Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №753/1250/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1250/25

провадження № 2/753/5389/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Заставенко М.О. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

03.01.2025 до суду поштовими засобами зв`язку від представника позивача - адвоката Санченка Романа Григоровича надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача 82 542,85 грн майнової шкоди та 50 000 грн моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.08.2024 на перехресті вулиць Григоренка та Здолбунівська в м. Києві відбулося ДТП за участю автомобіля «Джип Патріот», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача, та автомобіля «Фольксваген Джета», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а позивач ОСОБА_1 - тілесні ушкодження, що не відносяться до середнього ступеня тяжкості. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15.10.2024 ОСОБА_2 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило ДТП. Відповідно до Звіту про оцінку вартості збитку нанесеному власнику пошкодженого КТЗ за № 0961-VV від 09.09.2024, розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Джип Патріот», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 412 772,85 грн. За проведення звіту позивачем було сплачено 5 500 грн. Відповідно до Звіту про матеріальний збиток № 0961/1-VV від 09.11.2024 вартість залишків транспортного засобу «Джип Патріот», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 182 580,00 грн. . За проведення звіту позивачем було сплачено 2 500 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3245/2024/5011116 від 21.11.2024, автомобіль «Джип Патріот», державний номерний знак НОМЕР_1 , було продано за 182 580,00 грн. Також позивачем були понесені витрати на евакуацію автомобіля на загальну суму 2 350,00 грн. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована полісом обов`язкового страхування в страховій компанії ТДВ «Страхова група «Оберіг», якою було виплачено позивачеві кошти, передбачені лімітом відшкодування на загальну суму 157 500 грн. Таким чином, загальна сума майнової шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає: 412 772,85 + 5 500 + 2 500 + 2 350 -157 500 - 182 580 = 82 542,85 грн. Крім того, позивачеві було заподіяно моральної шкоди, розмір якої позивачем оцінений у 50 000,00 грн.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. від 03.02.2026 позовну заяву призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, яка повернулась за зворотньою адресою без вручення відповідачу.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Джип Патріот», державний номерний знак НОМЕР_1 .

01.08.2024 на перехресті вулиць Григоренка та Здолбунівська в м. Києві відбулося ДТП за участю автомобіля «Джип Патріот», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача, та автомобіля «Фольксваген Джета», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15.10.2024 ОСОБА_2 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило ДТП.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована полісом обов`язкового страхування в страховій компанії ТДВ «Страхова група «Оберіг».

Відповідно до Звіту про оцінку вартості збитку нанесеному власнику пошкодженого КТЗ за № 0961-VV від 09.09.2024, розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Джип Патріот», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 412 772,85 грн.

За проведення звіту позивачем було сплачено 5 500 грн.

Відповідно до Звіту про матеріальний збиток № 0961/1-VV від 09.11.2024 вартість залишків транспортного засобу «Джип Патріот», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 182 580,00 грн.

За проведення звіту позивачем було сплачено 2 500 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3245/2024/5011116 від 21.11.2024, автомобіль «Джип Патріот», державний номерний знак НОМЕР_1 , було продано за 182 580,00 грн.

Також позивачем були понесені витрати на евакуацію автомобіля на загальну суму 2 350,00 грн.

Позивачем зазначено, що ТДВ «Страхова група «Оберіг» було виплачено позивачеві кошти, передбачені лімітом відшкодування на загальну суму 157 500 грн.

Спір між сторонами виник з приводу стягнення з винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди та сумою страхового відшкодування, витрат за проведення експертного дослідження в розмірі 82 542,85 грн, та компенсації завданої моральної шкоди.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього процесуальний кодекс України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» визначено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Згідно ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Слід також зазначити, що якщо потерпілий звернувся до страховика, при цьому, страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц (провадження № 61-1156св 18), від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 (провадження №61-14827св19) та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17 (провадження № 61-12032св19).

Якщо позивачу недостатньо суми страхового відшкодування, він має право вимоги до винної у дорожньо-транспортній пригоді особи різниці між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування.

Водночас, відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Вирішуючи питання про відшкодування потерпілій особі різниці між фактичним розміром шкоди, завданої його транспортному засобу у ДТП, і здійсненою йому страховиком страховою виплатою, Верховний Суд у постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 363/2222/16-ц (провадження № 61-501св18) зробив такий правовий висновок.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Таким чином з ОСОБА_2 підлягають до стягнення на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом та з оцінюванням завданої шкоди в загальному розмірі 82 542,85 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частинами 2, 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Аналогічну позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 19.09.2018 по справі № 815/7401/16.

Для вирішення питання про відшкодування моральної шкоди необхідно встановити: наявність шкоди, протиправність дій відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача. Кожна із цих складових є обов`язковою умовою для відшкодування завданої шкоди.

Заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди та стягнення її з відповідача, позивач посилався на те, що транспортний засіб був його основним засобом пересування. Розмір завданої моральної шкоди полягає в душевних стражданнях, які він зазнав у зв`язку із знищенням майна.

З урахуванням обставин справи, ураховуючи вимушені зміни у звичному режимі позивача, тяжкість та глибину страждань, пов`язаних зі знищенням автомобіля, виходячи із принципів розумності, співмірності й справедливості, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача, слід стягнути в рахунок компенсації моральної шкоди 20 000 грн. Саме цей розмір відповідає критерію розумності та справедливості, не призведе до збагачення позивача за рахунок відповідача.

Разом з цим, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7 - 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79 - 81, 223, 258, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 82 542,85 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн, судові витрати зі сплати судового збору 1 211,20 грн, а всього 103 754,05 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: М.О. Заставенко

Повний текст рішення складено 13.05.2026.