Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №300/3412/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/3412/25 пров. № А/857/28099/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року (ухвалене головуючим – суддею Матуляк Я.П. у м. Івано-Франківську) у справі № 300/3412/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправним рішення від 16.04.2025 за № 046450015959 та зобов`язати до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як дружина, яка не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби, звернулась із заявою про призначення дострокової пенсії за віком. Однак, рішенням від 16.04.2025 за № 046450015959 відповідач відмовив у призначенні такої пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу, одночасно не зарахувавши до страхового стажу позивача період роботи у фермерському господарстві з 26.02.1992 по 15.11.1996 у зв`язку з ненадання документів про сплату страхових внесків. Крім того, не взято до уваги архівну довідку за фактично відпрацьований час, оскільки трудова участь у фермерському господарстві, законодавством, що діяло до 01.01.2004 не передбачено. Встановлено страховий стаж позивача 17 років 10 місяців 22 дні при необхідних 20 років. Позивач вважала таке рішення протиправним та необґрунтованим.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16.04.2025 за № 046450015959 про відмову в призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 08.04.2025 відповідно до довідки від 19.03.2024 за №К-131, зарахувавши при цьому до страхового стажу період роботи з 26.02.1992 по 15.11.1996.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що доказів того, що записи про спірні періоди роботи є неправильним чи неточними, відповідачами суду не надано.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною військовослужбовця, який помер (загинув) під час проходження військової служби та, яка не взяла повторний шлюб (а.с.30-33, 36).

08.04.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення дострокової пенсії за віком до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В зв`язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 16.04.2025 за № 046450015959.

Вказаним рішенням відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком з з підстав відсутності необхідного страхового стажу, одночасно не зарахувавши до страхового стажу позивача період роботи у фермерському господарстві з 26.02.1992 по 15.11.1996 у зв`язку з ненадання документів про сплату страхових внесків. Крім того, не взято до уваги архівну довідку за фактично відпрацьований час, оскільки трудова участь у фермерському господарстві, законодавством, що діяло до 01.01.2004 не передбачено. Встановлено страховий стаж позивача 17 років 10 місяців 22 дні при необхідних 20 років.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася з вказаним позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII) та Законом №1058-ІV.

Статтею 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 48 Кодекс законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

За змістом статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідачем не було зараховано до страхового стажу позивача період роботи у фермерському господарстві з 26.02.1992 по 15.11.1996 у зв`язку з ненадання документів про сплату страхових внесків.

Із заявою про призначення пенсії позивачем долучено копію трудової книжки в якій містяться записи про роботу у ОФГ "Кільченські зорі" створеного на базі колгоспу імені Мічуріна.

Також, позивачем надано довідки комунальної установи "Новомосковський районний трудовий архів" від 19.03.2024 за №К-132, за №К-132/1 та за №К-131 на підтвердження роботи у вказаному фермерському господарстві, періодів такої роботи та розмірів заробітної плати за вказаний період.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що трудова книжка та довідки комунальної установи підтверджують право позивача на врахування вищевказаного періоду роботи до страхового стажу, а відтак необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу зазначений періоди роботи до страхового стажу.

Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській від 16.04.2025 за № 046450015959 про відмову у призначенні пенсії є протиправним.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 300/3412/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула