 ст. 382 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

При цьому, в даному випадку, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , суд дійшов висновку про можливість для звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та встановлення іспитового строку.

На думку суду, таке покарання буде достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід не застосовувався, підстави для його обрання до набрання вироком законної сили відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 369, 370, 374 КПК України, ст.ст. 50, 65, 66, 67, 382 КК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Документи надані сторонами кримінального провадження - залишити в матеріалах судового провадження.

Документи, які визнані речовими доказами зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12026162260000135 від 28.02.2026.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Повний текст вироку складено 13.05.2026 року.

Суддя ОСОБА_1