Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №620/669/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/669/25 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Прилуцької окружної прокуратури до Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, за участю третьої особи - Деснянського басейнового управління водних ресурсів про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Прилуцька окружна прокуратура звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невчинення дій з набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: гідротехнічні споруди - на водосховищі «Ряшківське», назва водотоку, на якому розташовано водний об`єкт, басейн річки - Смож (Смош), суббасейні середнього Дніпра, код водогосподарської ділянки М5.1.2.16., площею водного дзеркала водосховища 48,00 га, географічна прив`язка розміщення 50.723146 (координати широти), 32.603267 (координати довготи), які розташовані на території с. Ряшки, Сухополов`янської сільської ради, Прилуцького району, Чернігівської області шляхом звернення із заявою про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно;

- зобов`язати відповідача звернутися до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна - гідротехнічних споруд на водосховищі «Ряшківське», назва водотоку, на якому розташовано водний об`єкт, басейн річки - Смож (Смош), суббасейні середнього Дніпра, код водогосподарської ділянки М5.1.2.16., площею водного дзеркала водосховища 48,00 га, географічна прив`язка розміщення 50.723146 (координати широти), 32.603267 (координати довготи), які розташовані на території с. Ряшки, Сухополов`янської сільської ради, Прилуцького району, Чернігівської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що будучи органом, уповноваженим на виконання функцій держави у спірних правовідносинах, відповідач протягом майже 2 років після направлених упродовж 2023-2024 років листів Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів на адресу сільських рад, не вжив жодних заходів з метою взяття на облік спірного безхазяйного майна. Разом з тим, прийняття у комунальну власність Сільської ради гідротехнічної споруди дасть можливість вирішувати питання збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям, пов`язаних з водним фактором, забезпечити безаварійний пропуск льодоходу, повені та паводків на водних об`єктах.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що невирішення спірного питання створює серйозну загрозу національній та економічній безпеці держави. Обов`язок Сухополов`янської сільської ради Прилуцького району щодо вжиття заходів для взяття на облік та подальшого набуття права власності на безхазяйне майно спірного комплексу гідротехнічних споруд гідровузла водосховища випливає не тільки із вимог Цивільного кодексу України, а і Кодексу цивільного захисту України для попередження виникнення надзвичайної ситуації. Відсутність власника гідротехнічної споруди є одним із стримуючих факторів планування та вжиття заходів щодо її належного утримання.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що на території колишньої Ряшківської сільської ради (на даний час Сухополов`янська ОТГ Прилуцького району (кадастровий номер земельної ділянки 7424187900:04:000:1017, площею 31,0025 га) та на території Ічнянської міської ради Прилуцького району (кадастровий номер земельної ділянки 7424187900:02:000:0391, площею 16,9975 га) знаходиться водосховище «Ряшківське», загальною площею 48,0000 га, назва водотоку, на якому розташовано водний об`єкт, басейн річки - Смож (Смош), суббасейн середнього Дніпра, код водогосподарської ділянки М5.1.2.16., площею водного дзеркала ставка 48,00 га, географічна прив`язка розміщення 50.723146 (координати широти), 32.603267 (координати довготи).

Згідно паспорта водного об`єкта, виготовленого у 2019 році ПП «Десна-Експерт-М», погодженого Державним агентством водних ресурсів України 18.06.2019, водний об`єкт являє собою водосховище «Ряшківське», площею водного дзеркала - 48,00 га, довжина - 3338 м, максимальною шириною - 360 м, середньою шириною - 143,8 м, з відсотком заростання водного об`єкта - 15% (а.с. 20-26).

Відповідно до інформації Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 12.06.2024 на річці без назви (б/н/Смош/Сула/Дніпро) побудоване водосховище «Ряшківське», у складі якого функціонує комплекс гідротехнічних споруд, а саме: земляна гребля, шахтний водоскид з донним водовипуском та відвідний канал (а.с. 12-13).

Листами від 04.10.2024 та від 04.12.2024 Сільська рада повідомляла, що: нею не зареєстровано право комунальної власності на гідротехнічну споруду, що знаходиться на водному об`єкті - водосховищі «Ряшківське», площею 48,00 га, а саме: земельна гребля, шахтний водоскид сполучений з донним водовипуском; зазначена споруда на обліку Сільської ради як безхазяйне майно не перебуває; додаткове обстеження гідротехнічної споруди протягом 2022-2024 років не проводилося; наразі опрацьовується питання щодо ініціювання процедури виявлення та взяття на облік вищезазначених гідротехнічних споруд як безхазяйного майна (а.с. 28 зворот, 30 зворот).

Враховуючи, що відповідач не вжив заходів з метою взяття на облік вищевказаного безхазяйного майна, прокурор звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що такі об`єкти, як гідротехнічні споруди, не наділені технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

В частині 4 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові від 01.12.2022 по справі №340/5914/21, у якій, зокрема, розглядалося питання права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави у сфері збереження водних об`єктів для загального та спеціального водокористування, а також запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах, Верховний Суд зазначив:

«Водні об`єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об`єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об`єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.

На цій підставі колегія суддів доходить висновку про те, що не взяття на баланс гідротехнічної споруди водного об`єкта - водосховища площею 88,1212 га, розташованого на річці Мала Вись, невжиття заходів щодо охорони та збереження гідротехнічної споруди, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов`язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, попередження повеней та паводків на водних об`єктах».

Правовий висновок про те, що екологічні інтереси держави охоплюють, зокрема, й інтереси у сфері збереження та захисту водних об`єктів загальнодержавного та місцевого значення, забезпечення їх належного використання, висловлений Верховним Судом у постановах від 19.11.2019 у справі №806/1350/15, від 29.04.2020 у справі №802/1145/17-а, від 09.04.2020 у справі №822/589/17, від 03.02.2021 у справі №806/1326/17, від 16.06.2021 у справі № 120/2320/19-а, від 27.10.2021 у справі №806/1325/17, від 06.09.2022 у справі №822/591/17, від 19.10.2022 у справі №354/609/15.

Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Абзацом першим частини першої статті 181 Цивільного кодексу України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з статтею 10 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено статус сільських та селищних рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до підпункту 1 пункту «а» статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Приписами статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форми власності та подання необхідних відомостей до бази даних національного фонду будівель відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».

Відповідно до положень статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників.

Згідно з статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування.

Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав підлягають - право власності (стаття 4 Закону).

Разом з тим, статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці переміщення яких неможливо без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі (частина четверта статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Отже відповідно до законодавства, державній реєстрації підлягають права лише на ті споруди, які є нерухомим майном.

Разом із тим, гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.

Відповідно до Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відводів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10.09.1996 №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.10.1996 за №625/1650, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби зі шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.

Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, містить положення про те, що споруди - це земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).

Відповідно до пункту 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 №661 (далі - Правила №661), гідротехнічна споруда - це інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.

У ДК 018-2000 серед видів споруд виділяються інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та ін.

За класом 215 НК 018:2023 дамба належить до інженерних споруд.

Таким чином, термін «гідротехнічна споруда» пов`язаний з конкретним функціональним об`єктом (конструкцією), та є узагальнюючою назвою споруд, що використовуються на водних ресурсах, основним же є термін «споруда».

Підпунктом 2 пункту 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, встановлено, що стосовно об`єкта нерухомого майна до Державного реєстру прав вносяться такі відомості про об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці: тип об`єкта нерухомого майна; площа об`єкта нерухомого майна (загальна та (за наявності) житлова); опис об`єкта нерухомого майна із зазначенням об`єктів, що є приналежністю головної речі (у разі, коли об`єкт нерухомого майна є головною річчю); відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна (у разі коли об`єкт нерухомого майна є складною річчю); адреса об`єкта нерухомого майна.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, зазначення яких є обов`язковим для внесення до державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації.

Натомість, такі об`єкти, як гідротехнічні споруди, не наділені технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 4 Загальні положення Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №488, до об`єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації та на які за результатами технічної інвентаризації виготовляються інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації і технічні паспорти (далі - об`єкт нерухомого майна), належать: 1) житлові будинки квартирного типу різної поверховості, житловий комплекс гуртожитку; 2) квартири; 3) жилі кімнати, жилі блоки та жилі секції у гуртожитках, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах; 4) житлові будинки садибного типу; 5) виробничі будівлі, будівлі і споруди громадського та виробничого (зокрема сільськогосподарського) призначення та їх комплекси; 6) нежитлові приміщення та групи нежитлових приміщень, які є самостійним об`єктом нерухомого майна; 7) садові та дачні будинки; 8) гаражі, паркінги, машино-місця, які є самостійним об`єктом нерухомого майна; 9) захисні споруди цивільного захисту (далі - захисні споруди) та споруди подвійного призначення із захисними властивостями захисних споруд (далі - споруди подвійного призначення); 10) багатофункціональні будівлі для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів); 11) об`єкти незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт; 12) господарські будівлі, які не є приналежністю до садибного, дачного або садового будинку; 13) інженерні споруди та лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури; 14) об`єкти нерухомого майна, що утворилися внаслідок поділу, об`єднання об`єкта нерухомого майна або виділення частки з об`єкта нерухомого майна, крім випадків, коли за результатами такого поділу, об`єднання або виділення частки шляхом реконструкції закінчений будівництвом об`єкт приймався в експлуатацію.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про меліорацію земель» гідроспоруди є частиною технологічно цілісної інженерної інфраструктури, що входить до складу меліоративної системи.

У пунктах 4, 5, 6, 7 Паспорта водного об`єкта Водосховище «Ряшківське», площею 48,0000 га, розташованого на території Ряшківської сільської ради Прилуцького району та Ічнянської міської ради Ічнянського району Чернігівської області (за межами населеного пункту), зазначені характеристики об`єкта: греблі, водоскидної споруди, відвідного каналу, прибережної захисної смуги.

Тобто дана гідроспоруда є частиною водосховища (приналежністю головної речі), що унеможливлює її реєстрацію в Державному реєстрі прав.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до рішення сорок п?ятої (позачергової) сесії сільської ради восьмого скликання «Про затвердження Порядку виявлення, взяття на облік та збереження безхазяйного майна, визнання спадщини відмерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Сухополов?янської об?єднаної територіальної громади» затверджено Порядок виявлення, взяття на облік та збереження безхазяйного майна, визнання спадщини відмерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Сухополов?янської об?єднаної територіальної громади; затверджено Заходи щодо вдосконалення роботи з безхазяйним майном, розташованим на території Сухополов?янської об??єднаної територіальної громади.

Постійно діючою комісією з виявлення, обстеження та взяття на облік безхазяйного нерухомого майна та відмерлої спадщини на території Сухополов?янської сільської ради 08 січня 2025 року здійснено обстеження нерухомого майна - гідротехнічної споруди, яка знаходиться на водосховищі «Ряшківське», складено акт обстеження даної споруди, та надано висновок про необхідність прийняття даної споруди до комунальної власності територіальної громади.

Сухополов?янською сільською радою замовлено виготовлення технічного паспорта на гідротехнічну споруду водосховища «Ряшківське».

Технічний паспорт та Звіт про оцінку майна: гідротехнічної споруди водосховища «Ряшківське» виготовлено 18 лютого 2025 року.

07 травня 2025 року сільською радою на офіційному сайті Сухополов?янської сільської ради в рубриці «Юридична робота», підрубрика «Комунальна власність» надруковано оголошення про виявлення безхазяйного майна. Дане оголошення надіслано для оприлюднення в редакцію газети «Прилуччина».

На даний момент сільською радою готується пакет документів для подання до реєструючого органу для постановки на облік безхазяйного нерухомого майна. В разі, якщо реєструючим органом не буде надано відмови в реєстрації, після сплину річного терміну, сільська рада відновить процес прийняття гідротехнічної споруди водосховища «Ряшківське» до комунальної власності Сухополов?янської територіальної громади.

Слід зазначити, що реєструючі органи відмовляються проводити реєстрацію права комунальної власності на гідротехнічні споруди у зв?язку з повідомленням на офіційному сайті Міністерства юстиції України у розділі «Моніторинг реєстраційних дій та камеральні перевірки», підрозділ «Накази Міністерства юстиції України про результати проведення камеральних перевірок», травень 2024 року, наказу «Про результати перевірки державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 » (№ документа:1399/5 від 10.05.2024). Даним наказом анульовано державному реєстратору Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за проведення державної реєстрації права власності гідротехнічної споруди.

До наказу додано акт, в якому надано роз?яснення неможливості проведення вищевказаних реєстраційних дій.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку