Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №200/9529/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Справа№200/9529/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

усунути перешкоди у призначенні пенсії;

зобов`язати при призначенні пенсії зарахувати певні періоди трудової діяльності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, проте отримала відмову в зв`язку з відсутністю необхідного стажу та неврахуванням періодів роботи на підставі відсутності оригіналу трудової книжки. Позивач зазначає про протиправність прийнятого рішення, оскільки оригінал трудової книжки втрачено, проте є завірена копія, надати довідки відсутня можливість в зв`язку з бойовими діями. В зв`язку з наведеним звернулась до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 09 грудня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року в якості другого відповідача у справі залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відзив на позовну заяву, в якому зазначило про відсутність протиправних дій, оскільки ним не приймалось рішення при розгляді заяви про призначення пенсії позивачу. При цьому відповідач зауважив, що період перебування позивача на обліку у Краматорському центрі зайнятості з виплатою допомоги по безробіттю з 25.06.2003 по 26.06.2007 не враховано, оскільки відсутня інформація про припинення допомоги по безробіттю. Періоди роботи за 1981 - 1995 згідно трудової книжки від 08.10.1981 не враховано, оскільки відсутній оригінал трудової книжки. Не зараховано час догляду непрацюючої матері за дітьми до досягнення ними 3-річного віку через відсутність свідоцтво про народження (наявні лише паспорти). В зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Другий відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином повідомлене про розгляду справи судом, відзив на позовну заяву не надало.

Відповідно до вимог частини 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач надала відповідь на відзив, в якому підтримала доводи позовної заяви.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. До основних засад судочинства відноситься, зокрема, розумний строк розгляду справи судом. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. За визначенням пункту 11 частини першої статті 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до наведених норм, враховуючи здійснення судочинства в умовах збройної агресії проти України, справа розглянута впродовж розумного строку, необхідного для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 22.05.1997.

ОСОБА_1 11.11.2025 звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком за статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заяву про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та рішенням від 18.11.2025 № 032750003600 відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу 22 роки.

Станом на момент звернення позивач досягла віку 63 роки 0 місяців 19 днів.

Страховий стаж склав 10 років 4 місяці 27 днів.

До страхового стажу не зараховано період отримання допомоги з 23.09.2003 згідно з трудовою книжкою від 21.03.2001 № НОМЕР_3 , оскільки відсутня інформація про припинення допомоги по безробіттю, періоди роботи за 1981 - 1995 згідно з трудовою книжкою від 08.10.1981, оскільки відсутній оригінал трудової книжки. Не зараховано час догляду непрацюючої матері за дітьми до досягнення ними 3-річного віку через відсутність свідоцтва про народження (наявні лише паспорти).

Відповідно до розрахунку Форми РС-право до страхового стажу позивача зараховано такі періоди: з 01.09.1978 по 14.07.1981 (навчання), з 23.12.1998 по 01.04.1999, з 01.09.1999 по 30.11.1999, з 21.03.2001 по 14.08.2001, з 01.09.2003 по 04.09.2003, з 29.03.2004 по 03.04.2004, з 01.06.2004 по 29.10.2004, з 27.05.2007 по 11.08.2007, з 15.12.2007 по 11.01.2008, з 12.05.2008 по 22.10.2008, з 20.08.2012 по 12.02.2013, з 16.12.2013 по 31.05.2014, з 01.08.2014 по 29.08.2014, з 14.08.2018 по 31.03.2022, з 01.07.2024 по 12.07.2024, з 29.01.2025 по 30.09.2025.

До матеріалів справи додана трудова книжка серії НОМЕР_4 від 21.03.2001 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка містить (в межах спірних правовідносин) запис (№ 3) про отримання допомоги по безробіттю з 23.09.2003 у Краматорському центрі зайнятості, відповідно до наказу № 6502 від 25.06.2003. Запис про припинення допомоги відсутній.

Також позивачем надано документ, що містить назву «Трудова книжка» з поміткою «копія» на ім`я - ОСОБА_1 , 1962 року народження, дата заповнення – 08.10.1981. Зазначений документ містить відомості про роботу:

з 08.10.1981 по 17.02.1982 нянею в дитсадку № 61 м Краматорська;

з 30.12.1982 по 21.08.1982 кухаром в дит`ясла № 2 Краматорського вузлу зв`язку;

з 20.12.1982 по 21.12.1982 кухаром в дит`ясла № 2 Краматорського цементно-шиферному комбінаті;

Краматорському цементно-шиферному комбінаті:

з 20.06.1983 апаратником хімводоочищення пароводокомпресорного цеху;

з 19.12.1985 вантажником на склад;

з 01.04.1992 по дату видачі 14.02.1995 підсобним працівником в цех помолу цементу.

Запис містить печатку підпис працівника відділу кадрів та печатку підприємства.

Паспорт позивача на сьомій сторінці містить запис про дітей – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідачем надані копії паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; витяг з Держреєстру актів цивільного стану про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища позивачки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шлюб 27.08.1982 з ОСОБА_5 , розірвання шлюбу – ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно статті 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до приписів частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають, зокрема, особи після досягнення 63 років за наявності страхового стажу, починаючи з 1 січня 2025 року, від 22 до 32 років.

При обчисленні страхового стажу позивача, до складу якого входять періоди роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV, а саме положеннями Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до пунктів 1.7, 1.8 якого, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Відповідно до пункту 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Розділом 2 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Враховуючи наведене, суд констатує, що трудова книжка є основним документом для підтвердження трудової діяльності.

Надаючи оцінку документу під назвою «Трудова книжка», видана на ім`я ОСОБА_1 , від 08.10.1981 (копія) в якості доказу наявності страхового стажу за спірні періоди суд зазначає, що на час його видачі діяла “Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях”, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі – Інструкція № 162).

В подальшому вказані питання врегульовані Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29 липня 1993 року (далі – Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції № 162 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Відповідно пункту 2.11 розділу 2 Інструкції № 162, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або зміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Згідно з пунктом 2.12 розділу 2 Інструкції № 162, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка. Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

Розділ 5 Інструкції № 162 містив норми щодо видачі дублікату трудової книжки.

Аналогічні норми містить Інструкція № 58:

5.1. Особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

5.2. Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про

нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

5.3. Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який

підтверджується документами.

Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки.

Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника.

Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис.

Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані.

У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах.

У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство.

Враховуючи наведене, суд вважає, що надана позивачем копія трудової книжки може вважатись її дублікатом в розумінні Інструкції № 58.

Водночас, виконані в наданому документі записи про трудову діяльність містять суперечливі відомості щодо роботи в серпні-грудні 1982 року на підставі наказів № 651 від 20.12.82 та № 20 від 21.08.82 та № 20 від 21.12.82 (записи №№ 3-6). Не зазначено дату заповнення документу.

Згідно з індивідуальними відомостями за формою ОК-5 позивач працювала на підприємстві "КРАМАТОРСЬКИЙ ЦЕМЕНТНИЙ ЗАВОД-ПУШКА" в вересні-листопаді 1999 року, а в грудні 1998 року та січні – квітні 1999 року на підприємстві ДП "РЕМЖИЛСЕРВІС" ВАТ СКМЗ.

Проте в позовній заяві позивач вказує, що працювала на цементному заводі по 2001 рік.

В порушення Інструкції № 58 при заповненні трудової книжки НОМЕР_4 від 21.03.2001 позивачем не надано дублікат або вкладиш до трудової книжки, не заявлено про визначення попереднього стажу.

В зв`язку з не наданням позивачем інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, відсутність заяв про наявність свідків, які можуть підтвердити роботу у спірні періоди, наявні розбіжності не дають змоги суду встановити точний період страхового стажу позивачки, проте вказані обставини зобов`язують орган Пенсійного фонду здійснити заходи для перевірки наявної інформації про періоди роботи за 1981 – 2001 роки.

Згідно із записом в паспорті позивач народила дітей – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18.06.1984. Проте відповідно до копії трудової книжки з 20.06.1983 позивач працювала апаратником хімводоочищення пароводокомпресорного цеху, а з 19.12.1985 вантажником на складі.

Щодо не зарахування відповідачем періоду відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 11 Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Позивачем зазначається про роботу в період з 1982 року по 2001 рік та не заявлені вимоги щодо зарахування зазначеного періоду.

Проте, у разі не встановлення належними документами факту роботи у вказаний час, період до досягнення 3-річного віку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягає зарахуванню до страхового стажу. Зокрема, паспорт має бути прийнятим відповідачем при розгляді питання про зарахування періоду догляду за дитиною до страхового стажу.

Щодо неврахування до страхового стажу періоду отримання допомоги по безробіттю суд вказує, що статтею 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

При цьому, періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону № 1058-IV (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, визначених Законом № 1058-IV. Згідно із статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ до стажу роботи, що дає право на пенсію зараховується, зокрема, періоди одержання допомоги по безробіттю.

Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до 01.01.2010 період одержання допомоги по безробіттю підтверджується на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01.01.2010 довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач не отримувала державну допомогу по безробіттю, проте зауважено про відсутність інформації про припинення допомоги по безробіттю згідно з трудовою книжкою від 21.03.2001 № 215519.

Водночас, суд зазначає, що на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі Порядок № 22-1) при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з нормами пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, пенсійний орган в силу вимог діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Орган, що призначає пенсію, надає допомогу у разі звернення із заявою про призначення пенсії непрацюючим особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (п.3.3 Порядку № 22-1).

За результатами судового розгляду встановлено, що відповідачем не дотримані державні гарантії реалізації позивачем, як застрахованою особою, своїх прав, передбачених Законом № 1058-IV. В даному випадку, орган Пенсійного фонду не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б встановити достовірність інформації, викладеної у трудовій книжці на підтвердження стажу позивача та в частині отримання виплат по безробіттю з 29.03.2003.

Тому суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 032750003600 від 18.11.2025 є таким, що порушує право на соціальних захист, не відповідає приписам чинного законодавства та принципу верховенства права, через що таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

При цьому, з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не встановлено порушення прав позивача.

Стосовно способу захисту права суд враховує зміст статті 58 Закону № 1058-IV, якою визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Проте дискреційні повноваження відповідача допускають прийняття на свій розсуд рішень лише у разі можливості вибору у межах, встановлених законом. У справі, що розглядається, орган Пенсійного фонду прийняв рішення, яке не відповідає закону та порушує права позивача, що обумовлює скасування прийнятих відповідачами рішень.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням встановлених у справі обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача призначити пенсію.

Проте, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 032750003600 від 18.11.2025 та зобов`язання повторно розглянути заяву від 11.11.2025 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду про право на зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, обов`язок здійснення відповідачем перевірки отримання позивачем допомоги по безробіттю з 21.03.2003 та повідомлення позивача, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей та/або наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем сплачений судовий збір 1211,20 грн., вказана сума підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ЄДРПОУ 21108013) № 032750003600 від 18.11.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в в Сумській області (ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 11.11.2025 з урахуванням висновків суду про право на зарахування до страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, обов`язок здійснення відповідачем перевірки отримання позивачем допомоги по безробіттю з 21.03.2003 та повідомлення позивача про відсутність відомостей та/або наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії.

У задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов