Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №580/10029/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року справа № 580/10029/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 далі – ФОП ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Центрального міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі – ЦМУ Держпраці, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управлінням Державної служби України з питань праці № Ц/ЧК/157/РН/308/ПТ/ПС від 16.06.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивачки зазначила, що під час перевірки позивачка надала всі наявні документи, копію свідоцтва про реєстрацію фізичної особи підприємця, документи, що підтверджують повноваження, всю документацію на продукцію, окрім однієї позиції товару, яка тимчасово була без документів, а саме рукавички DARS 2710. Жодних активних дій щодо перешкоджання перевірці не здійснювалось, продукція не приховувалась, інспектору був забезпечений повний доступ, доказів свідомих та цілеспрямованих дій позивача, з метою створення перешкод для проведення перевірки відповідач не надав.

Також представниця позивачки зазначила, що позивачці не було повідомлено про день, час і місце розгляду справи про накладення штрафу за порушення Законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», жодних документів вона не отримувала, що позбавило її права надати пояснення відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру».

Ухвалою від 10 вересня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.09.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивач помилково вказує на найменування виду продукції (типу), категорії та/або групи продукції, що зазначений під порядковим номером 59 Плану здійснення контролю продукції Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік, оскільки засоби індивідуального захисту (зокрема, засоби індивідуального захисту рук (захисні рукавиці; захисні рукавички; рукавиці і рукавички, які захищають від механічних ушкоджень; хімічних речовин; холоду і знижених температур; спеки і теплових випромінювань), значаться в п. 7 Плану здійснення ринкового нагляду на 2025 рік Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік як продукція, яка підлягає ринковому нагляду органами Держпраці у 2025 році шляхом проведення планових перевірок характеристик продукції.

Крім того зазначила, що у встановлений вимогою строк, документи, зазначені у пункті 3, 4, 5 Вимоги стосовно продукції № 2 рукавички DARS згідно з Додатком 1 до вимоги, позивачка не надала. При цьому, позивачка не надала письмових пояснень щодо причин невиконання вимоги або обставин, що об`єктивно унеможливили її виконання. Факт часткової відсутності (ненадання) документів на виконання п. 3 та 4 Вимоги зафіксовано в акті перевірки від 02.06.2025 № Ц/ЧК/157/РН/308 (розділ порушення), оскільки відсутність таких документів на продукцію є порушенням вимог Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62. На виконання п. 5 Вимоги позивачка не надала документи, що дають змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив продукцію, що перевірялася (продукція № 2 рукавички: DARS згідно з Додатком 1) та/або документацію, що дає змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, якому поставлено таку продукцію (в тому числі накладні, договори, інвойси, митні декларації, платіжні доручення, тощо). Також вказала, що листом від 03.06.2025 № Ц/3.1/19635-25 (рекомендований лист № 0601153927247) ФОП ОСОБА_1 роз`яснено права і обов`язки учасника адміністративного провадження, повідомлено про доступ до матеріалів справи та забезпечено реалізацію права бути заслуханим у справі про накладення штрафу відповідно до положень Закону України «Про адміністративну процедуру».

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що 27.05.2025 Міжрегіональне управління видало наказ № 540/Ц-ЗК «Про проведення планової перевірки характеристик продукції», на підставі якого оформлене направлення на проведення перевірки від 27.05.2025 № Ц/3.1/18605-25.

Згідно вищевказаного направлення начальнику відділу ринкового нагляду Коваленку Олексію Олександровичу та головному державному інспектору відділу ринкового нагляду Шендрик Юлії Іванівні доручено в період з 28.05.2025 по 02.06.2025 провести планову перевірку характеристик продукції: засобів індивідуального захисту рук (захисні рукавиці; захисні рукавички; рукавиці і рукавички, які захищають від механічних ушкоджень; хімічних речовин; холоду і знижених температур; спеки і теплових випромінювань), в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771, за місцем розміщення продукції: торговельні, складські приміщення, на території ринку по вул. Смілянська, 159 (159/1-159/3), в м. Черкаси.

28.05.2025 головний державний інспектор відділу ринкового нагляду Шендрик Ю.І. з метою проведення перевірки здійснила захід державного ринкового нагляду, в межах якого видала письмову вимогу про надання документів від 28.05.2025 № Ц/3.1/18605-25-В (вручена ФОП ОСОБА_1 28.05.2025 що підтверджується підписом), відповідно до якої позивачку зобов`язано надати:

- декларації про відповідність продукції, яка реалізується на час проведення перевірки та реалізовувалась, та на яку поширюється дія Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 року № 771;

- супровідну документацію, що додається до відповідної продукції та технічна документація на продукцію, передбачена Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою КМУ від 21.08.2019 року № 771 (в тому числі: паспорт, технічний файл, керівництво з експлуатації, інструкції);

- документи, що дають змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив продукцію та/або документацію, що дає змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, якому поставлено продукцію (в тому числі накладні, договори, інвойси, митні декларації, платіжні доручення, тощо).

Додаток № 1 до вимоги містить перелік продукції стосовно якої стосується вимога.

На виконання вимоги позивачка надала: видаткову накладну № 917 від 28.05.2025, декларацію про відповідність ТОВ «ВО «Дніпрошкіргалантерея» від 11.10.2021 № UA.023.D.00043-21, Інструкцію з використання Рукавиці звичайні для захисту від проміжніх ризиків Згідно ТР ЗІЗ №771 від 21.08.2019; видаткову накладну № 204 від 28.11.2024 щодо постачання рукавичок DARS трикотажні чорні від ФОП ОСОБА_2 (постачальник) ОСОБА_1 (одержувач); декларацію про відповідність продукції вимогам технічного регламенту засобів індивідуального захисту ТОВ «ДАРС КОМПАНІ» від 24.03.2023.

Відповідно до відмітки про виконання вимоги про надання документів від 28.05.2025 № Ц/3.1/18605-25-В, позивачка надала документи щодо переліку продукції, однак не надала на продукцію № 2 Додаток № 1 до вимоги – рукавички DARS 2710.

У акті перевірки від 02.06.2025 № Ц/ЧК/157/РН/308 контролюючий орган встановив порушення п. 30 Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 771 (Рукавички DARS, 2710: Перед наданням ЗІЗ на ринку України розповсюджувач не перевірив наявність на ЗІЗ знака відповідності, необхідних документів, інструкцій та інформації, визначених пунктом 9 додатку до II Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, що складені державною мовою, та не перевірив виконання виробниками та імпортерами вимог, визначених в пунктах 12, 13 та 22 Технічного регламенту індивідуального захисту.).

Також встановив невиконання позивачкою вимогу про надання документів № 3.1/18605-25-В від 28.05.2025 року до узгодженого терміну та до закінчення строку проведення перевірки, а саме: не виконано п. 3, п. 4 та п. 5 Вимоги щодо продукції № 2 рукавички DARS згідно Додатку 1 до Вимоги.

02.06.2025 головний державний інспектор відділу ринкового нагляду Шендрик Юлія Іванівна склала протокол № Ц/ЧК/157/РН/308/ПТ про виявлене(і) порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» що полягає у такому: створення перешкод у проведенні планової перевірки характеристик продукції: засоби індивідуального захисту рук (захисні рукавиці; захисні рукавички; рукавиці і рукавички, які захищають від механічних ушкоджень; хімічних речовин; холоду і знижених температур: спеки і теплових випромінювань)) в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 771, за місцем розміщення продукції: торгівельні, складські приміщення на території ринку, вул. Смілянська 159, м. Черкаси, шляхом невиконання встановлених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», вимог посадової особи, яка здійснює державний ринковий нагляд, а саме: Вимоги про надання документів № /3.1/18605-25-В від 28.05.2025 року до узгодженого терміну та до закінчення строку проведення перевірки. Не виконано п. 3, п. 4 та п. 5 Вимоги щодо продукції № 2 рукавички DARS згідно Додатку 1 до Вимоги, виданої головним державним інспектором відділу ринкового нагляду Шендрик Юлією Іванівною.

Також 02.06.2025 відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № Ц/ЧК/157/РН/308/РО/1 та обрав обмежувальний (корегувальний) захід відповідно до статей 28 - 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції’» та статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» - усунення формальної невідповідності та встановив термін виконання 16 червня 2025 року.

У подальшому відповідач прийняв рішення від 13 червня 2025 року № Ц/ЧК/157/РН/308/РО/1/РС про скасування рішення у зв`язку із повним виконанням рішення.

16 червня 2025 року відповідач прийняв постанову про накладення штрафу № Ц/ЧК/157/РН/308/ПТ/ПС у зв`язку із невиконанням позивачкою вимоги про надання документів № Ц/3.1/18605-25-В від 28.05.2025 року, а саме: п. 3, п. 4 та п. 5 Вимоги щодо продукції № 2 (рукавички DARS, згідно з Додатком 1 до Вимоги), що є порушенням, передбачене пунктом 6 частини 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та пунктом 3 частини 4 ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», що тягне за собою застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постанову відповідача про накладення штрафу позивачка вважає протиправною, а тому звернулася в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджене Положення про Держпраці (далі – Положення № 96), за змістом пункту 1 якого Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі – загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпункту 21 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України від 23.09.2022 № 170 (далі – Положення № 170) Центральне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Чернігівської, Київської та Черкаської областей.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон № 2735-VI).

Згідно із ст. 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; - орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін «орган ринкового нагляду» позначає також його територіальні органи; - сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

Відповідно до ст. 10 Закону № 2735-VI, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів.

Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд (сфера відповідальності органу ринкового нагляду), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1069.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Відповідно до ст. 24 Закону № 2735-VI планові перевірки характеристик продукції здійснюються згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

Згідно з п. 12 Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1069, засоби індивідуального захисту (крім засобів індивідуального захисту рятувальників (пожежників) та від пожежі) є видом продукції, щодо якої державний ринковий нагляд здійснюється Держпраці.

Засоби індивідуального захисту (зокрема, засоби індивідуального захисту рук (захисні рукавиці; захисні рукавички; рукавиці і рукавички, які захищають від механічних ушкоджень; хімічних речовин; холоду і знижених температур; спеки і теплових випромінювань), відображений у п. 7 Плану здійснення ринкового нагляду на 2025 рік Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік як продукція, яка підлягає ринковому нагляду органами Держпраці у 2025 році шляхом проведення планових перевірок характеристик продукції. Нормативно-правовий акт, дія якого поширюється на вищезазначений вид продукції (засоби індивідуального захисту) – Технічний регламент засобів індивідуального захисту, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 771.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону № 2735-VI, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.

Частиною 7 ст. 23 Закону № 2735-VI передбачено, що під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація, зокрема: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI, до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд встановив, що спірну постанову відповідач прийняв у зв`язку із невиконанням позивачкою вимоги про надання документів № Ц/3.1/18605-25-В від 28.05.2025 року, а саме: п. 3, п. 4 та п. 5 Вимоги щодо продукції № 2 (рукавички DARS, згідно з Додатком 1 до Вимоги).

Під час надання оцінки підставам прийняття спірної постанови, суд врахував, що 28.05.2025 головний державний інспектор відділу ринкового нагляду Шендрик Ю.І. здійснюючи захід державного ринкового нагляду, видала письмову вимогу про надання документів від 28.05.2025 № Ц/3.1/18605-25-В, відповідно до якої позивачку зобов`язано надати:

- декларації про відповідність продукції, яка реалізується на час проведення перевірки та реалізовувалась, та на яку поширюється дія Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 року № 771;

- супровідну документацію, що додається до відповідної продукції та технічна документація на продукцію, передбачена Технічним регламентом засобів індивідуального захисту, затвердженим постановою КМУ від 21.08.2019 року № 771 (в тому числі: паспорт, технічний файл, керівництво з експлуатації, інструкції);

- документи, що дають змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, який поставив продукцію та/або документацію, що дає змогу ідентифікувати суб`єкта господарювання, якому поставлено продукцію (в тому числі накладні, договори, інвойси, митні декларації, платіжні доручення, тощо).

Додаток № 1 до вимоги містить перелік продукції стосовно якої стосується вимога.

На виконання вимоги позивачка надала: видаткову накладну № 917 від 28.05.2025, декларацію про відповідність ТОВ «ВО «Дніпрошкіргалантерея» від 11.10.2021 № UA.023.D.00043-21, Інструкцію з використання Рукавиці звичайні для захисту від проміжніх ризиків Згідно ТР ЗІЗ № 771 від 21.08.2019; видаткову накладну № 204 від 28.11.2024 щодо постачання рукавичок DARS трикотажні чорні від ФОП ОСОБА_2 (постачальник) ОСОБА_1 (одержувач); декларацію про відповідність продукції вимогам технічного регламенту засобів індивідуального захисту ТОВ «ДАРС КОМПАНІ» від 24.03.2023, що підтверджується матеріалами доданими відповідачем до відзиву на позов.

Аналіз зазначених обставин вказує на те, що позивачка подала посадовій особі відповідача перелік запитуваних документів, зокрема, щодо продукції (рукавички DARS - № 2 згідно з Додатком 1 до Вимоги): декларацію про відповідність продукції вимогам технічного регламенту засобів індивідуального захисту ТОВ «ДАРС КОМПАНІ» від 24.03.2023 та видаткову накладну № 204 від 28.11.2024 щодо постачання рукавичок DARS трикотажні чорні від ФОП ОСОБА_2 (постачальник) ОСОБА_1 (одержувач).

Суд зазначає, що Акт перевірки від 02 червня 2025 року № Ц/ЧК/157/РН/308 не містить жодних обґрунтувань щодо невідповідності поданих позивачкою документів щодо продукції (рукавички DARS 2710), як і не містить оцінки наданих позивачкою документів на предмет їх достатності для виконання мети здійснюваної перевірки.

З урахуванням зазначеного, висновки відповідача про невиконання позивачкою вимоги про надання документів № Ц/3.1/18605-25-В від 28.05.2025 суд вважає необґрунтованими.

Перевіряючи спірну постанову на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд зазначає про її невідповідність засадам обґрунтованості та пропорційності, у зв`язку із чим її належить визнати протиправною та скасувати.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для ухвалення рішення по суті спору.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд врахував, що позивачка не подала доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 10000 грн, зокрема детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

Оскільки позивачка у сукупності не надала належних та допустимих доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивачки.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального міжрегіонального управлінням Державної служби України з питань праці від 16 червня 2025 року № Ц/ЧК/157/РН/308/ПТ/ПС.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управлінням Державної служби України з питань праці на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач – Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (04060, м. Київ, вул. Вавилових, 10, код ЄДРПОУ 44681053).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 13.05.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК