Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №200/9559/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Справа№200/9559/25

приміщення суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Незалежності, 1.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, протягом якого позивач має надати до суду: позовну заяву, оформлену у відповідності до вимог статей 160, 161, КАС України, із зазначенням чіткого викладу змісту позовних вимог, вказавши з якої саме дати позивач вимагає здійснити перерахунок його пенсії.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому уточнено прохальну частину позовних вимог у частині зазначення дати призначення пенсії (з 24.01.2022), іншу частину вимог - залишено без змін, а саме:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ13486010), щодо не включення до пільгового стажу за списком№1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періоду роботи з 02.08.1999 по 31.12.1999; з 01.01.2011 по 31.12.2015; з 27.01.2016 по 31.03.2016; з 01.05.2016 по 31.10.2016; з 01.12.2016 по 28.02.2017; з 29.06.2017 по 30.06.2017; з 31.03.2020 по 31.03.2020; з 01.01.2022 по 28.02.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії та зарахувати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 02.08.1999 по 31.12.1999; з 01.01.2011 по 31.12.2015; з 27.01.2016 по 31.03.2016; з 01.05.2016 по 31.10.2016; з 01.12.2016 по 28.02.2017; з 29.06.2017 по 30.06.2017; з 31.03.2020 по 31.03.2020; з 01.01.2022 по 28.02.2022, з дня призначенні пенсії (з 24.01.2022).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2025 продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви. Запропоновано позивачу надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.

02.01.2026 до суду надійшла заява, в якій представник позивача просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних щодо спірного періоду з 24.01.2022 по 03.06.2025 повернуто позивачу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №200/9559/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не включення до пільгового стажу за списком №1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , періоду роботи з 02.08.1999 по 31.12.1999; з 01.01.2011 по 31.12.2015; з 27.01.2016 по 31.03.2016; з 01.05.2016 по 31.10.2016; з 01.12.2016 по 28.02.2017; з 29.06.2017 по 30.06.2017; з 31.03.2020 по 31.03.2020; з 01.01.2022 по 28.02.2022 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії та зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 02.08.1999 по 31.12.1999; з 01.01.2011 по 31.12.2015; з 27.01.2016 по 31.03.2016; з 01.05.2016 по 31.10.2016; з 01.12.2016 по 28.02.2017; з 29.06.2017 по 30.06.2017; з 31.03.2020 по 31.03.2020; з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 04.06.2025.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2026 залучено до участі у справі №200/9559/25 в якості співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, Київська обл., м.Фастів, вул.Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548). Розпочато розгляд адміністративної справи спочатку в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч. 5 КАС України, без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу призначено пенсію з 24.01.2022, проте не зараховано до його пільгового стажу за списком №1 певні періоди роботи. Вважає дії ПФУ протиправними, оскільки незараховані періоди, підтверджені його трудовою книжкою та персональною відомістю форми-ОК-5. Вказане слугувало підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.

До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача-1 зазначив, що звернення позивача про призначення пенсії було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, позивачу з 15.06.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 відповідно Закону 1058. Вказує, що заяв про перерахунок встановленого зразка від позивача не надходило. Від позивача тільки засобами ВебПорталу Пенсійного фонду надходила скарга 01.12.2026 за № 55610/П-0500-25 - вихідний номер ВЕБ-05001-Ф-С-25-304544, яке було розглянуто у відповідності до норм Закону України від 02.10.1996 № 393/96 «Про звернення громадян». Проте Порядком № 22-1, визначено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення/перерахунок пенсії. Разом з тим, за встановлених у справі обставин позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії.

Також вважає, що позивачем порушено строк звернення до суду.

На підставі наведеного просив відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

Відповідач-2, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, відзив на позов суду не подав.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов до наступного.

ОСОБА_1 з 24.01.2022 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV).

Звернення позивача про призначення пенсії було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Із розрахунку пенсії позивача вбачається, що при призначенні пенсії позивачу не зараховано до пільгового стажу періоди: з 02.08.1999 по 31.12.1999; з 01.01.2011 по 31.12.2015; з 27.01.2016 по 31.03.2016; з 01.05.2016 по 31.10.2016; з 01.12.2016 по 28.02.2017; з 29.06.2017 по 30.06.2017; з 31.03.2020 по 31.03.2020; з 01.01.2022 по 28.02.2022.

Не погодившись з таким розрахунком пенсії, позивач 29.11.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, номер звернення ВЕБ-05001-Ф-С-25-304544, з наступним клопотанням: «Ознайомившись з нарахуванням та перерахунком пенсії, заявник не згоден з розрахунком стажу. З 02.08.1999 р. заявник був прийнятий у ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" у конверторний цех машиністом крана металургійного виробництва зайнятий на гарячих дільницях робіт. Та працював до 28.02.2022 р. Довідка форми ОК-5, яка сформована УПФУ та «Дані про особливі умови праці, що дають право на пільги в пенсійному забезпеченні», які було сформовано засобами автоматичних систем Пенсійного фонду, період роботи заявника з січня 2000 р. по лютий 2022 р. (включно) зашифрований кодом ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А1, що підтверджує пільговий стаж за списком№1. Трудова книжка підтверджує роботу заявника з 02.08.1999р.р. по 28.02.2022 р., за списком№1. На підставі викладеного прошу зарахувати періоди роботи з: 02.08.1999- 31.12.1999 ; 01.01.2011- 31.12.2015; 27.01.2016- 31.03.2016; 01.05.2016 - 31.10.2016; 01.12.2016- 28.02.2017 ; 29.06.2017- 30.06.2017;31.03.2020- 31.03.2020; 01.01.2022- 28.02.2022, до стажу роботи заявника за списком№1».

Листом від 26.12.2025 № 60268-55610/П-02/8-0500/25 ГУ ПФУ в Донецькій області роз`яснило причини неврахування спірних періодів страхового стажу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (п.6 ч.1 ст.92 Конституції України).

Відповідно до норм Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон №1788-XII), Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон №1058-IV).

Згідно із п.1 ч.1 та ч.4 ст.8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст.36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений ст.44 Закону №1058-IV, згідно положень якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону №1058-IV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком №22-1.

Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначеного Положення сформована, зокрема, у постановах від 13.02.2018 у справі №766/6029/17, від 20.02.2018 у справі №296/3579/17, від 27.03.2018 у справі №560/1073/17, від 27.03.2018 у справі №640/12426/17, від 07.09.2018 у справі №562/3048/16-а, від 07.09.2018 у справі №803/1569/16, від 07.09.2018 у справі №806/215/17, від 19.09.2018 у справі №806/2479/16 та від 20.09.2018 у справі №320/8057/16-а.

Відповідно до п.1.1. Порядку №22-1, заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436.

За правилами п.1.8, 1.9 Порядку №22-1, днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням, продовженням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, припиненням виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту1.8 цього розділу.

Крім того, постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.12.2015 за №25-1 «Деякі питання впровадження електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій» установлено, що Порядок № 22-1 застосовується з урахуванням того, що: із заявами про призначення пенсії до управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях, починаючи з 01.01.2016; в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Хмельницькій областях та у м. Києві - з 01.06.2016; у Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Харківській областях - з 01.07.2016; у Волинській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях - з 01.08.2016, можуть звертатися особи, які проживають (зареєстровані) в цих адміністративно-територіальних одиницях, незалежно від території обслуговування таких органів; заява та інші подані документи скануються зазначеними органами із використанням технічних засобів, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом та зберігаються в електронній пенсійній справі як копії документів, на підставі яких призначено пенсію.

Отже, законодавцем визначені альтернативні способи подачі заяв до органів з питань призначення пенсій.

Відповідно до п.4.1 Порядку №22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Згідно із п. 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє змісті належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01.01.2004, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч.3 ст.24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п.17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із п.12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи.

На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (пункт 4.3 Порядку №22-1).

Згідно з п. 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Аналогічні положення містяться у Законі України «Про адміністративну процедуру» №2073-IX від 17.02.2022 (далі Закон №2073-IX).

Зокрема, ст.36 Закону №2073-IX передбачає, що адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається, зокрема, за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов`язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону №2073-ІХ, заява повинна містити: найменування адміністративного органу, до якого вона подається; відомості, достатні для встановлення особи заявника, його контактні дані (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання заяви представником заявника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника; зміст вимоги заявника; дату складення заяви.

Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту заяви.

У відповідності до положень ст.42-43 Закону №2073-IX, заява реєструється адміністративним органом в день її надходження.

Відмова в реєстрації заяви не допускається.

Адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.

У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.

У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.

Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.

Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.

У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.

Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.

Таким чином, аналізуючи положення Закону №2073-ІХ суд доходить висновку, що відмова суб`єкта владних повноважень у вчиненні дій щодо розгляду звернення особи виключно з формальних підстав, без дотримання процедури залишення заяви без руху у разі наявності відповідних підстав, є прямим порушенням цього Закону. Така бездіяльність адміністративного органу суперечить як меті, так і змісту адміністративного провадження, що має забезпечувати ефективну, доступну та справедливу реалізацію прав особи у публічно-правових відносинах.

З урахуванням змісту вищезазначених положень та контексту спірних правовідносин, суд доходить висновку про те, що особа, яка претендує на перерахунок пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із відповідною заявою разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком №22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності не розгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27.11.2019 у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30.05.2018 у справі №537/3480/17, від 27.11.2019 у справі №748/696/17, від 26.02.2020 у справі № 541/543/17-а, від 16.12.2021 у справі №500/1879/20 та від 09.08.2023 у справі №520/5045/2020.

Крім того, у постанові від 23.09.2024 у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право особи на звернення за перерахунком пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України (ст.46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком №22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.

Так, фактичні обставини даної справи свідчать, що 29.11.2025 ОСОБА_1 звернувся із скаргою, в якій просив врахувати до його пільгового стажу за Списком №1 періоди: 02.08.1999-31.12.1999; 01.01.2011-31.12.2015; 27.01.2016-31.03.2016; 01.05.2016-31.10.2016; 01.12.2016-28.02.2017; 29.06.2017-30.06.2017; 31.03.2020-31.03.2020; 01.01.2022-28.02.2022. В обґрунтування поданої заяви зазначав, що з 02.08.1999 був прийнятий у ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" у конверторний цех машиністом крана металургійного виробництва зайнятий на гарячих дільницях робіт та працював до 28.02.2022. Довідка форми ОК-5, яка сформована УПФУ та «Дані про особливі умови праці, що дають право на пільги в пенсійному забезпеченні», які було сформовано засобами автоматичних систем Пенсійного фонду, період роботи заявника з січня 2000 р. по лютий 2022 р. (включно) зашифрований кодом ЗПЗ013А1, ЗПЗ014А1, що підтверджує пільговий стаж за списком №1. Трудова книжка підтверджує роботу заявника з 02.08.1999 по 28.02.2022 за списком №1.

Вищезазначене звернення містило всі істотні елементи, необхідні для розгляду питання про перерахунок пенсії позивача, однак відповідачем-1 за результатами розгляду цього звернення фактично не було прийнято мотивоване рішення про перерахунок (розрахунок) або про відмову в перерахунку (розрахунку) пенсії позивача.

Одночасно із цим, суд зазначає, що лист відповідача-1 «Про надання інформації» має інформаційний характер, та за своєю формою та суттю не є рішенням пенсійного органу про відмову у перерахунку пенсії.

Згідно з ч.1 - 2 ст.44 Закону №1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Пунктом 1.1 Порядку №22-1 встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

За приписами п.4.1, 4.2 Порядку №22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз.2 п.п.3 п.4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно з п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Отже, законодавством передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Тобто, наведене свідчить про те, що у разі звернення особи із заявою про призначення/перерахунок пенсії пенсійний орган зобов`язаний діяти згідно вказаного Порядку №22-1, зокрема, розглянути подану заяву та прийняти рішення за результатами розгляду такої заяви.

У ч.5 ст.45 Закону №1058-IV також встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Таким чином, нормами як Закону №1058-IV, так і Порядку №22-1, передбачено, що за результатами розгляду заяви про призначення/перерахунок пенсії та відповідних документів територіальний орган Пенсійного фонду приймає рішення, яке видається або направляється особі.

Як встановлено судом, представником позивачем подано до ГУ ПФУ в Донецькій області звернення щодо проведення перерахунку пенсії, однак відповідачем за результатами розгляду такого звернення не було прийнято рішення встановленої форми про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії позивача.

Одночасно із цим, суд зауважує, що лист відповідача-1, яким було надано відповідь на звернення позивача (зокрема, щодо обчислення пільгового стажу), має інформаційний характер.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що дії це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

В свою чергу, бездіяльність суб`єкта владних повноважень це завжди пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо визнання протиправними дій відповідача, оскільки в рамках спірних правовідносин відповідачем фактично було допущено протиправну бездіяльність.

Суд вважає, що допущена пенсійним органом бездіяльність суперечить принципу «належного врядування», що є невід`ємною складовою верховенства права. Цей принцип зобов`язує суб`єктів владних повноважень діяти добросовісно, прозоро, ефективно та бути максимально корисними для особи. Створюючи штучну перешкоду замість сприяння у реалізації права, відповідач діяв всупереч сутності належного врядування, що є неприпустимим у соціальній, правовій державі.

Крім того, відповідач допущеною ним бездіяльністю порушив принцип «правомірних очікувань». Особа, яка має встановлене законом право на перерахунок пенсії, має обґрунтовані та законні очікування, що держава в особі її органів діятиме передбачувано та послідовно для забезпечення реалізації цього права. Не здійснення відповідачем розгляду по суті питання щодо перерахунку пенсії позивача чітко виражене прохання підриває ці правомірні очікування та руйнує довіру громадянина до держави.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 по справі №826/1647/16, де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов`язків, під відмовою суб`єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.

За змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.

У межах спірних правовідносин суб`єктом владних повноважень було вчинене управлінське волевиявлення у формі бездіяльності з приводу обчислення грошової компенсації невикористаних відпусток (щорічної основної та додаткової оплачуваної як учаснику бойових дій) із включенням до середньоденного грошового забезпечення такого показника грошового забезпечення як додаткова винагорода, передбачена Постановою №168.

Водночас, відповідну протиправну бездіяльність позивач помилково ототожнює із вчиненням відповідачем протиправних дій.

Слід зазначити, що до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо не розгляду по суті звернення про перерахунок пенсії, заявленого ОСОБА_1 від 29.11.2025 №ВЕБ-05001-Ф-С-25-304544.

Стосовно позовних вимог зобов`язального характеру суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаних норм у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб`єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб`єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.

У разі якщо межі заявлених позовних вимог не дозволяють суду під час розгляду справи здійснити перевірку того, чи забезпечив позивач на момент його звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень виконання всіх без винятку вимог закону для отримання позитивного рішення та(або) якщо суб`єкт до якого звертається позивач має право діяти при прийнятті відповідного рішення на власний розсуд (тобто має альтернативні варіанти поведінки за наслідками розгляду звернення позивача), то суд, у межах свого розсуду, з метою уникнення перебирання на себе повноважень щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу, повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 11.02.2020 у справі №0940/2394/18, від 14.09.2021 у справі №320/5007/20 та від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 дійшов подібного висновку та вказав, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Поняття дискреційних повноважень наведене у п.7 ч.1 ст.2 Закону №2073-IX дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: дискреційне повноваження передбачено законом; дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

Так, з огляду на те, що за результатами розгляду звернення про перерахунок пенсії позивача, відповідачем-1 не було прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача, а також щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії та зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 02.08.1999 по 31.12.1999; з 01.01.2011 по 31.12.2015; з 27.01.2016 по 31.03.2016; з 01.05.2016 по 31.10.2016; з 01.12.2016 по 28.02.2017; з 29.06.2017 по 30.06.2017; з 31.03.2020 по 31.03.2020; з 01.01.2022 по 28.02.2022, суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги зобов`язального характеру є передчасними.

Водночас, суд, за загальним правилом, не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх передбачених підстав для відповідного перерахунку у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки вказане не входить до предмету судової перевірки, виходить за межі заявлених позовних вимог та є дискреційним повноваженням відповідача.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що прийняття судом рішення про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії та зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 02.08.1999 по 31.12.1999; з 01.01.2011 по 31.12.2015; з 27.01.2016 по 31.03.2016; з 01.05.2016 по 31.10.2016; з 01.12.2016 по 28.02.2017; з 29.06.2017 по 30.06.2017; з 31.03.2020 по 31.03.2020; з 01.01.2022 по 28.02.2022 з 04.06.2025, без попередньої перевірки усіх законодавчо визначених умов і підстав для такого перерахунку може призвести до прийняття необґрунтованого рішення, яке, у свою чергу, спричинить зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів, що не підлягають зарахуванню, або ж на користь особи, яка не має законного права на такий перерахунок.

Відповідно до п.3, 4 і 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; а може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Між тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 24.11.2015 у справі № 816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі №2а-204/12, у справі №802/1827/17-а від 18.06.2020).

Відтак, суд при перевірці правомірності дій, рішення та бездіяльності суб`єкта владних повноважень згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

Таким чином, враховуючи встановлений факт допущеної відповідачем-1 протиправної бездіяльності у спірних відносинах, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає достатніми підстави для покладення обов`язку на відповідача-1 розглянути звернення про перерахунок та виплату пенсії позивача та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Посилання відповідача-1 на порушення позивачем строку звернення до суду з позовом суд не приймає, оскільки ухвалою суду від 06.01.2026 позовну заяву в частині позовних вимог щодо проведення перерахунку пенсії за період з 24.01.2022 по 03.06.2025 повернуто позивачеві та на розгляді перебувала позовна заява в решті позовних вимог за період з 04.06.2025, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

У ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У ч.1 ст.6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно приписів ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

На підставі ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем-1 по справі, як суб`єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності допущеної ним бездіяльності.

Водночас, позивачем не доведено порушення власних прав та інтересів пенсійним органом у відповідній частині.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог […].

Разом із цим згідно з ч. 8 ст. 139 КАС України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене нормативно-правові приписи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-1 витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду по суті звернення про перерахунок пенсії, заявленого ОСОБА_1 29.11.2025 №ВЕБ-05001-Ф-С-25-304544.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву звернення ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 29.11.2025 №ВЕБ-05001-Ф-С-25-304544 та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Зеленов