Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №200/1978/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Справа№200/1978/26

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн на місяць передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 за період з 17.09.2025 по 11.10.2025 у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із Захистом Батьківщини;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн на місяць передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 за період з 17.09.2025 по 11.10.2025 у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із Захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що військова частина НОМЕР_1 протиправно не нараховувала та не виплатила під час військової служби позивачу грошове забезпечення, зокрема, всупереч чинному законодавству України за період з 17.09.2025 по 11.10.2025 позивачу не була виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень пропорційно дням за час стаціонарного лікування, а саме з 17.09.2025 по 11.10.2025 включно, за кожен місяць з урахуванням раніше проведених.

Ухвалою суду від 24 березня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09 квітня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, що відповідно довідки ВЛК від 09.10.2025 року №2025-1009-1539-0064-0 травма позивача визначена як легкого ступеню.

Виплата грошового забезпечення відбувається згідно Наказу МОУ від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».

Відповідно до п. 10 Розділу XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Наказу №260, у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн також включаються військовослужбовці, які:- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько експертної) комісії.

У зв`язку з чим, відповідач вважає, що позивач не має права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 за період з 17.09.2025 по 11.10.2025 у зв`язку перебуванням на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) пов`язаним із Захистом Батьківщини».

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з 21.01.2021 по 17.12.2025 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.01.2021 року за № 21, ОСОБА_1 призначено на посаду водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.12.2025 року за № 353, ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «д» (у зв`язку із звільненням з полону – якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». З 17 грудня 2025 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 18 грудня 2025 року.

Згідно довідки від 04.09.2025 №34/В-3130д, яка видана Службою Безпеки України, ОСОБА_1 в період з 17 березня 2022 року по 24 серпня 2025 року перебував в місцях несвободи внаслідок агресії проти України.

17 березня 2026 року ОСОБА_1 направив Командиру військової частини НОМЕР_1 звернення (заяву), в якій зазначив наступне.

У період з 17.03.2022 по 24.08.2025 ОСОБА_1 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. Зазначений факт підтверджується листом ДП «Український національний центр розбудови миру» № 09-05/29226 від 29.08.2025.

Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 04.01.2026 №587/838 солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 17.03.2022 по 24.08.2025 одержав: «наслідки ЗЧМТ: струс головного мозку легкого ступеню, (анамнестично побиття у полові 2022-2025) із періодичним цефалгічним синдромом, періодичною вестибулярною дисфункцією. Розлад адаптації, змішаний тривожно-депресивний синдром. Поштрений остеохондроз, кіфосколіоз грудного відділу хребта ІІ-ІІІ ст. з синдромом дорсалгії.

Обставини: 17 березня 2022 року приймав безпосередню участь в бойових діях із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних формувань російської федерації на території Донецької області, перебував у засобах індивідуального захисту на передових позиціях механізованого батальйону в районі населеного пункту Благодатне Донецької області. Травма солдата ОСОБА_1 спричинена виключно діями противника й отримана ним під час перебування в місцях несвободи на території російської федерації у період з 17.03.2022 по 24.08.2025. 24.08.2025 ОСОБА_1 був звільнений з полону.

Відразу після звільнення з полону позивач був госпіталізований.

У період з 25.08.2025 по 17.09.2025 згідно Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3643/Р ОСОБА_1 перебував на лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 з діагнозом: Порушення адаптації. Зміщена носова перегородка. Короста. Хронічний простатит. Легке або відсутнє порушення зору обох очей. Остеохондроз хребта у дорослих. Хронічний періодонтит, Біль у грудному відділі хребта. Гастрит неуточнений.

У період з 17.09.2025 по 11.10.2025 згідно Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1812.25 ОСОБА_1 перебував на лікуванні у ВЛК з діагнозом: Порушення адаптації. Розлад адаптації, змішаний тривожно-депресивний синдром. Наслідки ЗЧМТ: струсу головного мозку легкого ступеню (анамнестично побиття в полоні 2022-2025) із періодичним цефалгічним синдромом, періодичною вестибулярною дисфункцією. Поширений остеохондроз, кіфосколіоз грудного відділу хреба ІІ-ІІІ ст. з синдромом дорсалгії. Хронічний простатит. Гіпертонічна хвороба 2 ступеню, ризик помірний. Неспецифічний реактивний гепатит. Функціональна диспепсія.

Довідкою ВЛК від 09.10.2025 року №2025-1009-1539-0064-0 було проведено медичний огляд та встановлено наступні діагнози і причинно наслідкові зв`язки: Розлад адаптації, тривожно-депресивний синдром. Захворювання, ТАК, пов`язано з Захистом Батьківщини. Поширений остеохондроз, кіфосколіоз грудного відділу хребта ІІ-ІІІ си. з синдромом дорсалгії. Захворювання, ТАК, пов`язано з Захистом Батьківщини. Наслідки ЗЧМТ: струсу головного мозку легкого ступеню (анамнестично побиття у полоні 2022-2025) із періодичним цефалгічним синдромом, періодичною вестибуляторною дисфункцією. Травма, ТАК, пов`язана з Захистом Батьківщини.

Враховуючи вищевикладене просив нарахувати та виплатити додаткову винагороду за період перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з травмою, пов`язаною із Захистом Батьківщини з розрахунку 100 000 гривень на місяць за період з 17.09.2025 по 11.10.2025.

На звернення позивача пояснень щодо питання виплати за період знаходження на стаціонарному лікуванні з 17.09.2025 по 11.10.2025 відповідачем не надавалось.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Указами Президента України воєнний стан продовжено, діє на теперішній час.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно пункту 1 статті 9 Закону України № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до першого абзацу пункту 11 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв`язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) становить не менше тижня та не може перевищувати в цілому чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні). У разі направлення військовослужбовця на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, загальний час його перебування на лікуванні за кордоном, включаючи час переміщення з одного іноземного закладу охорони здоров`я до іншого та час очікування між плановими хірургічними втручаннями, не може перевищувати дванадцяти місяців підряд.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 07 червня 2018 року затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з першим-третім абзацами пункту 9 розділу І Порядку № 260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Згідно з пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - Постанова № 168), в редакції Постанови № 386 від 09 серпня 2023 року, установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

09 серпня 2023 року до Постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 386 внесено зміни, згідно з якими Постанову № 168 доповнено пунктом 1-2.

Відповідно до пункту 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла), що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Так, з урахуванням змін до Постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 386 від 09 серпня 2023 року, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Таким чином, додаткова винагорода у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Також суд наголошує, що згідно з дослідженою медичною документацією (виписками із медичної карти стаціонарного хворого), позивач проходив безперервне лікування саме в умовах стаціонару у період з 17.09.2025 по 11.10.2025, що відповідачем не заперечується.

Згідно з п. 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402, причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Відповідно до пп. В п. 21.5 глави 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема, в) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

Виходячи зі змісту наведених положень Закону № 2011-XII, постанови № 168 та Порядку №260 винагорода, як вид виплат військовослужбовцям, є частиною їх грошового забезпечення та можуть належати як до групи щомісячних додаткових видів, так і до одноразових додаткових видів. Аналіз таких виплат та дослідження їх правової природи показує, що вони невід`ємно пов`язані з особливим характером та умовами служби військовослужбовця, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом.

В матеріалах справи наявна довідка №587/838 від 04.01.2026 року видана тво командиром в/ч НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з якою, позивачу період з 17.03.2022 по 24.08.2025 одержав: «наслідки ЗЧМТ: струс головного мозку легкого ступеню, (анамнестично побиття у полові 2022-2025) із періодичним цефалгічним синдромом, періодичною вестибулярною дисфункцією. Розлад адаптації, змішаний тривожно-депресивний синдром. Поширений остеохондроз, кіфосколіоз грудного відділу хребта ІІ-ІІІ ст. з синдромом дорсалгії».

Обставини: 17 березня 2022 року приймав безпосередню участь в бойових діях із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних формувань російської федерації на території Донецької області, перебував у засобах індивідуального захисту на передових позиціях механізованого батальйону в районі населеного пункту Благодатне Донецької області. Травма солдата ОСОБА_1 спричинена виключно діями противника й отримана ним під час перебування в місцях несвободи на території російської федерації у період з 17.03.2022 по 24.08.2025.

ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 17.09.2025 по 11.10.2025 у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із Захистом Батьківщини.

Тобто, обидві умови (пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення) у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються копіями медичних документів, які містяться в матеріалах справи.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що зазначений у довідці ВЛК №2025-1009-1539-0064-0 від 09.10.2025 року висновок – травма, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини, не охоплюється описаним у пункті першому Постанови №168 випадком для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення (поранення (контузія, травма, каліцтво), пов`язані із захистом Батьківщини).

Відтак, позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні, яка передбачена Постановою № 168, за період з 17.09.2025 по 11.10.2025.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відтак судові витрати зі сплати судового збору в порядку ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (зареєстроване місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн на місяць передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 за період з 17.09.2025 по 11.10.2025 у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із Захистом Батьківщини.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн на місяць передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 за період з 17.09.2025 по 11.10.2025 у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із Захистом Батьківщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.О.Черникова