Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №501/1379/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

13 травня 2026 року Єдиний унікальний № 501/1379/25 Провадження № 2/501/761/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області

у складі: головуючого - Тордія Е.Н., секретаря судових засідань Дунаєвої Т.В.

номер справи: № 501/1379/25 номер провадження 2/501/761/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

Позивач ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в місті Чорноморську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

01 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Чорноморського міського суд Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 28 квітня 2001 року Вінницьким відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Від шлюбу подружжя мають дитину – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на даний момент з відповідачем разом не проживає, шлюбні відносини між сторонами припинились. Сторони перестали розуміти та любити один одного, проживати однією сім`єю, вести домашнє господарство, а також у них з`явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, виховання дитини та ведення спільного побуту. Всі зусилля щодо знаходження компромісу між сторонами не дали жодних результатів, тому позивач вважає, що наразі немає можливості збереження сім`ї. На даний час шлюб носить формальний характер та без фактичних сімейних відносин, а тому подальше сумісне життя, примирення, збереження між сторонами сім`ї, Позивач вважає неможливим та таким, що суперечить її інтересам.

В судове засідання позивач не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи за своєї відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с. 17, 47).

Відповідач в судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за своєї відсутності, проти задоволення позовних не заперечує (а.с. 52-56, 64-67).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вважає що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначена цивільна справа була передана для розгляду судді ОСОБА_4 .

Суддю Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_4 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 115/0/15-26 від 27 січня 2026 року.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Чорноморського міського суду Одеської області від 06 лютого 2026 року № 173 вище вказану цивільну справу призначено до повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2026 року цивільна справа передана в провадження судді Тордія Е.Н.

Матеріали справи передані в провадження судді Тордія Е.Н. 09 лютого 2026 року.

В судове засідання позивач не з`явилась, до суду надала заяву про розгляд справи за своєї відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає (а.с. 17, 47).

Відповідач в судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за своєї відсутності, проти задоволення позовних не заперечує (а.с. 52-56, 64-67).

Суд вважає можливим продовжити розгляд справи у відсутності позивача та відповідача, що відповідає положенням ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України за неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва (серія НОМЕР_1 виданого повторно Вінницьким відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 28 березня 2025 року) вбачається, що 28 квітня 2001 року між сторонами укладено шлюб. (а.с. 62).

Згідно свідоцтва серія НОМЕР_2 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої зазначено відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.10).

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Статтею 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно до ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється в наслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Статтею 110 Сімейного Кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Приписами ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України встановлено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

З матеріалів позовної заяви вбачається ,що позивач просить залишити їй прізвище « ОСОБА_5 », що не суперечить положення ст. 113 Сімейного кодексу України.

Висновок суду.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу - є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя, та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати.

З відповідача стягненню підлягає сума судових витрат сплачена позивачем при зверненні до суду та підтверджена документально, в розмірі 968,96 грн. відповідно до положень ст. 133, 141 Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу Суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивачем заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких визначено в сумі 5000,00 грн. у зв`язку із зверненням з позовом.

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги від 31 січня 2025 року, платіжну інструкцію 1.89537883.1 від 02 лютого 2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер.

З урахування того, що справа не відноситься до складності, витраченого часу на підготовку справи з відповідача на користь позивача слід стягнути 2500.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Таким чином, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, Суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Тому на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 197-199, 200, 223, 133, 141-143, 247, 259-268 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 105, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного Кодексу України, Закону України «Про судовий збір» Суд,-

УХВАЛИВ:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 квітня 20001 року, Виконавчим комітетом Вознесенської Другої сільської ради Тарутинського району Одеської області, актовий запис № 3 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Повний текст рішення виготовлено 13 травня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомо.

Головуючий