Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №947/12054/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/816/26

Номер справи місцевого суду: 947/12054/25

Головуючий у першій інстанції Циб І. В.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Тодорової Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Тодорової Л.М. на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2026 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Встановлено, що 22.03.2025 року об 11:40 год. в м. Одеса, вул. Фонтанська, 22, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «DAEWOO LANOS», д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря нарколога у встановленому законодавством порядку відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом. Своїми діями водій порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись з постановою судді першої інстанції, представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Тодорова Л.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову.

В апеляційній скарзі зазначає, що описанні суддею ознаки сп`яніння можуть також свідчити про реакцію організму на сильний стрес із залученням нервової та судинної системи та наявність у особи окремих зовнішніх ознак само по собі не може бути належним та достатнім доказом перебування особи в стані сп`яніння.

Також зазначає, що в матеріалах справи відсутня повна фіксація моменту керування транспортного засобу ОСОБА_1 та його зупинення за порушення ПДР.

Посилається на упереджене ставлення працівників поліції до ОСОБА_1 .

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника ОСОБА_1 – Тодорової Л.М., яка підтримала апеляційну скаргу, прихожу до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння, повністю доведена та підтверджується належними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №278439 від 22.03.2025, в якому викладені обставини вказаного правопорушення; відеозаписом події, на якому зафіксований факт відмови водія ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, у медичному закладі; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦПЗ» ООР від 22.03.2025 року.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що описанні судом ознаки сп`яніння можуть також свідчити про реакцію організму на сильний стрес із залученням нервової та судинної системи та наявність у особи окремих зовнішніх ознак само по собі не може бути належним та достатнім доказом перебування особи в стані сп`яніння є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом першим Порядку він визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-огляд), і проведення такого огляду.

Пунктом другим Порядку визначено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі- стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункти три, чотири Інструкції).

Відповідно до приписів Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункти чотири, шість, вісім Порядку).

В свою чергу, п. 12 Розділу II Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що для покладення на водія обов`язку проходити огляд на стан, зокрема наркотичного сп`яніння, поліцейський повинен встановити наявність передбачених законом підстав вважати, що водій перебуває в цьому стані, а у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський повинен направити цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

З огляду за зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, ознаками, які дали поліцейському підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння зазначено: тремтіння пальців рук звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння обличчя.

Наведені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння також зафіксовано у направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість.

Отже, враховуючи викладене, а також те, що єдиним способом підтвердження або спростування перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння є медичний висновок лікаря за результатами медичного огляду, від проходження якого він відмовився, апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту в частині не підтвердження ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 .

Апеляційний суд також не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо не підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення ним правил дорожнього руху, оскільки вказане спростовується відеозаписом події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 рухався на транспортному засобі, потів вийшов з боку водійського сидіння, двигун транспортного засобу в цей момент був увімкнений, який в подальшому ОСОБА_1 заглушив.

При цьому з відеозапису також вбачається, що водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції за порушення правил ПДР, а саме: перетин подвійної суцільної смуги, а також було виявлено, що у водій відсутній страховий поліс, про що було складено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП на місці зупинки транспортного засобу.

Вказані обставини також підтвердили у судовому засіданні допитаними в якості свідків працівники поліції, якими оформлювались адміністративні матеріали, що також не оспорювалось захисником, якою суду 1-ої інстанції було надано копію постанови про накладення адміністративного стягнення та докази сплати ОСОБА_1 відповідного штрафу.

За таких обставин факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а також факт відмови останнього пройти огляд в установленому законом порядку, знайшов підтвердження в ході судового розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, підстави для зворотних висновків не встановлені.

Таким чином, у апеляційного суду відсутні будь-які підстави ставити під сумнів викладені у оскаржуваній постанові обставини, які були встановлені під час огляду відеозапису.

Апеляційний суд також не вбачає в діях поліцейських інших порушень норм та приписів чинного законодавства під час складення протоколу, в тому числі і тих, на які посилається апелянт в обґрунтування своєї позиції щодо неупередженого ставлення поліцейських, оскільки такі доводи не підтверджені належним та допустимими доказами, та спростовуються повторно дослідженим апеляційним судом відеозаписом події, який у повному обсязі та з дотриманням приписів ст. 266 КУпАП відображає процедуру фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також свідчить про правомірну поведінку поліцейських та належне і професійне виконання ними своїх обов`язків.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що згідно листа керівника Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві Андрія Шеремета №12071-25/мк/16-05-1174/25 від 16.04.2025, вбачається відсутність достатніх правових підстав для застосування слідчими органів Державного бюро розслідувань наданих повноважень щодо початку досудового розслідування і внесення відомостей до ЄРДР за заявою захисника про вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 162 КК України. Також зазначено, щофакти та обставини викладені у вищевказаній заяві, можуть бути предметом відповідного службового розслідування.

Водночас, на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції стороною захисту не було надано доказів притягнення працівників поліції, які складали протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, до дисциплінарної відповідальності.

Наведене свідчить, що доводи апеляційної скарги з приводу невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшли свого підтвердження, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, повністю спростовуються матеріалами справи, та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Одночасно, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Тодорової Л.М. – залишити без задоволення.

Постанову суддіПриморського районного суду м. Одеси від 09.03.2026 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов