Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №480/9111/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 р. Справа № 480/9111/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2026, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602 по справі №480/9111/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

третя особа Головне управління Національної поліції в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ГУНП В Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та про розшук позивача;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку та про розшук позивача;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення до органів НПУ звернення про розшук, доставлення позивача, як особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 позов задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та про розшук ОСОБА_1 .

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку та про розшук ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення до органів НПУ звернення про розшук, доставлення ОСОБА_1 , як особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 та прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в умовах правового режиму воєнного стану, спричиненого повномасштабною збройною агресією рф проти України, виконання громадянами України конституційного обов`язку щодо захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України є безумовним та першочерговим завданням. Питання військового обліку та виконання військового обов`язку набуває особливої актуальності для всіх громадян України. Розуміння своїх прав та обов`язків у цій сфері є надзвичайно важливим, адже від цього залежить не лише особиста юридична безпека, але й обороноздатність держави вцілому. Проходження ВЛК являється не правом, а встановленим законом обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого настає передбачена відповідальність. Відносно позивача за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформовано направлення від 17.10.2025 № 5242250 на проходження ВЛК, котре направлено в електронний кабінет військовозобов`язаного, роздруковано та внесено до Журналу реєстрації направлень на ВЛК. У сформованому направленні була зазначена інформація згідно з вимогами законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, дата початку і строк завершення медичного огляду. Про наявність направлення на ВЛК та необхідність проходження медичного огляду ОСОБА_1 був достеменно обізнаний, оскільки у власноруч виготовленій письмовій заяві від 17.10.2025 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний вх. № 16003) зазначив про відмову від проходження ВЛК, яку аргументував «відсутністю медичної документації». З адміністративною відповідальністю був ознайомлений. Крім того, факт відмови від медичного огляду також підтверджується незаповненою лікарями Карткою обстеження та медичного огляду, куди кожним лікарем вносяться висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз. У відповідній графі згаданої Картці позивач зазначив про відмову від проходження ВЛК. Послідовні дії позивача у їх сукупності та співставленні свідчать про безумовну обізнаність щодо обов`язку проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та його свідому відмову від вчинення необхідних юридично значимих дій.

ГУНП В Сумській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з вимогами апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 та прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку військовозобов`язаних громадян України у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У позовній заяві зазначено, що 17 жовтня 2025 року службові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 затримали ОСОБА_1 та доставили до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 , де наполягали на проходженні ним військово-лікарської комісії.

Позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії 17 жовтня 2025 року, оскільки він не отримував повістку про необхідність з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК саме 17 жовтня 2025 року, а відтак не мав при собі документів, які підтверджують стан його здоров`я.

17 жовтня 2025 року службові особи склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження військово-лікарської комісії.

20 жовтня 2025 року у мобільному застосунку "Резерв+" у позивача з`явилося повідомлення про порушення правил військового обліку за не проходження ВЛК з пропозицією визнати правопорушення та сплатити 50 % штрафу, що складає 8500,00 грн.

Цього ж дня, 20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про визнання правопорушення за не проходження ВЛК через застосунок "Резерв+".

21 жовтня 2025 року у застосунку "Резерв +" з`явилася інформація про наявність постанови від 21 жовтня 2025 року про притягнення його до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (за відмову від проходження ВЛК), а у розділі "Штрафи" з`явилося повідомлення про необхідність сплатити 50 % штрафу у сумі 8500,00 грн.

21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 оплатив штраф у розмірі 8500,00 грн.

05 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку отримав постанову від 28 жовтня 2025 року № Х 10/25-156, якою його притягнуто до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (за відмову від проходження ВЛК 17.10.2025).

20 листопада 2025 року з застосунку "Резерв +" ОСОБА_1 дізнався про те, що 18 листопада 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до органів Національної поліції, щоб доставити його для складання протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що він перебуває у розшуку.

26 листопада 2025 року представником позивача отримано відповідь на адвокатський запит від Сумського РУП ГУНП в Сумській області, в якому зазначено наступне: "Станом на 25.11.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано за №107387 від 19.11.2025 в системі ІПНП Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області. Водночас звертаємо увагу, що інформація відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надійшла до вказаного підрозділу в електронному вигляді (Е3927354 від 18.11.2025) відповідно до пункту 56 Положення шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС. Зазначена інформаційна взаємодія здійснюється відповідно до вимог Порядку електронної інформаційної взаємодії Міністерства оборони України (далі - МОУ), Міністерства внутрішніх справ України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, затвердженого спільним Наказом Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України 18 травня 2023 року No 290/411, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2023 року за No 1052/40108. Ураховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги той факт, що електронне звернення формується в інформаційних ресурсах МОУ у визначеному форматі рекомендуємо Вам звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 .".

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26.01.2026 у справі № 2-а/591/651/25 постанову від 28 жовтня 2025 року № Х 10/25-156 скасовано та закрито провадження у справі.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та про розшук позивача, останній звернувся до суду з позовною заявою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали судової справи не містять доказів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на підставі частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26.01.2026 у справі № 2-а/591/651/25 постанову від 28 жовтня 2025 року № Х 10/25-156 скасовано та закрито провадження у справі, протилежного відповідачем не доведено та відповідних доказів суду не надано, тому дії відповідача щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивача правил військового обліку є протиправними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).

Окрім того, Указом Президента України Про загальну мобілізацію № 65/2022 від 24.02.2022 (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон України № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 України № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із ч. 8 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.

Частиною 9 ст. 1 Закону України № 2232-XII визначені категорії громадян України щодо військового обов`язку, а саме: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України № 2232-XII громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України № 2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону України № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 2 ст. 33 Закону України № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154).

Відповідно до п. 1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно із п. 2 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (у редакції від 17.04.2025), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого: здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Пункт 79 Порядку № 1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 № 1951-VІІІ органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч. 8 статті 5 Закону України № 1951-VІІІ органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України № 1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 ст. 14 Закону України № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 п. 12 розділу III «Відомості, що вносяться до Реєстру»), передбачено, що отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.

Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв+ надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.

Згідно зі ст. 14-1 Закону України № 1951-VІІІ електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв+.

Так, із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку військовозобов`язаних громадян України у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як вбачається із встановлених судовим розглядом обставин та не спростовується сторонами у справі, позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії 17.10.2025, оскільки він не отримував повістку про необхідність з`явилися до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження ВЛК саме 17 жовтня 2025 року, а відтак не мав при собі документів, які підтверджують стан його здоров`я.

17.10.2025 службові особи склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження військово-лікарської комісії.

20.10.2025 у мобільному застосунку "Резерв+" у позивача з`явилося повідомлення про порушення правил військового обліку за не проходження ВЛК з пропозицією визнати правопорушення та сплатити 50 % штрафу, що складає 8500,00 грн.

Цього ж дня, 20.10.2025 ОСОБА_1 подав заяву про визнання правопорушення за не проходження ВЛК через застосунок "Резерв+".

21.10.2025 у застосунку "Резерв +" з`явилася інформація про наявність постанови від 21.10.2025 про притягнення його до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (за відмову від проходження ВЛК), а у розділі "Штрафи" з`явилося повідомлення про необхідність сплатити 50 % штрафу у сумі 8500,00 грн.

21.10.2025 ОСОБА_1 оплатив штраф у розмірі 8500,00 грн.

05 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку отримав постанову від 28.10.2025 № Х 10/25-156, якою його притягнуто до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (за відмову від проходження ВЛК 17.10.2025).

20.11.2025 з застосунку "Резерв +" ОСОБА_1 дізнався про те, що 18.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до органів Національної поліції, щоб доставити його для складання протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що він перебуває у розшуку.

26.11.2025 представником позивача отримано відповідь на адвокатський запит від Сумського РУП ГУНП в Сумській області, в якому зазначено наступне: "Станом на 25.11.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення зареєстровано за No 107387 від 19.11.2025 в системі ІПНП Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області. Водночас звертаємо увагу, що інформація відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надійшла до вказаного підрозділу в електронному вигляді (Е3927354 від 18.11.2025) відповідно до пункту 56 Положення шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС. Зазначена інформаційна взаємодія здійснюється відповідно до вимог Порядку електронної інформаційної взаємодії Міністерства оборони України (далі - МОУ), Міністерства внутрішніх справ України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, затвердженого спільним Наказом Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України 18 травня 2023 року No 290/411, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2023 року за No 1052/40108. Ураховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги той факт, що електронне звернення формується в інформаційних ресурсах МОУ у визначеному форматі рекомендуємо Вам звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_7 .".

Згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26.01.2026 у справі №591/12641/25 постанову від 28 жовтня 2025 року № Х 10/25-156 скасовано та закрито провадження у справі.

Водночас, відповідачами у справі №591/12641/25 були ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому останні обізнанні щодо прийнятого рішення у вказаній справі.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26.01.2026 у справі №591/12641/25 набрало законної сили 06.02.2026.

У свою чергу, пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачає, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Колегія суддів наголошує, що адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачає диспозиція статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності.

При цьому, колегія суддів наголошує, що матеріали судової справи не містять доказів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на підставі частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26.01.2026 у справі № 2-а/591/651/25 постанову від 28 жовтня 2025 року № Х 10/25-156 скасовано та закрито провадження у справі.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вказаній нормі, відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил військового обліку.

За даних обставин, колегія суддів погоджується з висновкок суду першої інстанції про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та про розшук ОСОБА_1 .

Обираючи спосіб захисту порушеного права внаслідок протиправного внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_2 колегія суддів виходить з наступного.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Враховуючи встановлені під час апеляційного перегляду справи обставини справи, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку та про розшук ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 по справі №480/9111/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич