Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №160/23880/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23880/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року (суддя Кальник В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.08.2025 року за №045750033266 про відмову ОСОБА_1 у призначенні за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 від 25.07.2025 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 25.07.2025 року звернулася через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.08.2025 року за №045750033266 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

В рішенні, зокрема, зазначено:

Гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 25.07.2025 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, надавши наступні документи: довідку про перейменування, трудову книжку, диплом, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, паспорт, код, довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, накази щодо результатів атестації робочих місць.

Аналіз документів, наданих ОСОБА_1 показав, що пільговий стаж роботи за Списком №2, на дату подачі заяви, становить 14 років 05 місяців 17 днів.

До загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1991 по 21.04.1994, оскільки в дипломі НОМЕР_1 відсутній підпис голови державної кваліфікаційної комісії. Необхідно надати уточнюючу довідку про навчання.

Загальний страховий стаж становить 28 років 11 місяців 16 днів.

Управлінням прийнято рішення: відмовити ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця не досягла відповідного пенсійного віку на дату подачі заяви.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020 за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Пунктом 2 цього Рішення передбачено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Сул вірно врахував, що на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Суд вірно врахував, що у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановив суд першої інстанції, на час звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 (25.07.2025), позивачу виповнилося 50 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно довідки від 04.08.2025 № 143, виданої Комунальним закладом «Професійне технічне училище № 2» Дніпровської міської ради позивач дійсно навчалася в Професійно-технічному училищі № 2 м. Дніпропетровська.

Зарахована до Професійно-технічного училища № 2 м. Дніпропетровська наказом від 15.09.1992 р. № 51-К.

Відрахована в зв`язку з закінченням навчання наказом від 29.04.1994 р.

Отримала професію «Машиніст крану металургійного виробництва третього розряду».

Довідка дана на підставі «Поіменної книги» № 23 та архівних даних Комунального закладу «Професійно-технічне училище № 2» Дніпровської міської ради.

Наказом Обласного управління освіти від 27.07.1992 р. №69 Середнє професійно-технічне училище № 2 м. Дніпропетровська реорганізовано в Професійно-технічне училище №2 м. Дніпропетровська.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 24.04.2017 р. №630 «Про зміну назви професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області» змінено назву Професійно-технічного училища №2 м. Дніпропетровська на Професійно-технічне училище №2 м. Дніпро.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 №974-р та Рішенням VIII Скликання Дніпровської міської ради від 19.07.2023 № 61/39 «Професійно-технічне училище № 2 м. Дніпро» реорганізовано в «Комунальний заклад «Професійно-технічне училище № 2» Дніпровської міської ради».

Матеріали справи містять диплом серія НОМЕР_1 , який виданий ОСОБА_2 в тому, що вона 01.09.1991 вступила до професійно-технічного училища № 2 м. Дніпропетровська і 21.04.1994 закінчив назване училище за професією машиніст крану металургійного виробництва.

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 15.08.2009 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції вірного врахував, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці чи інших офіційних документах, а твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування періоду навчання позивача до страхового стажу, оскільки відсутній підпис голови державної кваліфікаційної комісії, є безпідставними.

Суд дійшов вірного висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.08.2025 року за №045750033266 про відмову у призначенні за віком на пільгових умовах за Списком № 2, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також вірно встанови необхідність зобов`язати належний орган призначення пенсії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 25.07.2025 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 13 травня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш