Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №580/8194/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №580/8194/23

Суддя: Чаку Євген Васильович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/8194/23 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 зазначений позов задоволено частково.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 встановлено Військовій частині НОМЕР_1 місячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №580/8194/23 в частині здійснення перерахунку та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної та додаткової відпусток з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 визнано, що Військовою частиною НОМЕР_1 не подано у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №580/8194/23, без поважних на те причин. Встановлено новий строк для подачі звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №580/8194/23 та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали. Накладено на командира Військової частини НОМЕР_1 штраф в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60560,00 грн (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок).

В подальшому представником відповідача подано до суду заяву про звільнення командира Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу накладеного згідно ухвали суду від 13.11.2025 в справі №580/8194/23 та скасування ухвали суду від 13.11.2025 в справі №580/8194/23 в частині накладення на командира Військової частини НОМЕР_1 , штрафу у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 60 560,00 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень) 00 коп., стягнення з командира Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 штрафу у сумі 30 280,00 грн, стягнення з командира Військової частини НОМЕР_1 на користь Державного бюджету України штраф у сумі 30 280,00 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення командира Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу накладеного згідно ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/8194/23 та скасування ухвали суду від 13.11.2025 в справі №580/8194/23 в частині накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що відповідальною особою за ведення судових справ лейтенантом юстиції ОСОБА_2 справи передано не було, про наявність ухвали суду про встановлення судового контролю від 26.05.2025, стало відомо лише після отримання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2025. Апелянт вказав, що Військова частина НОМЕР_1 визначена Командуванням Сухопутних військ ЗСУ важливою складовою стримування збройної агресії російської федерації на сході України, та з 05.07.2022 постійно перебуває в зоні виконання бойових (спеціальних) завдань, з метою здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій, Луганській та Харківській областях. Військова частина НОМЕР_1 спрямовує всі свої ресурси та зусилля на пріоритетне забезпечення Збройних Сил України та виконання інших повноважень у сфері оборони України згідно із законодавством, також має обмежений кадровий потенціал, що в свою чергу унеможливило повідомлення суду про виконання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №580/8194/23 у визначені строки.

Відповідно до ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення, з урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ч.5 статті 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Верховний Суд в ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20 відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Колегія суддів зазначає, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.

При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Так, застосовуючи до керівника Військової частини НОМЕР_1 штраф в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560 грн, суд першої інстанції посилаючись на частину десяту статті 382-3 КАС вказав про те, що Військовою частиною НОМЕР_1 у строк встановлений судом звіт про виконання рішення суду у справі № 580/8194/23 до суду не надано. Крім того Військова частина НОМЕР_1 не зверталась до суду із жодним клопотанням чи заявою щодо неможливості надання звіту у встановлений судом строк з поважних причин, та/або продовження строку на подання звіту.

Відповідно до частини десятої статті 382-3 КАС у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, застосування штрафу у зв`язку із порушенням строку подання звіту є безальтернативним обов`язком суду.

Обставини, на які послався апелянт в апеляційній скарзі для звільнення керівника боржника від штрафу, про те, що відповідальною особою за ведення судових справ лейтенантом юстиції ОСОБА_2 справи передано не було, про наявність ухвали суду про встановлення судового контролю від 26.05.2025, стало відомо лише після отримання ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2025, не виправдовують дій відповідача щодо неподання звіту.

Окрім того, в ухвалі від 16.07.2025 у справі № 640/16655/21 Верховний Суд вказав, що конструкція статті 382-3 КАС побудована таким чином, що у ній йдеться про те, що суд при вирішенні прийнятності кожного нового звіту про виконання рішення суду, зобов`язаний одночасно вирішувати питання щодо накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу. При цьому, якщо при розгляді попереднього звіту було відмовлено у прийнятті такого і судом у зв`язку з цим накладено на суб`єкта владних повноважень штраф, то нормами чинного процесуального права не передбачено механізму для зменшення/скасування вже застосованого штрафу.

Таким чином, суд не може звільнити особу від вже застосованого попередньою ухвалою до керівника боржника штрафу за невиконання судового рішення або ж за порушення строку подання відповідного звіту.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відсутність підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 щодо звільнення командира Військової частини НОМЕР_1 від сплати штрафу накладеного згідно ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 у справі №580/8194/23 та скасування ухвали суду від 13.11.2025 в справі №580/8194/23 в частині накладення штрафу на командира Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких

Оригінал: reyestr.court.gov.ua