Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №160/10171/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10171/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чепурнова Д.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 в адміністративній справі №160/10171/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.04.2025 ОСОБА_1 звернувся в системі «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.02.2025 № 047350008141 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 по Списку № 1 затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 період проходження військової служби з 25.02.2022 по 07.02.2025;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по Списку № 1, затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994, ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8 в розрахунку один місяць служби за три період проходження військової служби з 25.02.2022 по 07.02.2025, протягом якого ОСОБА_1 як військовослужбовець брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 07.03.2022 по 16.11.2022, з 11.12.2022 по 16.01.2023, з 09.04.2023 по 21.05.2023, з 20.07.2023 по 08.08.2023, з 12.01.2024 по 24.01.2024, з 25.01.2024 по 08.02.2024, з 18.02.2024 по 25.07.2024, з 08.08.2024 по 28.08.2024, з 02.09.2024 по 27.10.2024, з 06.11.2024 по 26.01.2025 за професією машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії від 14.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.02.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 21.02.2025 № 047350008141 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи. Так, за розрахунками відповідача пільговий стаж роботи з урахуванням взаємозаліку зазначених періодів та кратності обчислення роботи у провідних професіях, пільговий стаж роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії, як працівнику, зайнятому на підземних роботах не менше 25 років, становить 17 років 3 місяці 14 днів, з них: роботи підземні, провідні професії (стаття 14-20) - 5 років 22 дні; роботи підземні, професії за постановою № 202 (стаття 14-25) - 9 років 4 місяці 15 днів; військова служба в особливий період - 2 років 10 місяців 7 днів. Так, до пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано у кратному співвідношенні один місяць служби за три період проходження військової служби з 25.02.2022 по 07.02.2025 протягом якого я як військовослужбовець брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Вважаючи таке рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 в адміністративній справі №160/10171/25 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області від 21.02.2025 № 047350008141 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 по Списку № 1 затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 період проходження військової служби з 25.02.2022 по 26.01.2025. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по Списку № 1, затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994, ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8 в розрахунку один місяць служби за три період безпосередньої участі ОСОБА_1 у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 07.03.2022 по 16.11.2022, з 11.12.2022 по 16.01.2023, з 09.04.2023 по 21.05.2023, з 20.07.2023 по 08.08.2023, з 12.01.2024 по 24.01.2024, з 25.01.2024 по 08.02.2024, з 18.02.2024 по 25.07.2024, з 08.08.2024 по 28.08.2024, з 02.09.2024 по 27.10.2024, з 06.11.2024 по 26.01.2025 за професією машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.205 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Апелянт вказує, що є всі підстави для призначенні пенсії. Вважає, що вважаю, що час проходження 25.02.2022 року по 07.02.2025 року протягом якого я брав участь у бойових діях підлягає зарахуванню один місяць служби за три до Списку № 1 , що дає право відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та вважає належним способом захисту порушеного права є зобов`язання призначити пенсію, оскільки це буде свідчити про дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказаний спосіб захисту порушеного права не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності його заява була розглянута ГУ ПФУ у Київській області та рішенням від 21.02.2025 № 047350008141 позивачу відмовлено в призначення пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність у останнього необхідного пільгового стажу.

Так, в рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 32 років 9 місяців 8 днів в тому числі за списком № 1 – 14 років.

З урахуванням взаємозаліку зазначених періодів та кратності обчислення роботи у провідних професіях, пільговий стаж роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії, як працівнику, зайнятому на підземних роботах не менше 25 років, становить 17 років 3 місяці 14 днів, з них: роботи підземні, провідні професії (стаття 14-20) - 5 років 22 дні; роботи підземні, професії за постановою № 202 (стаття 14-25) - 9 років 4 місяці 15 днів; військова служба в особливий період - 2 років 10 місяців 7 днів.

Наданими документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років.

За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу роботи зараховано всі періоди. Позивач працює.

Вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач не набув необхідного пільгового стажу. Дата, з якої позивач матиме право на пенсійну виплату, - 06.04.2038.

Позивач в позовні заяві посилається, що відповідачем до пільгового стажу не зараховано з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8 в розрахунку один місяць служби за три період проходження військової служби з 25.02.2022 по 07.02.2025, протягом якого він, як військовослужбовець, брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 07.03.2022 по 16.11.2022, з 11.12.2022 по 16.01.2023, з 09.04.2023 по 21.05.2023, з 20.07.2023 по 08.08.2023, з 12.01.2024 по 24.01.2024, з 25.01.2024 по 08.02.2024, з 18.02.2024 по 25.07.2024, з 08.08.2024 по 28.08.2024, з 02.09.2024 по 27.10.2024, з 06.11.2024 по 26.01.2025 за професією машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті.

Отже спір між сторонами виник з приводу не зарахування періоду військової служби у кратному розрахунку до пільгового стажу.

Колегія суддів, проаналізувавши в межах доводів і вимог апеляційної скарги на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Далі – Закон №1058-ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Аналогічні положення містить ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, суд звертає увагу, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. №202, за умови їх безпосередньо зайнятості повний робочий день на підземних роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) – якщо вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року №8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;

- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до ч.2 ст. 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

Частиною 3 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналогічна норма закріплена у постанові КМУ № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», а саме час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; участь у бойових діях у воєнний час зараховується один місяць служби за три.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби, а також періодів безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у кратному обчисленні один місяць служби за три місяці.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обмеження періоду зарахування до пільгового стажу лише з 07.03.2022 по 26.01.2025.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив зарахувати до пільгового стажу період проходження військової служби з 25.02.2022 по 07.02.2025, протягом якого він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України та захисту держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

При цьому довідка військової частини №248 від 26.01.2025 підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях станом на дату її видачі, однак сама по собі дата видачі довідки не спростовує факту подальшого проходження військової служби до 07.02.2025 та не може бути підставою для обмеження періоду зарахування стажу.

Колегія суддів зазначає, що визначальним у даному випадку є сам факт проходження позивачем військової служби в особливий період та участі у заходах із забезпечення оборони України, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Щодо призначення пенсії, слід вказати наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно зі ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Так, у постанові від 28.05.2020 у справі №819/654/17 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

За загальним правилом, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні. З іншого боку, відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком без належного з`ясування питання про наявність у нього права на таку пенсію.

За таких обставин, суд першої інстанції в цій частині дійшов вірного висновку, що в даному випадку, відповідач має обов`язок здійснити належну перевірку наявності у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», після чого прийняти відповідне рішення.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.02.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоду проходження військової служби з 25.02.2022 по 07.02.2025 підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити. частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №160/10171/25 – скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби з 26.01.2025 по 07.02.2025.

Ухвалити у цій частині нове рішення.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по Списку № 1 затвердженого Постановою КМУ № 202 від 31.03.1994 року ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцзахисту від 20.01.1992 № 8 в розрахунку один місяць служби за три період проходження військової служби з 25.02.2022 по 07.02.2025 р., протягом якого я як військовослужбовець брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 07.03.2022 по 16.11.2022, з 11.12.2022 по 16.01.2023, з 09.04.2023 по 21.05.2023, з 20.07.2023 по 08.08.2023, з 12.01.2024 по 24.01.2024, з 25.01.2024 по 08.02.2024, з 18.02.2024 по 25.07.2024, з 08.08.2024 по 28.08.2024, з 02.09.2024 по 27.10.2024, з 06.11.2024 по 26.01.2025 за професією машиніст гірничих виїмкових машин з повним робочим днем в шахті.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №160/10171/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя С.М. Іванов

суддя Д.В. Чепурнов