Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №200/5649/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року Справа№200/5649/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у спрощеному позовному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.01.2025 року № 104750008435, зобов`язання зарахувати до спеціального стажу роботи період навчання з 01.09.1981 по 03.07.1983 роки та періоди роботи з 12.07.1983 по 22.07.1988, з 13.02.1989 по 01.08.1996, з 10.08.1996 по 24.02.2000, з 22.01.2002 по 14.10.2004, з 01.09.2005 по 25.08.2015, з 25.08.2015 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.04.2024 роки (по дату призначення пенсії за віком), нарахувати та виплати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на дату її призначення, що не підлягає оподаткуванню.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив неправильне обчислення відповідачем стажу для призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з позовом стаж роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підтверджено записами трудової книжки та доданими до заяви про призначення пенсії довідками.

Позивач зазначила, що чинним на час її роботи законодавством встановлювалася можливість створення колгоспами дошкільних закладів освіти, що входили до системи дошкільної освіти, та визнавалося дві форми власності: соціалістична та особиста. Оскільки колгоспи відносилися до соціалістичної форми власності , а не до особистої, період її роботи у дошкільному закладі освіти, що створений колгоспом, має враховуватися як робота у закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За змістом позову розділ 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, в частині «Найменування закладів і установ» містить заклади «Бібліотеки», а в частині «Найменування посад» «завідуючі, бібліотекари», згідно з пунктом 2 «Примітки» робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Позивач зазначила, що до таких закладів відносяться як загальноосвітні навчальні заклади, у складі яких функціонують бібліотеки, так і бібліотеки як окремий заклад, що працює окремо від установ освіти, де працюють бібліотекари. Позивач наголошувала на тому, що робота на посаді бібліотекара в Оріховецькій середній школі надає право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім цього, посилаючись на п. "д" ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. «і» п. 109 положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 позивач зауважила на тому, що період її з 01.09.1981 по 03.07.1983 у Чернівецькому педагогічному училищі, по спеціальності «Дошкільне виховання» також підлягає зарахуванню до її спеціального страхового стажу.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, проти задоволення заявлених вимог заперечував, підстави незгоди навів в наданому суду відзиві на позов. Відповідач зазначив, що до спеціального стажу роботи, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та який дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, зараховано періоди роботи з 12.07.1983 по 31.08.1990 та з 01.09.2005 по 17.04.2024.

Період роботи з 01.09.1990 по 01.08.1996 на посаді бібліотекара Оріховецької середньої школи не зараховано до спеціального стажу роботи, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та який дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, оскільки бібліотекари, які працюють в закладах освіти не передбачені Постановою №909. Також не зараховано до спеціального стажу роботи період роботи з 02.08.1996 по24.05.2000 в КСП «Оріховецьке» та ТОВ «Оріховецьке», період роботи з22.01.2002 по 30.09.2004 в дитячому садку Каленнівської сільської ради, оскільки зазначені заклади не належать до закладів та установ державної або комунальної форми власності, робота в яких дає право на призначення пенсії за вислугу років та не передбачені Постановою №909.

Згідно з відзивом період навчання позивача з 01.09.1981 по 03.07.1983 у Чернівецькому педагогічному училищі не підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на виплату грошової допомоги, оскільки це не передбачено Порядком №1191 та Постановою №909.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області , у наданих поясненнях зазначив, що рішення про відмову в призначенні грошової допомоги є правомірним, підстави для його скасування відсутні.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Ухвалою від 22.12.2025 справу прийнято до провадження судді Михайлик А.С., розгляд справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області (третя особа без самостійних вимог на предмет спору) як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

24.01.2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення та виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності, заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, що є відповідачем у справі.

Рішенням від 30.01.2025 № 104750008435 позивачу відмовлено у нарахуванні грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058. За змістом рішення грошова допомога у розмірі 10 місячних пенсій за віком виплачується особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058 працювали в закладах та установах державної та комунальної власності на посадах, робота в яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та мають страховий стаж для жінок 30 років, в той час як стаж роботи позивача на посадах, які дають право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як працівнику освіти становить 25 років 8 місяців 7 днів.

Згідно з розрахунком форм РС право до стажу працівників освіти, соцзабепечення позивача враховані періоди роботи з 12.07.1983 по 31.08.1990, з 01.09.2005 по 30.11.2020 та з 01.01.2021 по 17.04.2024.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення та виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону України № 1788-ХІІ одним із видів державних пенсій визначено пенсії за вислугу років. Вони встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (стаття 51 Закону № 1788-ХІІ).

Згідно з пунктами "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон України № 1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають:. працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01.04.2015 - не менше 25 років та з 01.04.2024 або після цієї дати не менше 30 років.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, затвердженого Постановою КМУ № 1191 від 23.11.2011 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі – Перелік).

Згідно з приміткою 2 до зазначеного Порядку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Під час вирішення спору та надання оцінки рішенню відповідача від 30.01.2025 № 104750008435 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій на підставі п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 суд виходить з документів, що були додані позивачем до заяви про призначення допомоги та правомірності обчислення стажу відповідачем під час розгляду заяви позивача.

Згідно із зазначеним у позові позивач наполягає врахуванні до стажу, який дає право на призначення грошової допомоги періодів роботи:

з 12.07.1983 по 22.07.1988 на посаді вихователя дитячих ясел в колгоспі «Шлях до комунізму»;

з 13.02.1989 по 23.03.1990 на посаді піонервожатої в Оріховецькій середній школі;

з 23.03.1990 по 01.08.1996 на посаді бібліотекара в Оріховецькій середній школі,

з 10.08.1996 по 24.02.2000 на посаді завідуючої дитячим садком КСП «Оріховецьке» (з 24.02.2000 року КСП «Оріховецьке» перетворено у ТОВ «Оріховецьке»),

з 22.01.2002 по 14.10.2004 на посаді вихователя дитячого садка Каленнівської сільської ради,

з 01.09.2005 по 25.08.2015 на посаді вчителя географії Оріховецького НВК Відділу освіти Сквирської райдержадміністрації, -

з 25.08.2015 по 31.08.2023 на посаді директора Оріховецького НВК;

з 01.09.2023 по 30.04.2024 (дату призначення пенсії за віком) на посаді завідувача філії опорної школи Оріховецької філії Сквирського академічного ліцею № 2 Сквирської міської ради.

Згідно з матеріалами пенсійної справи під час обчислення тривалості стажу, що надає право на виплату одноразової грошової допомог відповідачем враховано періоди роботи позивача з 12.07.1983 по 31.08.1990, з 01.09.2005 по 30.11.2020 та з 01.01.2021 по 17.04.2024, а тому право позивача на зарахування зазначених періодів не порушено, з огляду на що вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Отже, спірним питанням у справі є правомірність неврахування відповідачем до стажу, що надає право на грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій періодів зайнятості позивача з 01.09.1990 по 01.08.1996, з 10.08.1996 по 24.02.2000, з 22.01.2002 по 14.10.2004, з 01.12.2020 по 31.12.2020.

Згідно з п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги розміром 10 місячних пенсій зараховуються періоди роботи:

-в закладах та установах державної та комунальної форм власності;

- на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. е ст. 55 Закону № 1788, що передбачені Постановою № 909.

Відповідно до відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 13.02.1989 позивач працювала:

з 13.02.1989 в Оріховецькій середній школі: 13.02.1989 призначена на посаду старшої піонервожатої, 23.03.1990 переведена на 0,5 посади бібліотекара Оріховецької середньої школи, 01.09.1990 звільнена з посади старшої піонервожатої, з 01.08.1996 звільнена з посади бібліотекара у зв`язку із переведенням на посаду завідуючої дитячого садку КСП «Оріховецьке».

з 10.08.1996 по 24.02.2000 - у дитячому садку КСП «Оріховецьке» на посаді завідуючої;

з 22.01.2002 по 14.10.2004 - в дитячому садку Каленнівської сільської ради на посаді вихователя;

з 01.09.2005 по 31.08.2023 в Оріховецькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів дитячий садок» Сквирського району Київської області (з 21.01.2021 змінено назву Оріховецькиій навчально-виховний комплекс заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів -заклад дошкільної освіти Сквирської міської ради Київської області): 01.09.2005 призначено на посаду вчителя географії; 25.05.2015 - на посаду директора;

Згідно з розділом І "Освіта" Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909), до вказаного Переліку включено бібліотеки та, відповідно, посади завідуючого та бібліотекара.

Згідно з термінами, наведеними в статті 1 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" від 27.01.1995 № 32/95-ВР (далі - Закон № 32/95-ВР), бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 32/95-ВР, за призначенням бібліотеки поділяються на: публічні (загальнодоступні), у тому числі спеціалізовані для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами; спеціальні (академій наук, науково-дослідних установ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій).

Отже, бібліотеки навчальних закладів за призначенням відносяться до спеціальних.

Також, статтею 12 Закону № 32/95-ВР передбачено, що бібліотеки створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і виробничих потреб суспільства згідно з соціальними нормативами, встановленими відповідними органами державної влади.

Бібліотеки можуть створюватися на основі усіх форм власності, передбачених законами України. Засновниками бібліотек можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, самоврядні організації, фізичні та юридичні особи, у тому числі іноземні, в порядку, передбаченому законом.

Бібліотека може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації.

Відповідно до частини першої статі 30 Закону № 32/95-ВР, на працівників бібліотек, незалежно від форм власності та статусу бібліотеки, поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю, соціальне страхування, пенсійне забезпечення.

Крім того, виходячи з приписів Закону № 32/95-ВР бібліотека не обов`язково має мати статус юридичної особи та може бути при установі чи при підприємстві.

Згідно з приміткою 2 до Переліку № 909 робота в установах і на засадах, передбачених переліком посад в даній постанові, дає право на пенсію за вислугою років незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

З аналізу наведених вище положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що період роботи позивача з 01.09.1990 по 01.08.1996 на посаді бібліотекара Оріховецької середньої школи підлягає врахуванню до стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. е ст. 55 Закону № 1788, що передбачені Постановою № 909, та, як наслідок, має зараховуватись до стажу, що надає право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058.

Щодо врахування до стажу, що надає право на грошову допомогу, періоду зайнятості позивача на посаді завідуючої у дитячому садку КСП «ОРІХОВЕЦЬКЕ» суд зазначає таке.

Постановою № 1191 однією з умов врахування занятості до стажу, що надає право на виплату грошової допомоги встановлено зайнятість в закладах та установах державної та комунальної форм власності.

Згідно з пунктом 4 ст. 2 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 N 697-XII, що був чинним у період роботи позивача дитячому садку КСП «Оріховецьке» на посаді завідуючої, власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Статтею 20 цього закону встановлювалося, що суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами.

Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Статтями 31 та 32 цього закону визначалось, що до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Суб`єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України.

Суб`єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства у періоді роботи позивача визначалися Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»

Таким чином, колективні сільськогосподарські підприємства на час роботи позивача вважалися суб`єктами права колективної, а не державної або комунальної власності, з огляду на що період роботи позивача з 10.08.1996 по 24.02.2000 у дитячому садку КСП «Оріховецьке» не підлягає врахуванню до стажу роботи, що надає право на виплату одноразової грошової допомоги, оскільки зазначений заклад не належить до закладів державної або комунальної власності, зазначений період не врахований відповідачем правомірно.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на Конституцію УРСР від 10.04.1978 року, оскільки зазначена Конституція втратила чинність на підставі Закону N 254/96-ВР від 28.06.96 та не була чинною у зазначеному періоді роботи позивача.

Щодо періоду зайнятості позивача на посаді вихователя дитячого садку Каленнівської сільської ради суд зазначає таке.

Законом України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III в редакції, чинній в період роботи позивача у дитячому садку Каленнівської сільської ради, визначалося право місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування створювати комунальні дошкільні навчальні заклади з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності дітей відповідного віку, необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів, а також з дотриманням санітарно-гігієнічних норм, правил і стандартів (ч. 2 ст. 16 Закону № 2628-ІІІ).

З огляду на зазначене та враховуючи зміст записів трудової книжки про прийняття на роботу позивача, згідно з яким позивач працювала в період з 22.01.2002 по 14.10.2004 вихователем дитячого садку сільської ради, який не може бути закладом іншої форми власності, ніж комунальної, у разі його створення сільською радою, суд вважає протиправним неврахування зазначеного періоду роботи до стажу позивача, що надає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058. Таким чином, під час обчислення стажу, що надає право на виплату одноразової грошової допомоги відповідачем протиправно не враховано період роботи позивача з 22.01.2002 по 14.10.2004.

Крім цього, відповідно до матеріалів справи відповідачем не враховано до стажу, що надає право на грошову допомогу, період роботи позивача з 01.12.2020 по 31.12.2020 в Оріховецькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів дитячий садок» Сквирського району Київської області на посаді директора. При цьому, відповідно до розрахунку стажу періоди роботи з 01.09.2005 по 01.12.2020 та з 01.01.2021 по 31.08.2023 враховані до стажу. Відповідно до розділу 1 «Освіта» Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений Постановою КМУ № 909 від 14.11.1993 - право на пенсію за вислугу років мають директори загальноосвітніх навчальних закладів. Оріховецький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів дитячий садок» Сквирського району Київської області відноситься до закладів державної та комунальної форм власності. Відповідно до Відомостей про спецстаж Індивідуальних відомостей про особу грудень 2020 року врахований за кодом ЗПЗ055Е1, що використовується для працівників освіти (вчителя, вихователі тощо), що мають право на пенсію за вислугу років (за наявності стажу 25-30 років) та підтверджує роботу, що дає право на спеціальну пенсію.

Таким чином, період з 01.12.2020 по 31.12.2020 не врахований до стажу, що надає право на виплату грошової допомоги, протиправно.

З приводу доводів позивача щодо протиправного неврахування до стажу, що надає право на виплату грошової допомоги періоду навчання у Чернівецькому педагогічному училищі з 01.09.1981 по 03.07.1983, що підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 суд зазначає, що положеннями Постанови № 1191 не передбачено врахування до стажу для виплати одноразової допомоги періоду навчання. Суд не приймає посилання позивача на ст. 56 Закону № 1788 та порядок № 509, оскільки положеннями цієї статті встановлено врахування періоду навчання за професією до спеціального стажу для призначення пенсії, а не для виплати грошової допомоги. Доводи щодо застосування правової позиції Верховного суду з цього приводу, що наведена в постанові у справі К/9901/32308/18 також не приймаються судом, оскільки в межах цієї справи йшлося про зарахування до стажу для виплати одноразової грошової допомоги періоду породження військової служби, а не періоду навчання. При цьому, норми щодо врахування періоду військової служби до стажу для виплати грошової допомоги наявні у Постанові № 1191, на відміну від періоду професійного навчання.

Встановлення судом під час розгляду справи протиправного неврахування до стажу для виплати одноразової грошової допомоги періодів роботи позивача з 01.09.1900 по 01.08.1996, з 22.01.2002 по 14.10.2004 та з 01.12.2020 по 31.12.2020 свідчить про неправильне визначення відповідачем тривалості стажу для виплати грошової допомоги, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення від 30.01.2025 № 104750008435 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального стажу, що надає право на виплату грошової допомоги періоду навчання з 01.09.1981 по 03.07.1983 та періоди роботи з 12.07.1983 по 22.07.1988, з 13.02.1989 по 01.08.1996, з 10.08.1996 по 24.02.2000, з 22.01.2002 по 14.10.2004, з 01.09.2005 по 25.08.2015, з 25.08.2015 по 31.08.2023, з 01.09.2023 по 30.04.2024, то зазначені вимоги із врахуванням встановлення під час розгляду справи врахування відповідачем до стажу, що надає право на виплату грошової допомоги періодів з 12.07.1983 по 31.08.1990, з 01.09.2005 по 30.11.2020 та з 01.01.2021 по 17.04.2024 та правомірності неврахування періодів з 01.09.1981 по 03.07.1983 та з 10.08.1996 по 24.02.2000, підлягають задоволенню в частині періодів з 01.09.1990 по 01.08.1996, з 22.01.2002 по 14.10.2004 та з 01.12.2020 по 31.12.2020.

Тривалість стажу, що надає право на грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, із врахуванням періодів, протиправність неврахування яких встановлено під час розгляду цієї справи (01.09.1990 по 01.08.1996, з 22.01.2002 по 14.10.2004 та з 01.12.2020 по 31.12.2020) та періодів, що були враховані відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення такої допомоги (з 12.07.1983 по 31.08.1990, з 01.09.2005 по 30.11.2020 та з 01.01.2021 по 17.04.2024) становить більше ніж 30 років, що свідчить про наявність в позивача права на отримання грошової допомоги у розмірі 10 пенсій. Втім, вимоги позивача про зобов`язання нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій не підлягають задоволенню, оскільки згідно з матеріалами справи спірним між сторонами є відносини лише щодо встановлення права позивача на отримання грошової допомоги, питання її нарахування та виплати не є спірними, оскільки мають здійснюватися органом пенсійного фонду за місцем перебування позивача на обліку та на підставі прийнятого відповідачем рішення про призначення такої допомоги.

На підставі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, та із врахуванням встановлення під час судового розгляду справи тривалості стажу позивача, що дає право на призначення грошової допомоги, що визначає єдиний можливий варіант поведінки суб`єкта владних повноважень, суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позивачем вимог та зобов`язати відповідача прийняти рішення про виплату позивачу грошової допомоги.

Із врахуванням висновків суду про правомірність неврахування відповідачем до стажу, що надає право на грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсії відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058 , заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи виникнення спору через неправомірні дії відповідача, суд вважає за можливе присудити на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за квитанцією від 24.07.2025 № 4161-9171-1717-4467 в сумі 968,96 грн.

Беручи до уваги викладене вище, на підставі положень Законів України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення” та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.01.2025 № 104750008435.

Зобов`язати з Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до стажу, що надає право на виплату грошової допомоги періоди роботи з 01.09.1990 по 01.08.1996, з 22.01.2002 по 14.10.2004, з 01.12.2020 по 31.12.2020 та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на дату її призначення, що не підлягає оподаткуванню.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 (позивач), місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3 , ЄДРПОУ 13486010.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (третя особа), юридична адреса: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, ЄДРПОУ 22933548

Суддя А.С. Михайлик