Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №320/10769/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м. Київ справа №320/10769/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу від 26.05.2023 №199-к.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку зі звільненням з посади судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю, розпорядженням керівника апарату Київського окружного адміністративного суду справу передано на повторний автоматичний розподіл справ.

Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність обставин вчинення нею порушення вимог законодавства, встановлення обставин чого стало підставою притягнення її до відповідальності шляхом прийняття оскаржуваного рішення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Так, відповідно до наказу Держлікслужби від 14.04.2023 № 166-к «Про порушення дисциплінарного провадження» (далі - наказ № 166-к) порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_3 , директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові щодо можливого дисциплінарного проступку.

Цим же наказом утворено дисциплінарну комісію з розгляд}- дисциплінарної справи щодо директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові ОСОБА_3 та затверджено її склад:

Микола Бондар - заступник начальника управління-начальник відділу контролю за дотриманням ліцензійних умов з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Управління оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами;

Ганна Долговська - заступник начальника Відділу правового забезпечення;

Тетяна Петкова - заступник начальника Відділу з управління персоналом;

Володимир Чекалін - начальник Відділу державного ринкового нагляду за обігом медичних виробів;

Марина Чмирук - головний спеціаліст Сектору запобігання та виявлення корупції.

Відповідно до пункту 10 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок) дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів, склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.

Пунктом 16 Порядку встановлено, що з числа членів дисциплінарної комісії обираються її голова та секретар.

21.04.2023 на засіданні дисциплінарної комісії (Протокол №1) було обрано:

голову дисциплінарної комісії - Володимира Чекаліна;

секретаря дисциплінарної комісії - Миколу Бондаря;

Пункт 19 Порядку передбачено, що формою роботи дисциплінарної комісії є засідання. Засідання дисциплінарної комісії є правоможним, якщо в ньому бере участь не менше половини її членів від загального складу.

Тобто, засідання дисциплінарної комісії, яка утворена Наказом 166-к є правомочним за умови, якщо в ньому бере участь не менше трьох членів комісії.

Пунктом 17 Порядку встановлено, що у разі відсутності на засіданні головуючого члени Комісії обирають з числа присутніх членів Комісії іншу особу, яка буде тимчасово головувати на відповідному засіданні. У разі відсутності голови або секретаря дисциплінарної комісії під час засідання члени дисциплінарної комісії обирають її голову або секретаря на час проведення цього засідання.

Так, 03.05.2023 на засіданні дисциплінарної комісії (Протокол №2) було присутні 4 члена комісії; одночасно, у зв`язку з відсутністю секретаря дисциплінарної комісії Миколи Бондаря, було обрано тимчасово, на час проведення цього засідання секретаря дисциплінарної комісії - Марину Чмирук.

Крім цього, 08.05.2023 на засіданні дисциплінарної комісії (Протокол №3) було присутні 3 члена комісії; одночасно, у зв`язку з відсутністю голови дисциплінарної комісії Володимира Чекаліна, було обрано тимчасово, на час проведення цього засідання головою дисциплінарної комісії - Марину Чмирук.

Таким чином, судом встановлено, що Держлікслужба забезпечила виконання Порядку та дотрималася процедури проведення дисциплінарного провадження. Відповідно, безпідставними є доводи позивача щодо відсутності особи, яка має юридичну освіту та голови дисциплінарної комісії на засіданнях дисциплінарної комісії, оскільки:

1) Комісія утворена відповідно до пункту 10 Порядку;

2) Кожне засідання дисциплінарної комісії було правоможним (Пункт 19 Порядку);

3) На кожному засіданні дисциплінарної комісії було забезпечено виконання пункту 16 та 17 Порядку щодо обрання голови та секретаря дисциплінарної комісії, в тому числі на час проведення засідання у разі відсутності;

4) Порядок не передбачає обов`язкової участі в кожному засіданні особи, яка має юридичну освіту. Наявна вимога тільки до мінімальної кількості членів комісії та правоможності. Слід відмітити, що всі засідання дисциплінарної комісії були проведення за участі щонайменше однієї особи, яка має юридичну освіту (Ганна Долговська та Микола Бондар).

У своїх письмових поясненнях від 24.03.2023 № 142-002.0.1/002.0/3-23, від 29.03.2023 №153-002.0.1/002.0.1/3-23, позивач зазначила, що 07.03.2023 брала участь у судовому засіданні Київського апеляційного суду та сумісних заходах за участю адвоката, що передували судовому процесу. Про факт її відсутності на робочому місці в усному порядку повідомлено начальника Відділу з управління персоналом І.В. Фомичову та ОСОБА_4 (остання була визначена Головою Держлікслужби тимчасовим керівником Департаменту, у зв`язку із відстороненням ОСОБА_3 від виконання посадових обов`язків директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові).

Дисциплінарною комісією було досліджено Положення про Департамент контролю якості лікарських засобів та крові (далі-Положення) (арк. дисциплінарної справи 46 - 51), посадова інструкція директора Департаменту (І.Суворової) (арк.дисциплінарної справи 52-54), та заступника директора Департаменту (Л.Горової) (арк.дисциплінарної справи 104-107), та встановлено, що

Так, у розділі 1 посадової інструкції директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові зазначено, що безпосередній керівник державного службовця за посадою Позивача є Голова Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Аналогічна норму містять і Правила внутрішнього службового розпорядку працівників апарату Держлікслужби.

Відповідно до пункту 5 статті 72 Закону України «Про державну службу» під час відсторонення від виконання посадових обов`язків, державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до Правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.

Отже, Суворова І., директор Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові, під час відсторонення від виконання посадових обов`язків повинна знаходитись на робочому місці та повинна була повідомити свого безпосереднього керівника Романа Ісаєнка, Голову Держлікслужби, а не осіб, які не уповноваженні приймати такі рішення.

Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача щодо належного інформування свого безпосереднього керівника про відсутність на службі, оскільки розділ 1 посадової інструкції директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові зазначено, що безпосередній керівник позивача є Голова Держлікслужби Роман Ісаєнко, а не ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Судом встановлено, що у процесі розгляду дисциплінарної справи, були опитані працівники Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові на предмет підтвердження наявності або відсутності на робочому місці протягом дня 07.03.2023 директора Департаменту І.Суворової, які за результатами опитування не підтвердили факт присутності ОСОБА_3 на робочому місці 07.03.2023.

Крім цього, заступник директора департаменту - начальник відділу організації державного контролю якості лікарських засобів та крові Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові ОСОБА_6 , робоче місце якого знаходиться в одному кабінеті з ОСОБА_7 , підтвердив факт її відсутності 07.03.2023 протягом робочого дня.

Посилання позивача на доповідну записку від працівників Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові від 04.03.2023 № 143-002.4.1/002.4/3-23 суд оцінює критично, оскільки всі працівники, які підписали доповідну записку знаходилися в підпорядкуванні позивача, відповідно будь-яке матеріальне заохочення (премія, надбавка) цих працівників напряму залежить від позивача.

Крім того, судом враховано, що судове засідання Київського апеляційного суду призначено на 07.03.2023 о 14.50 год.

Водночас, стаття 47 Закону України «Про державну службу» зобов`язує державного службовця дотримуватися Правил внутрішнього службового розпорядку. Відповідно до Правил внутрішнього службового розпорядку в апараті Держлікслужби встановлено п`ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями - суботою і неділею.

початок роботи з 8:00 - протягом тижня;

перерва на обід з 12:00 до 12:45 - протягом тижня;

кінець робочого дня з понеділка по четвер - о 17:00, у п`ятницю - о 15:45.

Чинне законодавство не містить норм, що надання (отримання) правової допомоги у робочий час є поважними причинами для відсутності на робочому місці, проте, зобов`язує працівника відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору виконувати свої трудові обов`язки у робочий час та перебувати на робочому місці.

Таким чином, на думку суду, дисциплінарна комісія вірно встановила факт відсутності позивача на роботі без поважних причин більше трьох годин (з врахуванням часу повітряної тривоги, яка тривала з 10.32 до 10.55) на службі 07.03.2023 в період з 08 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.

З урахуванням вищевикладеного, у зв`язку з відсутністю ОСОБА_8 на робочому місці 07.03.2023 у робочий час з 08 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв без поважних причин (відсутність більше трьох годин протягом робочого дня), що є дисциплінарним проступком, Головою Держлікслужби ОСОБА_9 було правомірно прийняте рішення (наказ Держлікслужби від 26.05.2023 № 199-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_8 )» оголосити ОСОБА_10 , директору Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові - догану.

Беручи до уваги зазначене вище у сукупності, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.