Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №199/9261/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №199/9261/25

Суддя: Чередниченко В.Є.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2026 року м. Дніпросправа № 199/9261/25 (суддя Якименко Л.Г., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 15 жовтня 2025 року у справі №199/9261/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30 червня 2025 року звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради в якому, просить скасувати постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Дніпровської міської ради №12/1414 про адміністративне правопорушення за порушення ст.152 КУпАП, а справу – закрити за відсутності складу правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскільки запрошення на участь у розгляді адміністративної справи він отримав 17.06.2025 року він не був присутнім під час складання протоколу відносно нього, не мав можливості підготуватися до розгляду справи. При складанні протоколу не було дотримано прав позивача на надання зауважень тощо, права на захист. Протокол не відповідає за формою та не містить усіх обов`язкових реквізитів. Формулювання вчиненого правопорушення у постанові не дає змоги достеменно встановити склад цього правопорушення саме в діях ОСОБА_1 . Крім того, в ній не зазначено якими документами підтверджується наявність вини позивача.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 15 жовтня 2025 року у справі №199/9261/25 позов задоволено.

Суд скасував постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Дніпровської міської ради про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №12/1414 від 18.06.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрив.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не надано доказів в підтвердження факту роз`яснення позивачу прав та вирішення його клопотань під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про наявність доказів, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення та недослідженя їх судом першої інстанції.

Посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, який було направлено «Укрпоштою» позивачу, що підтверджується фіскальним чеком.

Крім того, стверджує, що позивач був присутній на засіданні адміністративної комісії, що підтверджується протоколом засідання цієї комісії.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 18.06.2025 року адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Дніпровської міської ради складено постанову №12/1414 про адміністративне правопорушення, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови від 10.06.2025 року о 13 год. 00 хв. директор ТОВ «ДніПроВіжн» ОСОБА_1 допустив порушення положень п.п.19.2.16 та 19.2.26 «Правил благоустрою території міста Дніпра», затверджених рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2013 року №44/43, а саме не забезпечив утримання великогабаритного рекламного засобу, розташованого на перехресті пр. О. Поля та вул. Володимира Антоновича у м. Дніпрі, у належному та естетичному стані, а саме не оновив зовнішнього вигляду рекламного засобу, який також під час експлуатації виступає джерелом шуму, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП.

Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 152 КУпАП, порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі стаття 281 КУпАП, при розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються:

1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз`яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Отже, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що при вирішенні справи про адміністративне правопорушення колегіальний орган повинен зазначити в протоколі документи і речові докази, досліджені при розгляді справи.

Проте як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 12.06.2025 року складеного відносно позивача, протоколу засідання адміністративної комісії від 18.06.2025 року в них не зазначено документів і речових доказів, досліджених при розгляді адміністративною комісією справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.

Зазначення у постанові про накладення адміністративного стягнення від 18.06.2025 року про те, що провина ОСОБА_1 , підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 12.06.20025 року № 0010 та іншими документами не свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 враховуючи не зазначення того, якими самими документами доведено його провину.

Суд позбавлений можливість здійснити перевірку цих документів та надати їм оцінку в якості доказів, що підтверджують законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки їх перелік не зазначений ані в протоколі, ані в оскарженій постанові.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо позивача, не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на письмові документи надані ним суду під розгляду цієї справи, як на докази по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача, оскільки посилання на них відсутньо в протоколах по справі та постанові.

Між тим, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про протиправність оскарженої постанови на підставі того, що відповідачем не надано доказів в підтвердження факту роз`яснення позивачу прав та вирішення його клопотань під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та повідомлення останнього про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи відсутність таких підстав для скасування оскарженої постанови у позові, явку позивача на засідання адміністративної комісії, що підтверджується протоколом засідання комісії від 18.06.2025 року, відсутністю доказів про подання позивачем будь яких клопотань під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню на користь позивача 908,40 грн судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи було неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, має місце невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що є підставою для його скасування та прийняття нової постанови про задоволення позову, з інших підстав.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 2 частини 1 статті 315, пунктами 1,2 статті 317, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради – задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 січня 2026 року у справі №333/10754/25 – скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Дніпровської міської ради про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №12/1414 від 18.06.2025 року, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітеті Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 13 травня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua