Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №160/29668/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №160/29668/25

Суддя: Малиш Н.І.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29668/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Ільков В.В.) в адміністративній справі №160/29668/25 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.10.2025 ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просили суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у призначенні пенсії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по втраті годувальника - ОСОБА_4 , починаючи з 01 липня 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 пенсії в разі втрати годувальника - ОСОБА_4 , починаючи з дня смерті останнього, а саме - з 12 червня 2025 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у обчисленні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виходячи із розміру грошового забезпечення їх померлого батька ОСОБА_4 , яке зазначено у довідці, виданій на виконання п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а саме - 8145 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області обчислити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (кожній окремо) пенсію в разі втрати годувальника - їх батька ОСОБА_4 , у розмірі 30 відсотків грошового забезпечення останнього (кожній окремо), з якого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, станом на 12 червня 2025 року, повинна була обчислена пенсія ОСОБА_4 , а також виплатити різницю між фактично отриманими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та належними до сплати сумами пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що після смерті ОСОБА_4 12.06.2025 вони звернулись до відповідача із заявами про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.10.2025 позивачів повідомлено про призначення з 01.07.2025 пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 4722 грн кожному, обчисленої із грошового забезпечення померлого годувальника відповідно до довідки, виданої на виконання постанови КМУ №103. Позивачі вважають, що при призначенні пенсії відповідачем не враховано судові рішення, якими Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зобов`язано здійснити ОСОБА_4 перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок про грошове забезпечення, а також провести відповідні доплати та перерахунки. Зокрема, рішеннями судів у справах №160/10639/21, №160/21631/23, №160/12468/24 та №160/2174/25 визнано протиправними дії пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов`язано провести її перерахунок із урахуванням оновленого грошового забезпечення. На думку позивачів, пенсія у зв`язку з втратою годувальника повинна бути призначена з 12.06.2025 (дня смерті годувальника) та обчислюватися виходячи з належного, але фактично не перерахованого на день смерті розміру пенсії ОСОБА_4 . Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачі звернулись до суду із даним позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачами подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, пославшись на виконання рішень суду у справах №160/10639/21 та №160/12468/24 і відсутність доказів їх невиконання. Скаржники зазначають, що висновки суду не відповідають матеріалам справи та вимогам Закону №2262-ХІІ, оскільки пенсія у зв`язку з втратою годувальника повинна обчислюватися у розмірі 30% від належного грошового забезпечення померлого годувальника. На їх думку, відповідач протиправно здійснив розрахунок виходячи із суми 8145 грн, а суд першої інстанції фактично не врахував судові рішення у справах №160/10639/21, №160/21631/23, №160/12468/24 та №160/2174/25, чим порушив вимоги статті 129-1 Конституції України.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років згідно із Законом №2262, виплата якої припинена з 01.07.2025 року у зв`язку зі смертю.

На виконання Постанови №103 ОСОБА_4 було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року на підставі довідки від 24.03.2018 року за № ФД106763, наданій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 02 квітня 2013 року у справі №203/1392/13-ц стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 33% від всіх видів доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 лютого 2013 року до досягнення дітьми повноліття.

Також, рішенням Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 24.11.2022 року у справі №203/1588/22 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною - ОСОБА_2 повноліття.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №160/23/21 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 , станом на 05.03.2019, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_4 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №160/10639/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.04.2019 перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_4 у розмірі 80% грошового забезпечення, на підставі від 22.02.2021 за №ФД106763, наданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №160/10639/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_6 від 22.02.2021 за № ФД/106763.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі № 160/12468/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.02.2024 за № ФД 106763 про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 за аналогічною посадою, виданих на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 по справі № 160/9849/23, та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно матеріалів справи, пенсію в разі втрати годувальника на неповнолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за померлого ОСОБА_4 відповідно до Закону №2262 призначено з 01.07.2025 в розмірі 30% з грошового забезпечення померлого годувальника, яке зазначено у довідці, наданій на виконання Постанови № 103.

На виконання постанов Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", від 23 квітня 2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та від 21 лютого 2018 року за № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» ІНФОРМАЦІЯ_7 були надані довідки від 11.02.2008, від 29.05.2012 та від 24.03.2018 за №№ ФД 106763, на підставі яких ОСОБА_4 були проведені відповідні перерахунки.

Встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у справі №160/10639/21 ОСОБА_4 було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки від 22.02.2021 за № ФД 106763, наданій ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №160/12468/24 ОСОБА_4 було проведено перерахунок пенсії на підставі довідок від 23.02.2024 за №ФД 106763, наданих ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач у позові вказує про те, що вказані рішення суду досі не виконані, тому вимушена звернутись до суду із цим позовом.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

ОСОБА_1 , змінено прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені, виданим Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 31.07.2020 року.

ОСОБА_3 , змінено прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені, виданим Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 08.09.2022.

Вважаючи, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника повинна бути призначена з 12.06.2025 (дня смерті годувальника) та обчислюватися виходячи з належного, але фактично не перерахованого на день смерті розміру пенсії ОСОБА_4 , позивачі звернулись до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо обчислення позивачам пенсії у зв`язку з втратою годувальника є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Позивачами не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визначення дати призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції не переглядає рішення суду у вказаній частині.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

За змістом статті 29 Закону №2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Положеннями частин 1, 2 статті 30 Закону №2262-ХІІ встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах, зокрема, сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї (пункт «б» частини 1 статті 36 Закону №2262-ХІІ).

Згідно із статтею 37 Закону №2262-ХІІ, пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Аналізуючи вищенаведені норми колегія суддів зазначає, що Законом №2262-ХІІ чітко врегульований розмір пенсії в разі втрати годувальника, а саме 30 відсотків заробітної плати загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. При цьому закріплено, що такий розмір не може бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_4 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, виплату якої припинено з 01.07.2025 у зв`язку зі смертю пенсіонера.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №160/12468/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_4 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.02.2024 №ФД106763 про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.

Згідно із зазначеними довідками, які надані відповідачем до відзиву на позовну заяву, грошове забезпечення ОСОБА_4 становило:

- станом на 01.02.2020 - 17877,25 грн. (посадовий оклад 4880,00 грн, оклад за військовим званням «майор» 1600,00 грн, надбавка за вислугу років « 50%» 3240,00 грн, надбавка за ОПС « 65%» 5294,25 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень « 10%» 409,00 грн, премія « 60%» 2454,00 грн.);

- станом на 01.01.2021 – 18657,25 грн. (посадовий оклад 5270,00 грн, оклад за військовим званням «майор» 1730,00 грн, надбавка за вислугу років « 50%» 3500,00 грн, надбавка за ОПС « 65%» 5294,25 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень « 10%» 409,00 грн, премія « 60%» 2454,00 грн.);

- станом на 01.01.2022 – 19632,25 грн. (посадовий оклад 5760,00 грн, оклад за військовим званням «майор» 1890,00 грн, надбавка за вислугу років « 50%» 3825,00 грн, надбавка за ОПС « 65%» 5294,25 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень « 10%» 409,00 грн, премія « 60%» 2454,00 грн.);

- станом на 01.01.2023 – 24979,45 грн. (посадовий оклад 6230,00 грн, оклад за військовим званням «майор» 2040,00 грн, надбавка за вислугу років « 50%» 4135,00 грн, надбавка за ОПС « 65%» 5294,25 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень « 10%» 409,00 грн, премія « 60%» 2454,00 грн.).

Відповідач у відзиві на позовну заяву також зазначив, що на виконання рішення суду у справі №160/12468/24 ОСОБА_4 проведено перерахунок пенсії на підставі довідок від 23.02.2024 №ФД106763, наданих ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Разом із тим, з листів відповідача від 02.10.2025 №0400-010202-8/185433 та №0400-010202-8/185434 вбачається, що з 01.07.2025 позивачам було призначено пенсію у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 4722 грн кожній, обчислену виходячи із грошового забезпечення померлого годувальника у сумі 8145 грн відповідно до довідки, наданої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Отже, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що при призначенні позивачам пенсії у зв`язку з втратою годувальника було використано інший розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 , ніж визначений у довідках ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.02.2024 №ФД106763, на підставі яких пенсія годувальника підлягала перерахунку відповідно до рішення суду.

За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо обчислення позивачам пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки як встановлено судом апеляційної інстанції, при призначенні позивачам пенсії відповідачем застосовано розмір грошового забезпечення, визначений у довідці, наданій на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103, тоді як рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №160/12468/24 відповідача було зобов`язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_4 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.02.2024 №ФД106763, якими визначено інший, більший розмір грошового забезпечення.

Відтак призначена позивачам пенсія не відповідає вимогам статті 30 Закону №2262-ХІІ, оскільки обчислена не з того розміру грошового забезпечення, з якого підлягала обчисленню пенсія померлого годувальника на момент припинення її виплати.

Враховуючи приписи пункту «б» частини першої статті 50 Закону №2262-ХІІ, відповідно до яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня смерті годувальника, але не раніше дня, по який йому виплачено пенсію, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивачів є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату позивачам пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_4 виходячи з розміру його грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії) станом на 01.01.2023, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.02.2024 №ФД106763, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року в адміністративній справі №160/29668/25 - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразились у обчисленні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виходячи із розміру грошового забезпечення їх померлого батька ОСОБА_4 , яке зазначено у довідці, виданій на виконання п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а саме - 8145 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника на неповнолітню дочку ОСОБА_2 , виходячи з розміру грошового забезпечення ОСОБА_4 (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії), зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.02.2024 №ФД106763 станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.07.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії в разі втрати годувальника, виходячи з розміру грошового забезпечення ОСОБА_4 (посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії), зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_6 від 23.02.2024 №ФД106763 станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 13 травня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua