Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №640/7035/22 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року Справа№640/7035/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.

Позивач просить суд: 1) визнати дії Державної фіскальної служби України протиправними, щодо відмови в підготуванні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та всіх необхідних документів; 2) зобов`язати Державну фіскальну службу України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та всіх необхідних документів.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач протиправно не направив до пенсійного фонду документи, які необхідні для призначення пенсії відповідно до п. б ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2022 року було відкрито провадження у справі № 640/7035/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії.

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу № 640/7035/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2025 року зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Тарасенку І.М.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року суддя Тарасенко І.М. прийняв до свого провадження адміністративну справу № 640/7035/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії. Розгляд справи вирішено проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року замінити первинного відповідача у справі № 640/7035/22 з Державної фіскальної служби України її правонаступником – його правонаступником Державною податковою службою України.

04 червня 2025 року Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року апеляційну скаргу Державної податкової служби України – задоволено: ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у заміні відповідача Державної фіскальної служби України на процесуального правонаступника Державну податкову службу України в адміністративній справі № 640/7035/22 відмовлено.

Представник Державної фіскальної служби України, був повідомлений про розгляду справи судом засобами електронної пошти, своїм правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.

У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 працював на різних посадах в Державній фіскальній Службі України.

Наказом від 17 травня 2021 року № 758-о був звільнений з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України за п. 64 пп. «є» (за порушення дисципліни).

30 грудня 2021 року ОСОБА_1 засобами Укрпошти звернувся до Державної фіскальної служби України з заявою, в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та всіх необхідних документів з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 « Про грошове забезпечення військовослужбовці, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

25 січня 2022 року поштовий конверт з заявою та документами був повернутий позивача, із зачиненням «адресат відсутній за вказаною адресою».

Позивач вважає, що неотримання поштової кореспонденції відповідачем не позбавляє його права звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, та враховуючи нормативній акти в редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, суд зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Державній кримінально-виконавчої служби України, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пунктом «б» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Отже, умови призначення пенсій за вислугу років передбачені ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та розповсюджуються на осіб, які працювали у відповідача.

Судом встановлено, що позивач звільнений зі служби 17.05.2021 року (за порушення дисципліни) на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 17 травня 2021 року № 758-о.

Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відтак позивач безпосередньо надає заяву про призначення пенсії за вислугу років та документи, необхідні для призначення такої пенсії, через відповідача, на якого покладена функція щодо їх доповнення та подання до певного органу Пенсійного фонду.

Згідно з п. 7 вказаного Порядку для призначення пенсії за вислугу років уповноважені структурні підрозділами міністерств та інших державних органів, в яких особи проходили службу, подають до органів Пенсійного фонду України такі документи: заяву, грошовий атестат, або довідку про розмір грошового забезпечення, і довідку про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, документи про страховий стаж, тощо.

Відповідно до п. 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

В поданні про призначення пенсії (форма якого яке є додатком № 2 до п. 12 Порядку) зазначається, зокрема, розрахунок вислуги років на пенсію, який складається за матеріалами особової справи.

Суд звертає увагу, що Порядком № 3-1 не передбачені повноваження відповідача відмовити у складанні вищезазначеного подання.

Відповідно до п. 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно п. 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії:

перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів;

перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п. 18 вказаного Порядку, рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Таким чином, саме орган Пенсійного фонду України здійснює правову оцінку стажу позивача для призначення пенсії, а також у разі його достатності призначає пенсію на підставі документів, що надані відповідачем та позивачем.

Суд наголошує на тому, що саме рішення органу Пенсійного фонду матиме юридичні наслідки для заявника, оскільки призначення пенсії чи відмова у цього з підстав недостатності стажу належить до компетенції цього органу. Можливість оскарження його рішень прямо передбачена законодавством та підтверджена численними судовими рішеннями.

Що стосується подання про призначення пенсії, воно не має самостійного юридичного значення для визначення стажу позивача, оскільки наведений в ньому розрахунок стажу не вважається обов`язковим для врахування органом Пенсійного фонду.

Подання відповідача, як і заява позивача про призначення пенсії є формальним документом, передбаченим процедурою проходження документів. Відображена у поданні інформація про стаж не впливає на права заявника через її необов`язковий для органу ПФУ статус. Порядком № 3-1 не передбачена можливість оскарження подання, що додатково підтверджує висновок про те, що воно не вважається актом індивідуальної дії у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Водночас, складання подання про призначення пенсії є обов`язковим згідно Порядку № 3-1. Підстав для відмови у цьому законодавство не передбачає, тому Державна фіскальна служба України зобов`язана надіслати подання до органу Пенсійного фонду.

Вказані положення законодавства відповідачем враховані не були, що призвело до вчинення відповідачем протиправної бездіяльності, а саме не підготовці та не направленні до Пенсійного органу подання про призначення ОСОБА_1 пенсії, згідно з додатком 2 до Порядку № 3-1 та всіх необхідних документів. Тому наведене призвело до порушення пенсійних прав позивача.

В той же час, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання дії Державної фіскальної служби України протиправними, щодо відмови в підготуванні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та всіх необхідних документів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу було відмовлено у підготовці та направленні відповідних документів до Пенсійного фонду.

З огляду на наведене з метою повного та ефективного захисту прав та інтересів позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправної бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо не підготування та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та всіх необхідних документів та зобов`язання Державну фіскальну службу України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання про призначення ОСОБА_1 пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та всіх необхідних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Отже, враховуючи викладене, та враховуючи співмірність заявлений та задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Державної фіскальної служби України області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 661,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної фіскальної служби України (юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України (юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) щодо не підготування та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання про призначення ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та всіх необхідних документів.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подання про призначення ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії згідно з додатком 2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 та всіх необхідних документів.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 661 (шістсот шістдесят одна) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко