Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №500/4778/25 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4778/25

13 травня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 через представника - адвоката Балабана Петра Олеговича звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі також - ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якій просила:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі довідки №11/1/4075 від 13.03.2025;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії по втраті годувальника на підставі довідки №11/1/4076 від 13.03.2025;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки №11/1/4075 від 13.03.2025;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 на підставі довідки №11/1/4076 від 13.03.2025.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що разом з донькою отримує пенсію по втраті годувальника, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ). 24.03.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про проведення перерахунку власної пенсії та пенсії малолітньої доньки по втраті годувальника, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям чинної служби, надавши при цьому довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 вих. №4076 від 13.03.2025 та №4075 від 13.03.2025. Проте ГУ ПФУ в Тернопільській області відмовило у перерахунку пенсій на підставі поданих довідок.

Відтак позивач вважає протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії на підставі таких довідок, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом подання до суду належним чином завіреної копії довідки №11/1/4076 від 13.03.2025 та №11/1/4075 від 13.03.2025 виданої уповноваженим органом для перерахунку пенсії позивача та малолітньої доньки, а ухвалою суду від 21.08.2025 позовну заяву повернуто позивачу, яка оскаржувалася.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2025 апеляційну скаргу представника позивача Михайловської Мар`яни Володимирівни, яка діє у власних інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 - адвоката Балабана П.О. задоволено. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року про повернення позовної зави у справі №500/4778/25 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначено, що повернення позову було передчасним оскільки обставини справи можуть бути встановлені лише під час розгляду справи по суті.

Дана справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 05.02.2026.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.02.2026 дану справу передано на розгляд судді Баб`юку П.М.

Ухвалою суду від 10.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала надіслана представнику позивача і відповідачу у Електронний кабінет та отримана ними 12.02.2026.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач своїм правом не скористався та відзиву на позов не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від позивача (представника), крім позовної заяви, інших процесуальних заяв по суті справи чи клопотань не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника, яка призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ.

24.03.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про проведення перерахунку її пенсії та пенсії малолітньої доньки по втраті годувальника, у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям чинної служби, надавши при цьому (як зазначає позивач) довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 вих. №11/1/4076 від 13.03.2025 та №11/1/4075 від 13.03.2025.

Як слідує із листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.04.2026 №2476-2318/М-02/8-1900/25, за результатом розгляду звернення від 24.03.2025 щодо перерахунку пенсії, пенсійний орган повідомив позивачу, що довідка від 13.03.2025 за №11/1/4075 та від 13.03.2025 за №11/1/4076 не надходила.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку її пенсії на підставі вказаної довідки, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-XII).

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку №45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Так, у відповідності до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, за формою згідно з додатками 2 і 3.

У відповідності до додатку 2 вказаного Порядку, довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій містить інформацію про основні та додаткові види грошового забезпечення. Це включає відомості про розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавку за вислугу років, а також щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, такі як надбавки, доплати, премії та винагороди.

У позовній заяві позивач зазначає, що 24.03.2025 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про проведення перерахунку її пенсії та пенсії малолітньої доньки по втраті годувальника, у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям чинної служби, надавши при цьому (як зазначає позивач) довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 вих. №4076 від 13.03.2025 та №4075 від 13.03.2025, та листом відповідача №2476-2318/М-02/8-1900/25 від 07.04.2025 отримала відмову, яку оскаржує.

Водночас, в позовній заяві, посилаючись на норми права, вказує, що до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особа була звільнена зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком, у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Однак, суд зауважує, що документ (довідка) №11/1/4076 від 13.03.2025 та №11/1/4075 від 13.03.2025 є листами ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким розглянуто письмове звернення ОСОБА_1 у власних інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 .

Вказані листи не є довідками про розмір грошового забезпечення, не відповідають формі та змісту довідки, яка визначена Порядком №45 та не містять відомостей про розмір грошового забезпечення годувальника.

При цьому як слідує із вказаного листа, ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив позивачці у видачі відповідної довідки для перерахунку пенсії.

Щодо покликання представника позивача на те, що як слідує із заяви про перерахунок пенсій від 24.03.2025 до неї було долучено довідку №11/1/4076 від 13.03.2025 та №11/1/4075 від 13.03.2025, то суд зазначає, що згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07.04.2026 №2476-2318/М-02/8-1900/25, за результатом розгляду звернення від 24.03.2025 щодо перерахунку пенсії, пенсійний орган повідомив позивачку, що довідки №11/1/4076 від 13.03.2025 та №11/1/4075 від 13.03.2025 не надходили.

Отже, це ще раз підтверджує, що під час звернення позивачки до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до заяви про перерахунок пенсії від 24.03.2025 останньою було додано не довідки про розмір грошового забезпечення годувальника, а лише листи ІНФОРМАЦІЯ_1 №11/1/4076 від 13.03.2025 та №11/1/4075 від 13.03.2025 про відмову у їх видачі.

Вказана відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у видачі довідок про розмір грошового забезпечення може бути оскаржена позивачем в судовому порядку.

Натомість, позивачем подано позов до територіального органу Пенсійного фонду України про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника на підставі довідки №11/1/4076 від 13.03.2025 та №11/1/4075 від 13.03.2025, обґрунтовуючи його тим, що довідка про розмір грошового забезпечення годувальника надавалась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

При цьому, як встановлено судом з документів які долучені позивачем до позовної заяви, позивачка надіслала пенсійному органу не довідки про розмір грошового забезпечення, які визначено Порядком №45, а листи ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у видачі таких довідок.

Таким чином, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги не підтверджуються доказами, які долучені до позовної заяви.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Більш того, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права. При чому обов`язок щодо доказування факту наявності порушеного права покладається саме на позивача.

Суд також звертає увагу, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що позивач дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес порушені у сфері публічно-правових відносин.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб`єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача.

Тобто, що кожна особа (позивач) має право звернутися за захистом свого порушеного права, порушення якого допущено особою, до якої заявлено позов. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Однак, гіпотетичний інтерес не охоплюється судовим захистом. Наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно.

Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Слід наголосити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Натомість, у зв`язку з відсутністю довідок про розмір грошового забезпечення у відповідача були відсутні підстави здійснювати перерахунок пенсії позивача.

Право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення годувальника повинно бути підтверджене належними доказами, в даному випадку довідками про грошове забезпечення виданими уповноваженим суб`єктом.

Такі довідки станом на час звернення позивача із заявами до відповідача (24.03.2025) були відсутні, а тому, у пенсійного органу не виникло обов`язку здійснити перерахунок пенсії позивачу.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13 травня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.