Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №638/24562/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/24562/25

Провадження № 2-адр/638/5/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Рибальченко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова заяву представника ОСОБА_1 - Бичкова Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено. Ухвалено скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 26 листопада 2025 року № 2492 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплатою судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.

28 квітня 2026 року до суду від представника ОСОБА_1 - Бичкова О.О. надійшла заява, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, винести відповідне додаткове рішення.

01 травня 2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання, в якому він просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами та стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх у розумному та співмірному розмірі, що не перевищує 1000 грн, відмовивши у задоволенні заяви представника позивача в іншій частині.

В обґрунтування клопотання зазначає, що справа 638/24562/25 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 26.11.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП належить до категорії типових та нескладних адміністративних справ. Ця судова справа не є об`ємною за кількістю матеріалів та доказів, не містить виняткової юридичної проблеми, не потребувала вивчення великого масиву законодавства, залучення спеціалістів, виклику свідків чи проведення тривалих судових розглядів. Представник позивача у своїй заяві вказує на витрачання 10 годин робочого часу на надання правничої допомоги, що включають 2 години на аналіз документів, 2 години на збір доказів, 4 години на складання позовної заяви та 2 години на аналіз відзиву відповідача. Вказані затрати часу є вочевидь штучно завищеними, нереальними та такими, що не відповідають фактичному обсягу роботи кваліфікованого фахівця у галузі права.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено. Ухвалено скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 26 листопада 2025 року № 2492 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплатою судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з п.2 ч.3 ст.134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до положень ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, представник позивача долучив: договір про надання правової допомоги № 34/12-25 від 01 грудня 2025 року укладений між АБ “Бичков та Партнери” та ОСОБА_1 ; додаткову угоду № 1 до договору № 34/12-25 від 01 грудня 2025 року; додаткову угоду № 2 до договору № 34/12-25 від 01 грудня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 доручає Адвокатському бюро (в т.ч. залученим до надання правничої допомоги адвокатам), а Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу Лахматову А.Б. у вигляді: складання та подання позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №2492 від 26.11.2025; ведення справи про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №2492 від 26.11.2025 в суді 1 інстанції гонорар Адвокатського бюро по дорученню, передбаченому п. 1. даної Додаткової угоди встановлюється у розмірі 10 000 грн; випискою по рахунку, відповідно до якої ОСОБА_2 сплатив 10000 грн на рахунок АБ “Бичков та Партнери” за послуги згідно рахунку № 16 від 17/12/2025р ;Договір 34/12-25 від 01.12.2025.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Водночас, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Так, аналізуючи понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які входять до складу судових витрат, судом встановлено, що заявлені представником позивача витрати не відповідають вимогам реальності та розумності.

Оцінюючи реальність та розумність витрат на правничу допомогу у даній справі, суд враховує, що дана категорія справ з приводу визнання протиправною та скасування постанови ТЦК та СП про адміністративне правопорушення є поширеною, по ній існує велика кількість судової практики, а також вона не передбачає дослідження та опрацювання великої кількості матеріалів.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно з якими суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Враховуючи викладене, оцінюючи заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу на відповідність ознакам обґрунтованості та співмірності, з огляду на нескладність справи, поширеність судової практики у даній категорії справ, відсутність значного обсягу документів для опрацювання, задоволення вимог позову суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 16, 72-77, 79, 90, 132, 134, 139, 242, 244-246, 255, 286 КАС України, суд,-

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 - Бичкова Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення –задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Рибальченко