Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №500/1074/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1074/26

12 травня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області (далі – Укртрансбезпека, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області №081458 від 04.11.2025 про застосування до фізичної ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 51000 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що 10.09.2025 працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області складено акт № 068347 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом за результатами перевірки транспортного засобу, що належить позивачу, і якою встановлено, що водій перевізника ФОП ОСОБА_1 здійснював вантажні перевезення з перевищенням встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001. № 1306 (далі - ПДР), а саме загальна маса транспортного засобу становить 40 т, що на 66,6 % перевищує встановлені законодавством норми. 04.11.2025 на підставі цього акту винесено оскаржувану постанову №081458 про накладення адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000,00 грн.

Позивач не погоджується з вказаною постановою, вважає її протиправною і такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що посадовими особами відповідача здійснено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, при цьому точний габаритно-ваговий контроль не здійснювався. Товарно-транспортна накладна (далі - ТТН), як первинний документ бухгалтерського обліку, в силу свого правового призначення об`єктивно підтверджує кількісні та якісні характеристики вантажу, однак не є документом, який складається з метою визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, хоча такі відомості й підлягають відображенню в ній.

Ще позивач вказує, що місце проведення рейдових перевірок не зафіксовано на основі об`єктивних даних, а вказане виключно на основі особистого переконання посадових осіб відповідача. В акті перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 068347 від 10.09.2025 може бути взагалі невірно зазначено автомобільну дорогу, де проводилася рейдова перевірка, наприклад умисно або помилково (інспектор зазначив - за 50 м до дороги держаного значення).

З огляду на вказане просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

12.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що перевіркою зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення документального вагового контролю відповідно до вимог підпункту 5-1 пункту 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879). Відповідно до пункту 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

У даному випадку було проведено документальний контроль на підставі даних, наявних у товарно-транспортній накладній - маса вантажу у наданій для перевірки ТТН зазначена - 40,00 т. Пунктом 22.5 ПДР передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують допустимої фактичної маси для комбінованих транспортних засобів 24 т на дорогах місцевого значення. Перевіркою зафіксовано перевищення вагових обмежень, а саме: вага транспортного засобу з вантажем становила 40 т, що перевищує нормативно визначені 24 т на 66,6%.

З огляду на це, доводи про те, що уповноважені особи Укртрансбезпеки під час здійснення документального габаритно-вагового контролю на порушення вимог Порядку №879 об`єктивно не встановили фактичну масу транспортного засобу та вантажу, є припущеннями. Встановлення ваги вантажу відповідно до відомостей зазначених ТТН під час документального габаритно-вагового контролю повністю відповідає Порядку № 879.

Відповідач вважає доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувана постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У задоволені позову просить відмовити у позові повністю (а.с.15-22).

Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

10.09.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі направлення на рейдову перевірку №002619 від 05.09.2025 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі а/д О-231808, 50 м до а/д Р-48, Хмельницька область) транспортного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію CХЕ № НОМЕР_2 з напівпричіпом марки LANGENDORF номерний знак НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію CХІ№ НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_5 .

Під час перевірки встановлено, перевезення вантажу з порушенням встановлених вагових норм, а саме: загальна маса транспортного засобу 40 т, при допустимій 24 т, що на 66,6 % перевищує норматив, чим порушено вимоги статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), пункту 22.5 ПДР, про що складено акт №068347 від 10.09.2025. Акт підписаний водієм без зауважень чи заперечень (а.с.28).

Також складено акт №005572 від 10.09.2025 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.29).

Листом №84995/39/24-25 від 26.09.2025 Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на який він запрошувався (а.с.32-33).

За результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 04.11.2025 прийнято постанову №081458 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до ФОП ОСОБА_1 за порушення статті 48 Закону № 2344-ІІІ, пункту 22.5 ПДР, на підставі абзацу 17 частини першої статті 60 цього Закону застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 51000 грн (а.с.34).

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 2, 15, 19, 27, 54, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - рейдова перевірка) визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі – Порядок №1567).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За змістом пунктів 8, 12 цього ж Порядку рейдова перевірка проводиться шляхом зупинення транспортного засобу або без такого зупинення. Водій транспортного засобу після зупинки транспортного засобу зобов`язаний надавати посадовій особі документи, на підставі яких здійснюється перевезення, виконувати вимоги посадової особи, передбачені законодавством про автомобільний транспорт, та розпочинати рух лише з дозволу посадової особи.

Пункт 13 Порядку №1567 визначає, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки). У разі виявлення в ході рейдової перевірки порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових вантажів посадовою особою додатково складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів за формою згідно з додатком 3 або акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за формою згідно з додатком 4.

Матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 16 Порядку №1567).

Згідно з пунктами 17 та 19 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративну процедуру”. За результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5.

Таким чином, Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, уповноважений здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Абзацом 17 частиною 1 статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі – Правила № 363), які визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Згідно з розділом 1 Правил № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

За приписами пункту 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені Законом України “Про автомобільний транспорт”, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. У разі необхідності форма товарно-транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу.

Згідно з пунктом 11.2 Правил № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Приписами пункту 11.3 цих же Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України “Про захист персональних даних”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”.

Пунктом 11.4 Правил № 363 передбачено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику (пункт 11.4 Правил № 363).

Частиною 2 статті 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах, визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль (пункт 15 Порядку №879).

Відповідно до пункту 16 зазначеного Порядку габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку №879).

В свою чергу, документальний габаритно-ваговий контроль відповідно до підпункту 5-1 пункту 2 Порядку №879 являє собою визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Натомість, точний габаритно-ваговий контроль відповідно до підпункту 11 пункту 2 вказаного Порядку визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).

Таким чином, документальний контроль це складова габаритно-вагового контролю, який застосовується самостійно або у сукупності із точним контролем.

Згідно з підпунктом “б” пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, зокрема, комбіновані транспортні засоби максимального значення для автомобільних доріг місцевого значення - 24 т.

У спірному випадку при проведенні рейдової перевірки був проведений документальний габаритно-ваговий контроль, за результатами якого встановлене очевидне перевищення допустимої вами вантажу.

Так, судом з наданих відповідачем матеріалів перевірки встановлено, що в ході проведення посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області рейдової перевірки транспортного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію CХЕ № НОМЕР_2 з напівпричіпом марки LANGENDORF номерний знак НОМЕР_3 , що перебуває у власності позивача, виявлено, що водій здійснював перевезення вантажу згідно з ТТН №20 від 10.09.2025 (а.с.31), яку пред`явив до перевірки.

За змістом вказаної ТТН перевезення вантажу здійснювалося масою брутто 40 т. Автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 ; замовник ФГ “Нік-2”, вантажовідправник ФГ “Нік-2”; вантажоодержувач ПП “Лан-Оіл ТРЕЙД”.

При цьому запис у полі маси брутто, здійснений словами «Сорок», відсутній в копії ТТН, долученій позивачем до матеріалів позову.

У спірних правовідносинах було проведено саме документальний габаритно-ваговий контроль (додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу), що відповідає вимогам Порядку №879, та не потребує безпосереднього зважування транспортного засобу з використанням вагового обладнання, на чому наполягає позивач.

Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено: маса транспортного засобу з вантажем становить 40 т, що перевищує нормативно визначені 24 т на 66,6 %. Також відсутність дозволу на перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів призвело до складання 10.09.2025 акту №005572 від 10.09.2025 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акту №068347 проведення перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову. Суду не надані інші докази, які свідчили б про не відповідність або загрузку меншої кількості товару, ніж та яка зазначена в ТТН.

Суд звертає увагу, що належним та допустимим доказом факту порушення габаритно-вагових норм у випадку проведення документального габаритно-вагового контролю є саме товарно-транспортна накладна чи інший визначений законом документ на вантаж та реєстраційні документи на транспортний засіб із вказівкою його повної маси.

Як вже зазначалося судом відповідно до пункту 11 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є ТТН, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Таким чином, зазначені в ТТН №20 від 10.09.2025 відомості щодо маси вантажу, а також відомості про параметри транспортного засобу (вага автомобіля без вантажу), які зазначені в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, є правомірним джерелом інформації для визначення загальної маси транспортного засобу, а отже у досліджуваній ситуації - належним доказом встановлення перевищення норм вагових параметрів за наслідками проведеного працівниками Укртрансбезпеки документального габаритно-вагового контролю.

Крім того, суд зазначає, що організація заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на відповідних автомобільних дорогах, зокрема, в частині встановлення відповідних дорожніх знаків, покладається на інші державні органи та органи місцевого самоврядування та виходить за межі повноважень Укртрансбезпеки, визначених Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до акта перевірки, а також до оскаржуваної постанови, транспортний засіб позивача був зупинений та перевірка здійснювалася саме на а/д О-231808.

Судом встановлено, що розпорядженнмя Хмельницької обласної державної адміністрації №100/2022-р від 10.02.2022 «Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення Хмельницької області», передано автомобільні дороги загального користування місцевого значення в існуючому стані з балансу державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг» на баланс державної установи «Служба місцевих доріг Хмельниччини» (на праві господарського відання). На офіційному сайті державної установи «Служба місцевих доріг Хмельниччини» у вкладці «водіям і перевізникам» наведено карту доріг та їх перелік (https://dusmdh.km.ua/vodiiam-i-pereviznykam/karta-dorih). Відповідно до вказаного переліку автомобільна дорога О-231808 належить до доріг місцевого значення (обласна дорога).

Відтак, максимальна нормативно допустима фактична маса транспортного засобу при проїзді вказаною автомобільною дорогою становить 24 тони.

Крім того, рух саме по зазначеній дорозі місцевого значення О-231808 не заперечується в акті перевірки водієм, оскільки він підписаний без будь-яких зауважень чи заперечень.

З огляду на викладене та надані до суду докази позивачем не спростовані висновки контролюючого органу щодо здійснення перевезення вантажу з порушенням габаритно-вагових норм.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що доводи та твердження позивача не свідчать про порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам закону, а відтак скасуванню не підлягає. Штрафна санкція до ФОП ОСОБА_1 як перевізника застосована правомірно.

Відповідач довів правомірність оскаржуваних дій та постанови, такі дії та рішення вчинені (прийняті) з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання дій протиправними та скасування постанови належить відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області (вулиця Тролейбусна, 12, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46027, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 травня 2026 року.

Суддя Чепенюк О.В.