Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №380/16539/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/16539/25 пров. № А/857/43059/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Мартинюк В.Я. у м. Львові) у справі № 380/16539/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача просив:

визнати протиправним та скасувати рішення від 18.06.2025 №913250152499 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати зарахувати час перебування на інвалідності по професійному захворюванні з 24.10.2017 по 23.07.2018 (період роботи водієм автотранспортних засобів в Державному підприємстві «Шахта «Зарічна») та з 22.03.2022 по 05.07.2024 (період проходження військової службу в особливий період) до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до пункту 1 частини З статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати перевести з пенсії по інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням на пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до пункту 1 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня звернення про переведення, тобто з 12.06.2025.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що органом Пенсійного фонду протиправно не зараховано йому до страхового і пільгового стажу спірний період роботи (з 24.10.2017 по 23.07.2018 та з 22.03.2022 по 05.07.2024), оскільки в даний період він працював і отримував заробітну плату (дохід) виконуючи роботу із шкідливими умовами, з урахуванням того, що перебував на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, а відтак вважає, що зазначені періоди підлягають зарахуванню до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №913250152499 від 18.06.2025 про відмову ОСОБА_1 в переведенні перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо переведення його з пенсії по інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням на пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до пункту 1 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня звернення про переведення, тобто з 12.06.2025 року, із зарахуванням часу перебування на інвалідності по професійному захворюванні з 24.10.2017 по 23.07.2018 (період роботи водієм автотранспортних засобів в Державному підприємстві «Шахта «Зарічна») та з 22.03.2022 по 05.07.2024 (період проходження військової служби в особливий період) до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до пункту 1 частини З статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач у спірний період перебував на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, з врахуванням вищезазначених правових норм, то зазначені періоди підлягають зарахуванню до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.

Також суд виснував, що час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, суд першої інстанції, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії по інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням на пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до пункту 1 частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня звернення про переведення, тобто з 12.06.2025, із зарахуванням часу перебування останнього на інвалідності по професійному захворюванні з 24.10.2017 по 23.07.2018 (період роботи водієм автотранспортних засобів в Державному підприємстві «Шахта «Зарічна») та з 22.03.2022 по 05.07.2024 (період проходження військової служби в особливий період) до пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до пункту 1 частини З статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що в матеріалах справи наявна трудова книжка серії НОМЕР_2 від 06.07.1999, з якої видно, що позивач, в тому числі, з 24.10.2017 по 23.07.2018 працював водієм автотранспортних засобів в Державному підприємстві «Шахта «Зарічна».

Також, згідно Довідки від 14.03.2025 №08/584 убачається, що позивач дійсно в період з 22.03.2022 по 04.09.2022, з 11.09.2022 по 04.01.2023, з 16.01.2023 по 20.04.2023, з 22.01.2023 по 18.04.2023, з 21.04.2023 по 08.08.2023, з 28.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 26.10.2023, з 15.11.2023 по 31.12.2023 та з 20.01.2024 по 09.04.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З матеріалів справи, зокрема, із спірного рішення видно, що орган Пенсійного фонду України розглянув заяву позивача від 12.06.2025 за №3270 щодо перерахунку пенсії «перехід на інший вид пенсії».

В рішенні, зокрема серед іншого, зазначено, що станом на 12.06.2025, стаж роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку визначено, як працівнику безпосередньо зайнятому повний робочий день на підземних роботах за наявності не менше 25 років на зазначених роботах з урахуванням періоду перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, становить 22 роки 08 місяців 28 днів, з них: 08 років, 00 місяців, 27 днів – стаж на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку за наявності 25 років стажу на зазначених роботах; 03 роки, 08 місяців, 26 днів – стаж на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку за наявності 20 років стажу на зазначених роботах; 02 місяці, 22 дні – навчання за фахом; 10 років, 08 місяців, 13 днів – період перебування на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням. Отже, право на проведення перерахунку згідно до заяви від 12.06.2025 ОСОБА_1 – відсутнє.

Будь-яких інших підстав для відмови щодо проведення перерахунку пенсії позивача у тексті оскарженого рішення пенсійний орган не виклав.

При цьому, відповідачем в оскаржуваному рішенні жодним чином не заперечувалось, щодо пільгового стажу позивача який складає 22 роки, 08 місяців, 28 днів.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оскільки учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, то в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з ст.26 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з ч.1 ст.114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

За ч.1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків

Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.

Так, згідно зі ст.62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 в справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 в справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 в справі № 446/656/17, від 21.05.2020 в справі № 550/927/17, від 10.12.2020 в справі № 195/840/17.

Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу.

Щодо питання зарахування до стажу періоду перебування позивача на інвалідності внаслідок профзахворювання, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що час перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13, 14).

Відповідна гарантія встановлена і положеннями ч.4 ст.9 Закону України «Про охорону праці», згідно з якими час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Пунктом 6 ч.4 ст.10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зокрема, внесено зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом доповнення частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» абзацом 4 такого змісту: «Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах».

Тобто, законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону № 1788-ХІІ.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №185/8991/16-а, від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, від 26 травня 2020 року у справі №205/8712/16-а.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач з 15.09.2011 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності як особі з інвалідністю ІІІ групи внаслідок професійного захворювання відповідно до частини 1 статті 33 Закону №1058-ІV (лист від 15.07.2025 №14088-14604/П-52/8-1300/25).

Крім того, суд зазначає, що встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності внаслідок професійного захворювання підтверджується Довідками МСЕК, які наявні в матеріалами справи.

При цьому, як убачається з листа органу Пенсійного фонду від 15.07.2025 №14088-14604/П-52/8-1300/25 у якому зазначено пільговий стаж позивача, який становить 22 роки, 08 місяців, 28 днів як і у спірному рішенні, то позивачу не було зараховано до пільгового стажу періоди роботи 24.10.2017 по 23.07.2018 (водій автотранспортних засобів в Державному підприємстві «Шахта «Зарічна»), проте такий стаж підтверджується трудовою книжкою, яка є основними документами у відповідності до ст.62 Закону №1788-ХІІ та ст.48 КЗпП України.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції правильно виснував, що оскільки позивач у спірний період перебував на інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, з врахуванням вищезазначених правових норм, то зазначені періоди підлягають зарахуванню до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону №1788-ХІІ.

Щодо незарахування позивачу проходження військової служби в особливий період з 22.03.2022 по 05.07.2024 до його пільгового стажу, то суд першої інстанції правильно зазначив таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232).

У розумінні ч. 1 ст. 2 Закону №2232, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232 передбачено, що військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період є видом військової служби.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011ХІІ (далі - Закон №2011), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 12 Закону №2011 визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 8 Закону №2011 передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відтак, час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_3 , позивач проходив військову службу.

Крім того, як вже вище зазначено згідно довідки від 14.03.2025 №08/584 видно, що позивач дійсно в період з 22.03.2022 по 04.09.2022, з 11.09.2022 по 04.01.2023, з 16.01.2023 по 20.04.2023, з 22.01.2023 по 18.04.2023, з 21.04.2023 по 08.08.2023, з 28.08.2023 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 26.10.2023, з 15.11.2023 по 31.12.2023 та з 20.01.2024 по 09.04.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відтак, суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач не може бути позбавлений соціальної захищеності та пенсійного страхового (пільгового) стажу за час перебування його на військовій службі, зазначеної у військовому квитку та зазначеної вище довідки, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 380/16539/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула