Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №645/2270/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/2270/26

Провадження № 2/645/2163/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Федорової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Карпунець Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу № 645/2270/26 за позовом:

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Адвокат Камінська М.І. звернулась до Немишлянського районного суду м. Харкова із позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, укладеного 16.09.2006 року відділом РАЦС по м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 296.

В обґрунтування позову зазначила, що між сторонами 16.09.2006 року укладено шлюб, який зареєстровано відділом РАЦС по м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 296. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. Причиною розірвання шлюбу стало фактичне припинення шлюбно-сімейних відносин та різні погляди на життя. Позивачка вважає, що подальше спільне життя не можливо, вказує, що з відповідачем проживають окремо, на примирення не згодна.

20.03.2026 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, отримана в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України з Реєстру територіальної громади м. Харкова.

Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 20.03.2026 року відкрито спрощене провадження по справі та призначено її до розгляду в судове засідання з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Камінська М.І. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. В позовній заяві просили про розгляд справи без участі позивачки та її представника, в якій вони підтримали позовні вимоги, просили суд шлюб розірвати та не заперечували проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Причини неявки відповідач суду не повідомляв, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно вимогам ст. ст. 223, 280-281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував позивач.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2006 року сторони у справі уклали шлюб, який зареєстрований відділом РАЦС по м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 296.

Сімейне життя не склалося, подружніх стосунків сторони не підтримують, спільного домашнього господарства не ведуть.

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Враховуючи викладене, суд вважає наявними законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судові витрати суд покладає на відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 200, 206, 211, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 16.09.2006 року відділом РАЦС по м. Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 296 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 13.05.2026 року.

Суддя О.В. Федорова