Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №492/579/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/579/26

Провадження № 2/492/718/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

Головуючого – судді Череватої В.І., за участю секретаря судового засідання – Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Арцизі Одеської області в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають у шлюбі з 14 листопада 2005 року, шлюб зареєстрований Виноградівською сільською радою Арцизького району Одеської області, актовий запис № 15.

Від даного шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач у позовній заяві просить суд шлюб розірвати посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв`язку з різними поглядами на сімейне життя та обов`язки, відсутністю взаєморозуміння, постійно виникаючими сварками, втратою почуття любові та поваги один до одного.

Позивач вказує, що на даний час з відповідачем проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер, на примирення вона не згодна, подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Арцизького районного суду Одеської області Череватій В.І.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 27 квітня 2026 року, відкрито провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивачка та її представник адвокат Старенков О.Ю. не з`явились, від представника позивачки адвоката Старенкова О.Ю. до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити, на примирення позивачка не згодна.

У судове засідання відповідач та його представник адвокат Афанасьєв А.О. не з`явилися, однак представник відповідача звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності та за відсутності відповідача, проти позову не заперечує, просив позовні вимоги позивача задовольнити. Стосовно розподілу судових витрат у вигляді судового збору просив суд у зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог, повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору в сумі 665,60 гривень, а іншу частину судового збору поділити між сторонами порівну.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених позивачем, у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався, на примирення позивачка категорично не згодна, оскільки сторін по справі нічого не об`єднує, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.

Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї.

Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім`ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Як вбачається з пояснень позивачки зазначеної вільної згоди між сторонами по справі немає.

Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.

Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.

У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу, суд переконався у дійсному волевиявленні сторін по справі.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, оскільки було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зі ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

У судовому засіданні встановлено, що сім`я розпалася остаточно, і шлюб носить формальний характер. Подальше сумісне проживання суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір у належному розмірі 1 331,20 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 22.04.2026 року.

Таким чином 50 відсотків судового збору, які складають 665 грн. 60 коп., підлягають поверненню позивачці з державного бюджету, на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

Згідно ст. ст. 141, 142 ЦПК України, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, стягненню з нього на користь позивачки підлягає 50 відсотків судового збору сплаченого позивачкою при зверненні до суду з позовом, що складає 665 грн. 60 коп., інші 50 відсотків підлягають поверненню позивачці з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 263, 264, 265, 268, 274 – 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 113, 114 СК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстрований 14 листопада 2005 року Виноградівською сільською радою Арцизького району Одеської області, актовий запис № 15.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції від 22.04.2026 року, в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого згідно квитанцією до платіжної інструкції від 22.04.2026 року, в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.І. Черевата