Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №182/7215/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7215/25

Провадження № 2/0182/2208/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.05.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Нікополя Дніпропетровської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Нікополя Дніпропетровської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка йому доводиться бабусею. Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який їй належав на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.06.2008 року. За життя померла належним їй майном не розпорядилась та заповіту не склала, тому, у відповідності до ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкове майно одержують особи за законом. При цьому, позивач вказує, що на день смерті своєї бабусі він фактично мешкав разом з нею, здійснював за нею догляд та лікування, утримував її, поховав її та продовжує проживати за вказаною адресою, утримувати вищевказаний будинок по теперішній час. Проте, 24.02.2022 року почалася повномаштабна війна російської федерації проти України та Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, і який діє на час розгляду справи. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27 липня 2022 року № 169) місто Нікополь (Нікопольська міська територіальна громада) включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні), станом на 23 липня 2022 року. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Нікопольська міська територіальна громада віднесена до Території активних бойових дій з 21.07.2022 року. Через постійні обстріли міста та побоювання за своє життя, позивач тільки 23 вересня 2025 року звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Іопеля С.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі. Однак, постановою у вчиненні нотаріальної дії від 30.09.2025 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з причини пропуску визначеного законом строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду. Тому, на підставі викладеного, позивач змушений звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк в три місяці з моменту набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, при цьому, від нього на адресу суду надійшла заява, в якій він просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, на задоволенні позову наполягав та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.75).

Представників відповідача про розгляд справи було повідомлено належним чином, однак, своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористались. Хоча, на адресу суду надіслали заяви, в яких просять розгляд справи проводити за їх відсутності та ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.26-27).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини по поважній причині, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

При цьому, правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача по справі ОСОБА_2 (а.с.5). Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-13). Відповідно до матеріалів справи, витребуваних судом, у відповідності до ст.84 ЦПК України, на підставі заяви позивача від 23 вересня 2025 року, приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Іопелем С.О. була заведена спадкова справа. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу було відмовлено з причини пропуску, визначеного законом строку для прийняття спадщини (а.с.45, 74). Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог послався на те, що строк для прийняття спадщини було пропущено ним з поважної причини через повномасштабну війну російської федерації проти України.

Суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як зазначено у постанові нотаріуса, п.3 постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше, ніж на 4 місяці.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, який діє на час розгляду справи.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану, статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 Про введення воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29 червня 2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив наступний висновок. Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються, відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч.2 ст.4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватись за загальним правилом лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених, виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст.1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч.1 ст.1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст.ст.1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто, сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте, в законі, вочевидь, з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч.2 ст.1272 ЦК України); для спадкоємця звернутись з позовною вимогою та, за наявності поважної причини, суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які, відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є обов`язковими для застосування, позивач, звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений чинним законодавством для прийняття спадщини, пропустив, проте, має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року визначено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач з вищевказаних поважних причин пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому суд визначає позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 1272 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Нікополя Дніпропетровської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН – НОМЕР_1 ), додатковий строк в три місяці з моменту набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал