Постанова від 05 травня 2026 р. у справі №205/3916/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/3916/26

Номер провадження3/205/1326/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року м. Дніпро

Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Таус М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

16 березня 2026 року о 00 годині 13 хвилин громадянин ОСОБА_1 , рухаючись у Новокодацькому районі міста Дніпра по вул. Олександра Кошиця (Караваєва), біля будинку № 9, керував транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різким запахом алкоголю з порожнини рота, нестійкою ходою та почервонінням обличчя.

На законну вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

З урахуванням положень ст. ст. 268, 277 КУпАП, а також встановлених законом строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Смірнов проти України, відповідно до якої учасник судового провадження зобов`язаний з розумною періодичністю цікавитися перебігом розгляду своєї справи, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та не допускати дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку та запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відмова від проходження огляду є самостійною формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615969 від 16.03.2026 року; рапорт працівника поліції; відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису встановлено, що після зупинки транспортного засобу особа чоловічої статі, а саме ОСОБА_1 , який перебував на водійському сидінні автомобіля, перемістився на заднє пасажирське сидіння транспортного засобу. Після цього інша особа чоловічої статі, яка перебувала у салоні автомобіля та є другом ОСОБА_1 , опинилась на водійському сидінні.

На запитання працівників поліції щодо того, хто керував транспортним засобом, ОСОБА_1 заперечував факт керування автомобілем. Водночас особа, яка перебувала на водійському сидінні після переміщення ОСОБА_1 , на запитання поліцейського про те, чи керував він транспортним засобом, жестами, зокрема похитуванням голови, також заперечувала факт керування автомобілем.

У ході подальшого спілкування друг ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, однак надалі почав змінювати свої пояснення та повторно заперечувати цей факт.

З відеозапису також вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було повідомлено про наявність у нього ознак сп`яніння, після чого йому було роз`яснено порядок проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Крім того, поліцейськими було роз`яснено правові наслідки відмови від проходження такого огляду.

Разом із тим, ОСОБА_1 не висловив чіткої позиції щодо проходження огляду, уникав прямої відповіді на поставлені запитання та зазначав, що він «ще не визначився», чи буде проходити огляд та їхати до закладу охорони здоров`я. При цьому він продовжував заперечувати факт керування транспортним засобом та своїми діями фактично затягував процедуру проведення огляду.

Суд зазначає, що хоча прямої словесної відмови від проходження огляду ОСОБА_1 висловлено не було, однак його поведінка, ухилення від надання чіткої відповіді, небажання виконувати законні вимоги працівників поліції та затягування процедури свідчать саме про фактичну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд оцінює досліджений відеозапис як належний, допустимий та достовірний доказ, оскільки він отриманий уповноваженими особами в межах їх повноважень, є послідовним, безперервним, узгоджується з іншими матеріалами справи та не містить ознак монтажу чи стороннього втручання.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для встановлення вини ОСОБА_1 .

При призначенні адміністративного стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини та обставини справи.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності відповідно до ст. 17 КУпАП не встановлено. Строк притягнення до адміністративної відповідальності не сплив.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи та запобігання вчиненню нових правопорушень.

З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір підлягає стягненню з особи, на яку накладено адміністративне стягнення.

На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. ст. 8, 33, 36, 40-1, 280, 282, 283 КУпАП, суд ——

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та покласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. Про сплату штрафу правопорушник зобов`язаний повідомити суд шляхом надання відповідних платіжних документів (квитанцій).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги про апеляційне оскарження протягом десяти днів із дня її проголошення.

Суддя: Максим ТАУС