Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №619/827/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/827/26

провадження № 2/619/911/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 травня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого – суддіБолибока Є.А.

за участюсекретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/827/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку загального позовного провадження позов про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Стислий виклад позиції сторін.

09 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на її користь пені за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.05.2020 по 31.12.2025 у розмірі 182 089,50 грн.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 . Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 15 лютого 2021 року у справі № 622/26/21 шлюб між ними розірвано. Судовим наказом Золочівського районного суду Харківської області від 18 червня 2020 року у справі № 622/315/20 стягнуто з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , грудня 2014 року народження, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, не але менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02.04.2020 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою державного виконавця Богодухівського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.07.2010 відкрито виконавче провадження №62560307 з примусового виконання вищезазначеного судового наказу. 27.04.2022 вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , та після реєстрації шлюбу отримала прізвище « ОСОБА_6 ». Постановою державного виконавця Богодухівського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.12.2025 внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, зокрема замість прізвища ОСОБА_7 « ОСОБА_8 » зазначено прізвище « ОСОБА_6 ». Згідно розрахунку боргу по аліментах станом на 31.12.2026, виданого Головним державним виконавцем Богодухівського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_9 борг зі сплати аліментів складає 182 089,50 грн. Розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2020 по 31.12.2025 визначений шляхом сумування розмірів пені по кожному із прострочених платежів та становить 1 826 134,69 грн. Оскільки загальна сума заборгованості по сплаті аліментів за вказаний період складає 182 089,50 грн, а стягнення пені є можливим у розмірі не більшому ніж сума боргу, розмір пені за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.05.2020 по 31.12.2025, який підлягає стягненню, складає 182 089,50 грн. Також звертає увагу суду на обставини, які свідчать про свідоме ухилення відповідача від виконання судового рішення щодо стягнення аліментів. 15.07.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 62560307 про стягнення з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_11 аліментів утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі частини йо заробітку (доходу) щомісячно але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02.04.2020 і до досягнення дитино повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі судового наказу № 622/315/20 виданої 09.07.2020 Золочівським районним судом. З часу відкриття виконавчого провадження відповідач аліментів не виплачує, має велику суму заборгованості.

Відповідач позов визнав та не заперечує щодо його задоволення, про що надав відповідну заяву.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

11 лютого 2026 року постановлено ухвалу про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 09 год 30 хв 11 березня 2024 року. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 02 березня 2026 року, але не менше п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11 березня 2026 рок підготовче засідання відкладено на 09 год 00 хв 09.04.2026.

09 квітня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче засідання . Призначено справу до судового розгляду по суті на 08 год 45 хв 08.05.2026.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, у поданій до суду заяві позовні вимоги підтримала у повному обсязі та справу просила розглядати без її участі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, надав о суду заяву, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував щодо їх задоволення. Справу просив розглядати без його участі.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьки: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_11 .

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 15.02.1021 шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_2 було розірвано.

Судовим наказом Золочівського районного суду Харківської області від 18 червня 2020 року у справі № 622/315/20 стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , грудня 2014 року народження, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, не але менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02.04.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. харків) від 15.07.2020 відкрито виконавче провадження №62560307 з примусового виконання судового наказу № 622/315/20, виданого 09.07.2020.

З огляду на свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_4 , Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 27 квітня 2022 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , актовий запис № 40, прізвище дружини після реєстрації шлюбу: ОСОБА_6 .

Постановою головного державного виконавця Богодухівського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.12.2025 внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, зокрема замість прізвища ОСОБА_7 « ОСОБА_8 » зазначено прізвище « ОСОБА_6 ».

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.12.2026, виданого Головним державним виконавцем Богодухівського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ОСОБА_9 борг зі сплати аліментів за період з квітня 2020 року по грудень 2025 року складає 182 089,50 грн.

Згідно розрахунку розміру пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2020 по 31.12.2025 визначений шляхом сумування розмірів пені по кожному із прострочених платежів та становить 1 826 134,69 грн.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідач подав до суду заяву про визнання позову.

Частинами 1, 2 та 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Частиною першою статті другої ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом статей 180, 181, 184 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 15.02.102.1

Від цього шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Золочівського районного суду Харківської області від 18 червня 2020 року у справі № 622/315/20 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, не але менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02.04.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Постановою головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. харків) від 15.07.2020 відкрито виконавче провадження №62560307 з примусового виконання судового наказу № 622/315/20, виданого 09.07.2020.

Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 позивач отримала прізвище «ОСОБА_6 ».

Постановою головного державного виконавця Богодухівського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.12.2025 внесено зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, зокрема замість прізвища ОСОБА_7 « ОСОБА_8 » зазначено прізвище « ОСОБА_6 ».

Згідно з наявним у справі розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 31.12.2026, виданого Головним державним виконавцем Богодухівського ВДВС у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мірошником О.М. ОСОБА_2 має борг зі сплати аліментів за період з квітня 2020 року по грудень 2025 року у розмірі 182 089,50 грн.

На підставі вказаного розрахунку позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.05.2020 по 31.12.2025, який визначений шляхом сумування розмірів пені по кожному із прострочених платежів та становить 1 826 134,69 грн.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та статті 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.

Частино 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та статті 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покласти таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках неустойка стягується за весь час прострочення сплати аліментів.

Таким чином, під час вирішення питання про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником, необхідно брати до уваги фактичні обставини, що зумовили виникнення заборгованості, можливість та обізнаність боржника про необхідність утримувати дитину, у тому числі і на підставі відповідного судового рішення, участь боржника у вихованні дитини, що сприятиме його обізнаності щодо потреб дитини, пов`язаних з її матеріальним забезпеченням.

Обов`язок утримувати дитину не залежить від звернення до суду, адже відповідач був обізнаний про свій обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на дитину, тому повинен був прийняти міри для своєчасного перерахування аліментів.

Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У статті 196 СК України не встановлено будь яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі 333/6020/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Отже, відповідно до ст. 196 СК України, сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 182 089,50 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач був обізнаний про необхідність утримувати сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання судового рішення, яким з нього стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_12 .

Також матеріали справи не містять доказів на спростування відсутності вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів.

Крім того, судом не встановлено і поважних причин щодо несплати аліментів на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з квітня 2020 року по грудень 2025 року.

Разом з тим, відповідач позов визнав, та не заперечує щодо стягнення з нього пені за просточення сплати аліментів у розмірі 182 089,50 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання від відповідача неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2026 року встановлений в розмірі 3328,00 гривні.

Згідно з ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Ціна позову в цій справі становить 182 089,50 грн, а оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн (0,4х3328,00 =1331,20).

Частиною першою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так як позивач звільнена від сплати судового збору, то з урахуванням вищезазначеного з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн (1331,20х50%=665,60).

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 76-89, 137, 141, 244, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.05.2020 по 31.12.2025 у розмірі 182 089 (сто вісімдесят дві тисячі вісімдесят дев`ять) гривень 50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 13 травня 2026 року.

Суддя Є. А. Болибок