Суд: Дергачівський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої внаслідок ДТП
Дата: 11 травня 2026 р.
Справа: №760/25788/25
Суддя: Нечипоренко І. М.
справа № 760/25788/25
провадження № 2/619/1481/26
Заочне рішення
іменем України
12 травня 2026 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 760/25788/25,
ім`я (найменування) сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
вимоги позивача: про стягнення моральної шкоди.
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 16.09.2025 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн. У обґрунтування позову зазначено, що 07 червня 2025 року в місті Києві по проспекту Леся Курбаса, 19-А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . ДТП сталася з вини відповідача, який не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечного бокового інтервалу, чим порушив п. 13.1 ПДР України, внаслідок чого транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27 червня 2025 року у справі № 759/13350/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок ДТП завдано не лише матеріальної, а й моральної шкоди, яка полягає у душевних переживаннях, стресі, порушенні звичного способу життя, неможливості користування власним транспортним засобом, а також необхідності витрачати час, кошти та зусилля на захист своїх прав у судовому порядку.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2025 справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Дергачівського районного суду Харківської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026 справу №760/25788/25 розподілено судді Нечипоренко І.М.
Ухвалою суду від 06.04.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 12.05.2026.
Позивач в судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, однак судова повістка повернута до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 27.06.2025 по справі №759/13350/25 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідно змісту якої, 07.06.2025 приблизно о 21 год. 25 хв. у м. Києві по просп. Леся Курбаса, 19А, водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів (а.с. 14).
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України).
Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).
Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №98/06-25, вартість матеріального збитку транспортного засобу Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 становить 453942,30 грн (а.с. 16-58).
Як роз`яснено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема подальшої поведінки заподіювача шкоди. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.
У п. 5 зазначеної Постанови роз`яснено, що під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чи підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставини чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення цього спору.
Судом установлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, що, безумовно, спричинило для останнього певні душевні переживання, пов`язані з пошкодженням належного йому майна, необхідністю організації ремонту транспортного засобу, витрачанням часу на врегулювання наслідків ДТП та зверненням до суду за захистом своїх прав.
Разом із тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав істотного погіршення стану здоров`я, проходив тривале лікування, втратив працездатність чи був позбавлений можливості здійснювати звичний спосіб життя протягом значного періоду часу. Також позивачем не надано доказів звернення за медичною чи психологічною допомогою у зв`язку з пережитими моральними стражданнями.
Самі по собі негативні емоції, хвилювання та переживання, пов`язані з фактом дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортного засобу, хоча і підлягають компенсації, однак не можуть автоматично свідчити про наявність підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн без належного підтвердження глибини, тривалості та істотності таких страждань.
Суд також враховує, що цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування моральної шкоди не має карального характеру та не повинна призводити до безпідставного збагачення потерпілої особи, а її розмір має бути співмірним характеру правопорушення та тим негативним наслідкам, які фактично настали для позивача.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги характер допущеного відповідачем порушення, ступінь його вини, характер та обсяг моральних переживань позивача, відсутність тяжких наслідків для життя та здоров`я останнього, а також засади розумності, виваженості та справедливості, передбачені ст. 3, 23 ЦК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди у сумі 100000,00 грн є неспівмірним характеру та обсягу доведених моральних страждань, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, який, на переконання суду, є достатнім та справедливим способом компенсації завданих позивачу моральних втрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково (50,00%), то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду (3028,00 грн) з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1514,00 грн.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя І. М. Нечипоренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua