Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 11 травня 2026 р.
Справа: №175/6514/26
Суддя: Озерянська Ж. М.
Справа № 175/6514/26
Провадження № 3/175/2675/26
Постанова
Іменем України
12 травня 2026 року с-щі Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М. розглянувши матеріали, що надійшли з Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 173-2, Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №842855 від 07 березня 2026 року встановлено, що 07 березня 2026 року о 16-03 год. в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме ображала образливими словами, кричала, наносила удари рукою в обличчя, внаслідок чого могла бути завдана шкода його фізичному та психологічному здоров`ю.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі, вину визнала, а тому на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважаю за необхідне розглянути справу у відсутність правопорушника на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Водночас, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №842855 від 07 березня 2026 року, ОСОБА_1 притягається до відповідальності, за те, що 07 березня 2026 року о 16-03 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_3 вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме ображала образливими словами, кричала, наносила удари рукою в обличчя, внаслідок чого могла бути завдана шкода його фізичному та психологічному здоров`ю, що не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 126, 247, 283-284 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв?язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя Озерянська Ж.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua