Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №619/1846/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1846/26

провадження № 3/619/666/26

ПОСТАНОВА

іменем України

12 травня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., за участю секретаря судового засідання – Вишневської О.П., адвоката особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – Погрібної Т.С., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

14.03.2026 о 21 год 10 хв в с-щі Мала Данилівка по вул. Малоданилівський шлях, 80, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом JEEP GRAND CHEROKEE, н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з огорожею та виїхав у кювет, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху.

Крім того, 14.03.2026 о 21 год 20 хв в с-щі Мала Данилівка по вул. Малоданилівський шлях, 80, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом JEEP GRAND CHEROKEE, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода. Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Враховуючи, що до суду надійшли справи щодо декількох адміністративних правопорушень (№ 619/1846/26, № 619/1847/26), вчинених однією особою, які розглядаються одночасно одним суддею та з метою всебічного та повного з`ясування усіх обставин справи, вони підлягають об`єднанню в одне провадження, з присвоєнням об`єднаній справі єдиного унікального номеру «619/1845/26».

Адвокат ОСОБА_1 – Погрібна Т.С. подала до суду заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Заява обґрунтована тим, що під час оформлення матеріалів справи працівниками поліції було допущено численні істотні порушення норм матеріального та процесуального права. Матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом JEEP GRAND CHEROKEE E1935R у момент настання дорожньо-транспортної пригоди. З наявного у справі відеозапису вбачається, що фіксація події розпочинається вже після настання ДТП — у момент, коли транспортний засіб знаходиться в кюветі без ознак руху. ОСОБА_1 перебуває поруч із автомобілем, тоді як на пасажирському сидінні знаходиться інша особа. Більше того, під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомив, що транспортним засобом керував його побратим, який після ДТП пересів на пасажирське сидіння, та навіть запропонував скласти адміністративні матеріали саме на нього. Таким чином, за відсутності доведеного факту керування транспортним засобом, належної законної вимоги про проходження огляду та чітко зафіксованої відмови від такого огляду, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 не було повідомлено жодної конкретної ознаки, яка могла б слугувати правовою підставою для проведення відповідної процедури. Попри те, що протокол про адміністративне правопорушення формально містить підпис ОСОБА_1 про роз`яснення йому прав, наявний у матеріалах справи відеозапис свідчить про протилежне. Таким чином, працівник поліції не довів до відома ОСОБА_1 : сутність інкримінованого правопорушення; порядок проведення огляду на стан сп`яніння; правові наслідки відмови від проходження такого огляду; його процесуальні права, передбачені Конституцією України та КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615037 від 14.03.2026 року, він був складений 14.03.2026 року о 21:37:50. Водночас, як убачається з долученого до матеріалів справи відеозапису, лише о 21:42:14 працівник поліції вперше пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Отже, з урахуванням зазначених часових показників, протокол про адміністративне правопорушення було складено раніше, ніж особі було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, що є грубим порушенням логіки та порядку адміністративного провадження. У направленні на медичний огляд відсутні обов`язкові для заповнення відомості, а саме залишені незаповненими такі графи: 1. «У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння»; 2. «Огляд проводився за допомогою»; 3. «Результати огляду». У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що посвідчення водія ОСОБА_1 було пред`явлено через мобільний застосунок «Дія». Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про вилучення посвідчення водія або видачу тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Разом із тим, долучений до справи відеозапис спростовує зазначені у протоколі відомості. Зокрема, на відеофайлі (час 21:22:15) чітко зафіксовано, що працівник поліції звертається до ОСОБА_1 з вимогою надати посвідчення водія, після чого тримає його у руках, що свідчить про пред`явлення саме фізичного документа, а не цифрового відображення у застосунку «Дія». У матеріалах справи відсутня будь-яка довідка або інший належний доказ, який би підтверджував або спростовував факт притягнення ОСОБА_1 протягом останнього року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

У судовому засіданні адвокат Погрібна Т.С. просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на доводи, викладені у вищезазначеній заяві про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Порядок дорожнього руху на території України згідно з Законом України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615037 від 14.03.2026, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України; встановлені ознаки алкогольного (наркотичного) сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода. Також у протоколі зазначено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності відмовилася від проходження медичного огляду в установленому законом порядку;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння;

- направленням на огляд з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння;

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615024 від 14.03.2026, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України;

- даними відеозапису з бодікамери, на якому зафіксовано, що транспортний засіб JEEP GRAND CHEROKEE, н.з. НОМЕР_1 , знаходився у кюветі; ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду в установленому законом порядку;

- довідкою з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», згідно з якою, пошук "ГСЦ посвідчення водія" на причетність власності посвідчення водія значиться посвідчення водія України НОМЕР_2 , статус: виданий, термін дії з 10.06.2025 по 10.06.2027, категорія В з 10.06.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

- ксерокопією паспорта ОСОБА_1 ;

- схемою місця ДТП від 14.03.2026;

- поясненнями ОСОБА_1 .

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Системний аналіз вищезазначених положень КУпАП дає підстави вважати, що, керуючись законом, суддя зобов`язаний оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, в сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Дослідивши вищевказані докази, суд дійшов висновку, що вони є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відсутність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Сам по собі факт того, що відеофіксація працівниками поліції розпочалася вже після настання дорожньо-транспортної пригоди та коли автомобіль перебував у кюветі без ознак руху, не спростовує встановлених у справі обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Із наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності вбачається, що саме ОСОБА_1 перебував біля транспортного засобу одразу після ДТП, спілкувався з працівниками поліції як водій автомобіля, не заперечував факту своєї присутності під час пригоди та фактичного зв`язку із транспортним засобом. При цьому твердження ОСОБА_1 про те, що автомобілем нібито керував його побратим, який після ДТП пересів на пасажирське сидіння, суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки такі пояснення не підтверджені належними та допустимими доказами. Будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про зміну водія після пригоди, матеріали справи не містять. Натомість сукупність доказів, у тому числі обставини виявлення транспортного засобу, поведінка ОСОБА_1 після ДТП, а також складені працівниками поліції адміністративні матеріали, свідчать про те, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу JEEP GRAND CHEROKEE у момент настання дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи захисту про відсутність законної вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння також є безпідставними. Із матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені характерні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому у встановленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Водночас ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився, що зафіксовано у відповідних адміністративних матеріалах та підтверджується відеозаписом події. За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а й за відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Таким чином, встановлення факту відмови від огляду за наявності законних підстав для його проведення є достатнім для висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо нероз`яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав та порядку проходження огляду на стан сп`яніння як безпідставні та такі, що спростовуються матеріалами справи. Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу. Будь-яких зауважень чи заперечень щодо нероз`яснення прав під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 не зазначив. Крім того, із поведінки ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції вбачається, що він розумів суть події, підстави складання адміністративних матеріалів та зміст вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, надавав пояснення щодо обставин ДТП та висловлював свою позицію стосовно керування транспортним засобом. Це свідчить про обізнаність ОСОБА_1 із сутністю інкримінованих йому правопорушень та характером процесуальних дій, які проводилися працівниками поліції.

Також, суд зауважує, що у ОСОБА_1 була можливість написати в протоколі про адміністративне правопорушення пояснення з приводу обставин порушення та зазначити про те, що він не керував транспортним засобом, що йому не були розяснені права, однак останній таким правом не скористався.

Доводи щодо наявності істотних розбіжностей у часі фіксації подій на наданих суду відеозаписах підлягають відхиленню з огляду на таке.

По-перше, сама по собі різниця у відображенні часу на окремих відеофайлах не свідчить про їх недостовірність чи фальсифікацію. Розбіжність у часових показниках може бути зумовлена технічними особливостями роботи пристроїв, відсутністю синхронізації, похибками налаштування дати та часу. По-друге, аналіз змісту відеозаписів свідчить про їх логічну та послідовну відповідність фактичним обставинам подій. Незважаючи на відмінності у відображенні часу, зафіксовані дії учасників події, їх послідовність, та інші істотні обставини узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи. Таким чином, розбіжності у часових показниках не впливають на встановлення фактичних обставин події. По-третє, стороною, яка посилається на зазначені розбіжності, не надано належних та допустимих доказів того, що такі відмінності є наслідком втручання у відеозаписи чи спотворення інформації. Саме по собі посилання на різницю у відображенні часу без доведення її істотності та впливу на зміст доказу не може бути підставою для визнання відеозаписів неналежними або недопустимими доказами.

Суд не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо недопустимості направлення на медичний огляд у зв`язку з наявністю в ньому окремих незаповнених граф, з огляду на таке. Сам по собі факт незаповнення окремих реквізитів направлення на медичний огляд не є безумовною підставою для визнання такого документа недійсним або недопустимим доказом, якщо із сукупності інших матеріалів справи можливо встановити обставини правопорушення, дотримання процедури та зміст процесуальних дій працівників поліції. Судом встановлено, що направлення на огляд було складене у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та його відмовою від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я. Вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями працівників поліції, а також відеозаписом події, дослідженим у судовому засіданні. Відсутність у направленні відомостей про результати огляду не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від його проходження та не виключає наявності в його діях складу адміністративного правопорушення. Також суд враховує, що допущені при оформленні направлення недоліки мають формальний характер, не вплинули на можливість ОСОБА_1 реалізувати свої процесуальні права, не призвели до істотного порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності та не ставлять під сумнів достовірність інших доказів у справі. Отже, наведені стороною захисту обставини не є підставою для закриття провадження у справі або визнання доказів недопустимими.

Доводи адвоката Погрібної Т.С. про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом та не вилучене водійське посвідчення, ніяким чином не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності у матеріалах справи доказів притягнення ОСОБА_1 протягом останнього року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Відсутність у матеріалах справи довідки чи іншого документа щодо наявності або відсутності попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не впливає на правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не свідчить про недоведеність вини та не є підставою для закриття провадження у справі.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 у встановленому порядку було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу або пройти відповідний медичний огляд у закладі охорони здоров`я. Порядок проведення такого огляду та правові наслідки відмови були йому роз`яснені. Незважаючи на це, ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Наявні в матеріалах справи докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності. Доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення водій не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та пошкодження іншого майна. Також ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП - відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Частинами 1 та 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При визначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд, керуючись вимогами ст. 33-35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи характер вчинених правопорушень та ступінь їх суспільної небезпеки, а також відомості про особу ОСОБА_1 дійшов висновку, що достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з урахуванням приписів ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 124, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя,

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення № 619/1846/26 (номер провадження 3/619/666/26) об`єднати зі справою про адміністративне правопорушення за №619/1847/26 (номер провадження 3/619/667/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, присвоївши їм один № справи 619/1846/26, та один номер провадження 3/619/666/26.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу:

р/р UA168999980313020149000020001, код за ЄДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081300.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять гривень) 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя О. В. Пруднікова